Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 149/2528/18
провадження № 61-12902св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є правонаступниками ОСОБА_4,
відповідач за зустрічним позовом- Хмільницька міська рада,
відповідач за об`єднаним позовом- виконавчий комітет Хмільницької міської ради Вінницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є правонаступниками ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії, за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є правонаступниками ОСОБА_4, до ОСОБА_1, Хмільницької міської ради про скасування рішення з питань землеустрою та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є правонаступниками ОСОБА_4, виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування
за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Старовойта Віталія Петровича на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року у складі судді Робак М. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати ОСОБА_2 усунути йому перешкоди в користуванні власністю шляхом розібрання паркана із металевої сітки рабиця та демонтажу дощатої вбиральні, які знаходяться на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці площею 500 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510900000:00:003:1479.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником житлового будинку, на АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської Ради депутатів трудящих від 05 червня 1969 року ОСОБА_5 як первісному забудовнику надано право індивідуального будівництва житлового будинку на земельній ділянці площею 500 кв. м.
Рішенням Хмільницької міської ради від 21 лютого 2018 року йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшого оформлення права власності на цю земельну ділянку. Рішенням Хмільницької міської ради від 08 червня 2018 року затверджено технічну документацію та передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 500 кв. м за зазначеною адресою.
Однак відповідач як користувач сусідньої земельної ділянки, незаконно огородив металевою сіткою частину належної йому земельної ділянки, що створює перешкоди для її використання. У добровільному порядку відповідач усунути перешкоди не бажає, що стало підставою для звернення до суду.
У листопаді 2018 року ОСОБА_4, правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Хмільницької міської ради, у якому просив скасувати рішення Хмільницької міської ради від 08 червня 2018 року № 1532, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 500 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_4 посилався на те, що зазначене рішення Хмільницької міської ради є незаконним, оскільки передана ОСОБА_1 земельна ділянка накладається на земельну ділянку площею 389 кв. м на АДРЕСА_2, яка рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 29 листопада 2001 року № 327 передана його покійній матері ОСОБА_6 для обслуговування її частини будинку. Ця земельна ділянка межує із земельною ділянкою на АДРЕСА_1 на якій розташований належний ОСОБА_1 будинок.
Оскільки передана ОСОБА_1 земельна ділянка накладаєтеся на належну йому земельну ділянку, а також через непогодження меж земельної ділянки суміжними землекористувачами, вважає, що рішення Хмільницької міської ради від 08 червня 2018 року № 1532, яким передано у приватну власність земельну ділянку площею 500 кв. м, підлягає скасуванню.
Ухвалою місцевого суду від 23 листопада 2018 року до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву.
У провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області також перебувала цивільна справа № 149/34/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виконавчого комітету Хмільницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету Хмільницької міської ради, яка ухвалою суду від 30 січня 2019 року передана для вирішення питання про її об`єднання з цивільною справою № 149/2528/18.
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області ухвалою від 19 лютого 2019 року об`єднав цивільну справу № 149/34/19 із цивільною справою № 149/2528/18 в одне провадження, та присвоїв єдиний номер № 149/2528/18.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області рішенням від 26 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_4, правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розібрати паркан із металевої сітки рабиця та демонтувати дощату вбиральню, які знаходяться на належній ОСОБА_1 на праві приватної власності земельній ділянці площею 500 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, призначеній для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0510900000:00:003:1479. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до ОСОБА_1 , Хмільницької міської ради про скасування рішення з питань землеустрою відмовив. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виконавчого комітету Хмільницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії є доведеними. При цьому виходив з того, що ОСОБА_4 на підтвердження своїх доводів не надав доказів, які підтверджували б порушення його прав землекористувача. ОСОБА_4, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 лютого 2009 року, жодних дій щодо реалізації свого права власності чи користування земельною ділянкою не вчиняв, документів, які свідчили б про правомірність використання ним спірної земельної ділянки, суду не надав, як і доказів того, що внаслідок приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки площею 500 кв. м було зменшено площу земельної ділянки, яка надавалась матері ОСОБА_4 .
Суд також дійшов висновку про безпідставність тверджень ОСОБА_4 про те, що доказом порушення його прав на земельну ділянку є зміна конфігурації земельної ділянки ОСОБА_1, оскільки інформація, яка міститься в інвентаризаційній справі, жодним чином не підтверджує порушення його прав. Покази свідків також не підтверджують обставин, на які посилається ОСОБА_4 . Оскільки ОСОБА_4 не довів порушення його прав при затвердженні органом місцевого самоврядування документації із землеустрою та подальшого передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, місцевий суд дійшов висновку, що немає підстав для скасування спірного рішення Хмільницької міської ради від 08 червня 2018 року № 1532.
Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішень орану місцевого самоврядування, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не надав доказів, які підтверджують, що оспорювані рішення виконавчого комітету порушують його право власності на земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1 . Прийняття оспорюваних рішень не є наслідком порушення прав особи, оскільки спірна земельна ділянка в натурі (на місцевості) виділена не була, межі її не встановлювались, вказані рішення не є правовстановлюючими документами, а лише підставою для подальшого звернення до відповідних органів з метою оформлення права власності на землю, а тому вимоги позивача є передчасними та необґрунтованими. За таких обставин суд дійшов висновку, що немає підстав для скасування рішень виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області від 04 лютого 1998 року № 14 та від 29 листопада 2001 року № 327.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 18 червня 2020 року у зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, до участі у справі залучив його правонаступників - спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вінницький апеляційний суд постановою від 22 липня 2020 року рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд виходив з того, що паркан із металевої сітки рабиця був споруджений матір`ю ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ще до виділення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки. Паркан був зведений ОСОБА_6 на земельній ділянці за відсутності у неї правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. На час розгляду справи паркан перешкоджає ОСОБА_1 користуватись належною йому земельною ділянкою. Той факт, що спірний паркан розміщений на земельній ділянці, належній на праві власності ОСОБА_1, підтверджується довідкою приватного підприємця ОСОБА_7 від 19 вересня 2018 року, який виготовляв технічну документацію із землеустрою. У позасудовому порядку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не бажають усувати цю перешкоду, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення первісного позову та про відмову в задоволеннізустрічного позову, оскільки ОСОБА_4 не довів порушення його прав при затвердженні органом місцевого самоврядування документації із землеустрою та подальшого передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У серпні 2020 року представник ОСОБА_3 - адвокат Старовойт В. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є правонаступниками ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Хмільницької міської ради про скасування рішення Хмільницької міської ради з питань землеустрою від 08 червня 2018 року № 1532 задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суди порушили норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судами зібраних у справі доказів та необґрунтованого відхилення клопотання про проведення експертизи для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Також підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі заявник зазначає необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц та застосованого апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні. На думку заявника, для застосування цього правового висновку суди попередніх інстанцій мали б перевірити та встановити добросовісність виконання набувачем земельної ділянки обов`язків щодо узгодження меж із користувачами чи власниками суміжних земельних ділянок.
Касаційна скарга мотивована тим, що Вінницький апеляційний суд постановою від 30 липня 2019 року необґрунтованого скасував ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 червня 2019 року про призначення земельно-технічної експертизи, оскільки ОСОБА_4 заявляв, що порушено його право власності через наявність накладення земельних ділянок, а висновок земельно-технічної експертизи на питання, чи має місце накладення земельних ділянок як до приватизації земельної ділянки так і після цього, має визначальне значення для правильного вирішення справи.
Також скарга містить доводи про те, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог частини третьої статті 382 ЦПК України, не зазначив мотивів відхилення показань свідків вказавши, що посилання представників заявника на те, що в акті приймання-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не брали участі та підписи не ставили, оскільки доказів підробки підписів та підробки рішення компетентних органів з цього приводу не надано. Однак, показання свідків є самостійними доказами, відповідно до частини другої статті 76 ЦПК України, і ніяких додаткових доказів не потребують. Відхиляючі показання свідків, суд повинен був належним чином мотивувати таке відхилення, однак цього не зробив.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив її відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що ці судові рішення є законними і обґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами. Суди дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_4 не надав належних та допустимих доказів того, що внаслідок приватизації ОСОБА_1 було зменшено площу земельної ділянки, яка надавалася його матері, тобто недоведено порушення його прав як землекористувача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 жовтня 2020 року справа № 149/2528/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з договором про безстрокове користування земельною ділянкою від 1969 року ОСОБА_5 надано земельну ділянку площею 500 кв. м на АДРЕСА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про придбання будинку з прилюдних торгів від 24 травня 1975 року ОСОБА_1 набув права приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, колишнім власником якого була ОСОБА_5 .
Згідно з архівним витягом з протоколу Хмільницької міської ради депутатів трудящих від 05 червня 1996 року № 12 ОСОБА_5 дозволено будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 500 кв. м, на АДРЕСА_1 .
Рішенням Хмільницької міської ради від 21 лютого 2018 року № 1356 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 500 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Рішенням Хмільницької міської ради від 08 червня 2018 року № 1532 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 500 кв. м на АДРЕСА_1 .
20 серпня 2018 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_4 претензію про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
У відповіді приватного підприємця ОСОБА_7, який виготовляв технічну документацію із землеустрою зазначено, що на земельній ділянці на АДРЕСА_1 розташований металевий паркан та дощата вбиральня.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28 лютого 2009 року ОСОБА_4 є спадкоємцем майна ОСОБА_6, до складу якого входить 82/100 частини житлового будинку на АДРЕСА_3 .
Рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області від 04 лютого 1998 року ОСОБА_6 передано в приватну власність земельну ділянку площею 390 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області від 29 листопада 2001 року ОСОБА_6 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 389 кв. м на АДРЕСА_3 .