Постанова
Іменем України
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 761/15797/19
провадження № 61-16716св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Піллар",
відповідачі: приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Варава Роман Сергійович, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_1,
третя особа - Приватне акціонерне товариство "КВАЗАР",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року в складі судді Фролової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_1, третя особа - Приватне акціонерне товариство "КВАЗАР", про визнання недійсними електронних торгів,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С., Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), ОСОБА_1, третя особа - Приватне акціонерне товариство "КВАЗАР" (далі - ПрАТ "КВАЗАР"), про визнання недійсними електронних торгів.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 16 жовтня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Р. С. було відкрито виконавче провадження № 57438374 з примусового виконання наказу № 911/2179/15, виданого 19 липня 2018 року Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ "Пілар" на користь ПрАТ "КВАЗАР" 15 55 726, 60 грн заборгованості, 7 685 235, 19 грн інфляційних втрат, 9 6225 89, 25 грн 3 % річних та 73 080,00 грн судового збору.
На підставі постанов про опис та арешт майна від 17 жовтня 2018 року, 19 жовтня 2018 року та 21 грудня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу Варавою Р. С. було накладено арешт на майно позивача.
Крім того, 08 січня 2019 року приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Варава Р. С. виніс постанову, якою призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні для визначення ринкової вартості описаного майна, який 10 січня 2019 року підготував висновок про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісних меблі, відповідно до якого вартість описаного майна сумарно склала 238 600,00 грн.
14 січня 2019 року приватний виконавець Варава Р. С., після того, як отримав висновок про вартість рухомого майна, сформував та направив до ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна із вартістю майна у розмірі 238 600,00 грн.
22 січня 2019 року на веб-сайті ДП "СЕТАМ" опубліковано оголошення про проведення 11 лютого 2019 року аукціону з продажу арештованого майна за лотом № 329164 зі стартовою ціною 238 600,00 грн.
11 лютого 2019 року були проведені електронні торги та оформлені протоколом № 387429 про проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем торгів визначено учасника № 3 - ОСОБА_1
10 квітня 2019 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Р. С. підписаний (затверджений) Акт про проведені електронні торги.
Позивач вважає, що проведені електронні торги є незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними.
Також зазначає, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року у справі № 758/1695/19 в рамках кримінального провадження № 12018100070004960 від 29 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365-2 Кримінального кодексу України (яка була доведена до відома ДП "СЕТАМ" та приватного виконавця Варвари Р. С. до проведення 11 лютого 2019 року електронних торгів), було накладено арешт на майно, із забороною вчиняти дії щодо його відчуження та розпорядження, що в свою чергу є підставою для зупинення електронних торгів.
Позивач, вважаючи дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ОСОБА_2, щодо зазначення вартості майна на підставі висновку про вартість рухомого майна, а також дії щодо направлення до ДП "СЕТАМ" майна для реалізації його на електронних торгах із визначеною вартістю у 238 600, 00 грн, 29 січня 2019 року звернувся до суду із відповідною скаргою.
08 квітня 2019 року Північним апеляційним господарським судом за результатами розгляду скарги ТОВ "Піллар" на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. прийнята постанова у справі № 911/2179/15, якою:
визнано незаконною постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 57438374, постановлену 08 січня 2019 року;
визнано недійсною оцінку майна згідно із висновком про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (дата оцінки 10 січня 2019 року), у виконавчому провадженні № 57438374;
визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. з визначення вартості майна, що належить ТОВ "Піллар", у сумі 238 600,00 грн, відповідно до висновку про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (дата оцінки 10 січня 2019 року), у виконавчому провадженні № 57438374;
визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. з передачі до ДП "СЕТАМ", філія у місті Києві та Київській області, на реалізацію арештованого майна, визначеного в заявці на реалізацію арештованого майна від 14 січня 2019 року № 23, із вартістю майна 238 600,00 грн.
Посилаючись на те, що проведення електронних торгів відбулося з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, що безпосередньо вплинуло на результати торгів, позивач просив суд:
визнати недійсними електронні торги по лоту № 329164, проведені 11 лютого 2019 року ДП "СЕТАМ", оформлені протоколом № 387429 про проведення електронних торгів від 11 лютого 2019 року;
визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 10 квітня 2019 року, складеного приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Р. С. на підставі протоколу № 387429 про проведення електронних торгів від 11 лютого 2019 року по лоту № 329164, а також стягнути з відповідачів судовий збір.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року позовну заяву задоволено.
Визнано недійсними електронні торги по лоту № 329164, проведені 11 лютого 2019 року ДП "СЕТАМ" та оформленні протоколом № 387429 про проведення електронних торгів від 11 лютого 2019 року.
Визнано недійсним акт про проведені електронні торги від 10 квітня 2019 року, складеного приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Р. С. на підставі протоколу № 387429 про проведення електронних торгів від 11 лютого 2019 року по лоту № 329164.
Стягнено солідарно з приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С., ДП "СЕТАМ", ОСОБА_1 на користь ТОВ "Піллар" судовий збір в розмірі 3 842, 00 грн.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що електронні торги за лотом № 329164 були проведені з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, і такі порушення призвели до порушення законних прав та інтересів позивача, тому відповідно електронні торги та акт про проведенні електронні торги підлягають визнанню недійсними.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що враховуючи, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 квітня 2019 року, яка є обов`язковою до виконання, встановлено незаконність дій приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. при визначенні вартості майна та направлення його на реалізацію до ДП "СЕТАМ" та визнано недійсною оцінку майна, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що проведення електронних торгів за лотом № 329164 відбулося з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, що безпосередньо вплинуло на результати торгів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
11 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Піллар" у задоволенні позовних вимог повністю.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 18-18гс18).
