Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 176/501/18
провадження № 61-6752св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач -ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2018 року у складі судді Кучми В. В. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що 02 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір б/н, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою 36,00 % за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку (далі - Умови та Правила), які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua,становить договір про надання банківських послуг. Відповідач зобов`язався щомісяця повертати заборгованість за кредитом, відсотки та інші витрати згідно з Умовами та Правилами.
Банк виконав взяті на себе зобов`язання, проте ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 31 січня 2018 року має заборгованість у розмірі 171 072,27 грн, яка становить: 7 598,37 грн - заборгованість за кредитом; 150 363,75 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 487,66 грн - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 8 122,49 грн - штраф (процентна складова).
Позивач просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 02 листопада 2010 року у розмірі 171 072,27 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2018 рокув позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив позовну давність про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договорам.
Короткий зміст судовогорішенння суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 рокуапеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2018 року змінено, виклавши мотивувальну частину в іншій редакції.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачу наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених кредитним договором, а також, що саме Умови та Правила є складовою частиною укладеного між сторонами договору, які мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та відповідно, чи брав на себе зобов`язання відповідач з повернення кредиту, зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, просило скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушеннями норм процесуального права.
Суди не звернули увагу, що банк на підтвердження розміру заборгованості надав розрахунок заборгованості. Відповідач цей доказ не спростував.
Відповідач з Умовами та Правилами ознайомлений та погодився з ними, підписавши анкету-заяву, частково умови договору виконував.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск банком позовної давності на звернення до суду, оскільки банк звернувся до суду в межах позовної давності.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, що 02 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір б/н, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою 36,00 % за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, становить договір про надання банківських послуг. Відповідач зобов`язався щомісяця повертати заборгованість за кредитом, відсотки та інші витрати згідно з Умовами та Правилами.
Банк виконав взяті на себе зобов`язання, проте ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 31 січня 2018 року має заборгованість у розмірі 171 072,27 грн, яка становить: 7 598,37 грн- заборгованість за кредитом; 150 363,75 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 487,66 грн - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 8 122,49 грн - штраф (процентна складова).
Суд апеляційної інстанції встановив, що банк до позову додав анкету-заяву, розрахунок заборгованості, довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", Умови і Правила, довідку стосовно того, що договором б/н надано карту НОМЕР_1, дата відкриття 23 лютого 2009 року, термін дії 09/09, картку НОМЕР_2, дата відкриття 08 лютого 2010 року, термін дії 12/13, картка № НОМЕР_3, дата відкриття 27 січня 2014 року, термін дії 07/16, виписку за вказаними вище картками.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Вказана справа є малозначною (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України). Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення дійшов висновку, що вони підлягають касаційному оскарженню з підстав визначених підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), з огляду на доводи заявника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скаргиз таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Встановивши, що 02 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір б/н, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом,заява разом з Умовами та Правилами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив позовну давність, оскільки останній платіж позичальник здійснив 19 жовтня 2014 року.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування позовної давності, оскільки у справі немає належних і допустимих доказів, що повернення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних платежів, строку дії картки також не визначено.
Змінивши мотиви відмови в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з судовим рішенням не може погодитися, з огляду на таке.
Суд апеляційної інстанції встановив, що банк до позову додав анкету-заяву, розрахунок заборгованості, довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", Умови і Правила, довідку стосовно того, що договором без номеру надано карту НОМЕР_1, дата відкриття 23 лютого 2009 року, термін дії 09/09, картку НОМЕР_2, дата відкриття 08 лютого 2010 року, термін дії 12/13, картка № НОМЕР_3, дата відкриття 27 січня 2014 року, термін дії 07/16, виписку за вказаними вище картками.