Також зазначає, що неправильно визначивши предмет доказування під час розгляду справи, суди першої та апеляційної інстанції:
порушили принцип змагальності сторін, не давши можливість ОСОБА_1 спростувати обставини, на які посилався позивач;
порушили приписи статі 82 ЦПК України, якою визначається перелік обставин, що підлягають звільнення від доказування, оскільки обставини, що встановлені в рішенні у справі № 911/2179/15, виходячи зі змісту порушеного права сформульованого позивачем, не входять до предмету доказування у цій справі, однак були покладені в основу оскаржуваних рішень;
неправильно застосували приписи 16, 203, 215 ЦК України в контексті правильності визначення такого способу захисту права, як визнання правочину недійсним, оскільки в результаті прийнятих рішень право позивача не було відновлене;
неправильно застосували приписи статі 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та статтю 57 Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок чого було зроблено неправильний висновок про те, що вартість майна, що є предметом електроних торгів, складена неправомірно, а тому проведення електронних торгів за лотом № 329164 відбулося з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна і такі порушення призвели до порушення прав та інтересів позивача.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2020 року ТОВ "Піллар" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.
У грудні 2020 року ДП "СЕТАМ" подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких зазначає, що погоджується з вимогами касаційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Києва.
У грудні 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року клопотання ОСОБА_1, подане представником ОСОБА_3, задоволено.
Зупинено виконання та дію рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року і постанови Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у цій справі до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 жовтня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Р. С. було відкрито виконавче провадження № 57438374 з примусового виконання наказу № 911/2179/15, виданого 19 липня 2018 року Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ "Пілар" на користь ПрАТ "КВАЗАР" 15 55 726, 60 грн заборгованості, 7 685 235, 19 грн інфляційних втрат, 9 6225 89, 25 грн 3 % річних та 73 080,00 грн судового збору (т. 1 а. с. 15, 16).
Постановами про опис та арешт майна від 17 жовтня 2018 року, 19 жовтня 2018 року, 21 грудня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу Варавою Р. С. було накладено арешт на майно позивача (т. 1 а. с. 17-30).
08 січня 2019 року приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Варава Р. С. виніс постанову, якою призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні для визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна (т. 1 а. с. 31-34).
10 січня 2019 року суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ОСОБА_2 підготував висновок про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, відповідно до якого вартість описаного майна сумарно склала 238 600,00 грн (т. 1 а. с. 35-44).
Судом першої інстанції встановлено, що даний висновку про вартість рухомого майна-машини, обладнання та офісні меблі, який був складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2, не відповідає вищенаведеним вимогам, які ставляться до звітів про оцінку майна. У даному висновку зазначено "мета оцінки - визначення оціночної вартості об`єкта оцінки", і сам висновок наданий щодо оціночної вартості об`єктів оцінки. Тоді як в постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 08 січня 2019 року приватний виконавець постановив "Суб`єкту оціночної діяльності - суб`єктів господарювання ОСОБА_2, надати визначити ринкову вартість описаного майна".
За результатами рецензування вказаного висновку про вартість рухомого майна, 27 лютого 2019 була складена рецензія на висновок про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, відповідно до якої, висновок не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є непрофесійним (відсутні кваліфікаційні документи), неякісними (порушені оціночні процедури) та необ`єктивними (використання сумнівних вихідних даних без підписів та печаток) і не може бути використаний (Т. 1 а. с. 56-63).
14 січня 2019 року приватний виконавець Варава Р. С. сформував та направив до ДП "СЕТАМ" філія у місті Києві та Київській області заявку на реалізацію арештованого майна із вартістю майна у 238 600,00 грн (т. 1 а. с. 45-50).
22 січня 2019 року на веб-сайті Державного підприємства "СЕТАМ" опубліковано оголошення про проведення 11 лютого 2019 року аукціону з продажу арештованого майна за лотом № 329164 зі стартовою ціною 238 600,00 грн.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року у справі № 758/1695/19 в рамках кримінального провадження № 12018100070004960 від 29 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365-2 КК України, було накладено арешт на майно, із забороною вчиняти дії щодо його відчуження та розпорядження (т. 1 а. с. 83-90).
11 лютого 2019 року були проведені електронні торги, оформлені протоколом № 387429 про проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем торгів визначено учасника № 3, яким є ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 51, 52).
10 квітня 2019 року приватним виконавцем приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Р. С. був підписаний (затверджений) Акт про проведені електронні торги (т. 1 а. с. 53-55).
Судами встановлено, що позивач, вважаючи дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ОСОБА_2, щодо зазначення вартості майна на підставі висновку про вартість рухомого майна, а також дії щодо направлення до ДП "СЕТАМ" майна для реалізації його на електронних торгах із визначеною вартістю у 238 600, 00 грн, 29 січня 2019 року звернувся до суду із відповідною скаргою.
08 квітня 2019 року Північним апеляційним господарським судом за результатами розгляду скарги ТОВ "Піллар" на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. була прийнята постанова у справі № 911/2179/15, якою: визнано незаконною постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 57438374, постановлену 08 січня 2019 року; визнано недійсною оцінку майна згідно із висновком про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (дата оцінки 10 січня 2019 року), у виконавчому провадженні № 57438374; визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. з визначення вартості майна, що належить ТОВ "Піллар", у сумі 238 600,00 грн, відповідно до висновку про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (дата оцінки 10 січня 2019 року), у виконавчому провадженні № 57438374; визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. з передачі до ДП "СЕТАМ", філія у місті Києві та Київській області, на реалізацію арештованого майна, визначеного в заявці на реалізацію арештованого майна від 14 січня 2019 року № 23, із вартістю майна 238 600,00 грн (т. 1 а. с. 238-247).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу та у поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.