1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



25 лютого 2021 року

м. Київ



Справа №    904/3784/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,



представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги", позивач) - Білоус К.О. (адвокат),

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоненерго" (далі - ТОВ      "Теплоненерго", відповідач,    скаржник) - Римаренко О.В. (самопредставництво), Млечко І.В. (адвокат),



розглянув касаційну скаргу ТОВ      "Теплоненерго"

на рішення        Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2020 (Золотарьова Я.С.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2020 (головуючий      - суддя Антонік С.Г., судді: Подобєд І.М., Іванов О.Г.)



у справі №      904/3784/19



за позовом ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги"

до ТОВ      "Теплоненерго"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 547 523,90 грн.



1.                    Історія справи



1.1.                    У серпні 2019 року ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ      "Теплоненерго" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 1 547 523,90 грн, з яких:                                                  1 308 131,06 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 207 702,39 грн пеня,    17 585,33 грн 3% річних, 12 544,19 грн інфляційні втрати та 1 560,93 грн штраф за відхилення заявленого обсягу споживання електричної енергії від фактичного споживання.



1.2.                    Позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем умов договору від 26.12.2018 № 1780 про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої електричної енергії та порушенням умов договору щодо обсягу спожитої електроенергії. Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 526, 530, 610-611, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).



2.                    Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції



2.1.                    Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2020, залишеним без змін постановою    Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2020: позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ      "Теплоненерго" на користь ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги"    заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1 308 131,06 грн, пеню у розмірі 207 702,39 грн, 3% річних у розмірі 17      585,33      грн, інфляційні втрати у розмірі 12      544,19 грн, штраф за відхилення заявленого обсягу споживання електричної енергії від фактичного споживання у розмірі 1 560,93 грн та судовий збір у розмірі 23      212,86 грн.   



2.2.                    Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що у ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги" були відсутні правові підстави для застосування тарифу щодо погодинного споживання електричної енергії ТОВ      "Теплоненерго", а здійснені розрахунки відповідають вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами договору. Крім того, судами перевірено розрахунок пені, інфляційних втрат, штрафу та 3% річних, які визнано арифметично обґрунтованими.




3.                    Короткий зміст вимог касаційної скарги


3.1.                    У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ      "Теплоненерго" просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі №      904/3784/19, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у частині визнання відповідачем позову, а саме у сумі 838      853,29 грн.



АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ



4.                    Доводи особи, яка подала касаційну скаргу



4.1.                    ТОВ "Теплоненерго" у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме - частини третьої статті 538, частини другої статті 625 ЦК України, статті 217 Господарського кодексу України (далі - ГК України), що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення. При цьому скаржник відзначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.



4.2.                    Скаржник зазначає, що у цій справі спір виник через визначення ціни закупівлі електроенергії (Ц.1.1). Так,    ТОВ      "Теплоненерго" вказує, що прилад комерційного обліку відповідача є інтервальним (погодинним), він відповідає вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії в частині забезпечення дистанційного зчитування, обробки, зберігання та передачі Оператору системи погодинних даних приладів комерційного обліку, а тому ціна закупівлі електричної енергії мала розраховуватися для Відповідача з урахуванням фактичного графіку споживання електричної енергії та погодинних цін закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку. До цього ж, скаржник вказує, що той факт, що електропостачальною організацією було введено прилад комерційного обліку відповідача в промислову (постійну) експлуатацію вже після виникнення спору, не невілює того, що такий прилад забезпечував дистанційне/погодинне зчитування даних, передавав ці дані оператору системи, а сама по собі відстрочена у часі подія введення лічильника в постійну (промислову) експлуатацію виникла внаслідок порушення електропостачальною організацією своїх обов`язків з введення лічильника в постійну (промислову) експлуатацію, а саме пункту 3.14 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року №      28.



4.3.                    ТОВ "Теплоненерго" вважає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовані норми матеріального права, оскільки обов`язок із введення засобів обліку електроенергії в промислову (постійну) експлуатацію покладається на електропостачальну організацію за наслідками перевірки протягом одного місяця ЛУЗОД або АСКОЕ технічному завданню та проектним рішенням. Оскільки до засобів обліку відповідача були відсутні будь-які зауваження, його прилади обліку мали бути введені в промислову (постійну) експлуатацію ще в квітні 2017 року.



4.4.                    Крім того, скаржник зазначає, що визначений позивачем розмір Ц.1.1 є необґрунтованим та сумнівним, оскільки посилання на механізм визначення ціни (Ц.1.1) на рівні прогнозованої ринкової ціни, є безпідставним, так як прогнозована ціна електричної енергії не ототожнюється із фактичною ціною закупівлі постачальником електричної енергії на оптовому ринку. Також, такий механізм ціноутворення в жодному разі не відповідає умовам Комерційної пропозиції (у Комерційній пропозиції зазначено, що для інших споживачів Ц.1.1 розраховується з урахуванням ціни закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку, а не з урахуванням прогнозованої ринкової ціни).



4.5.                    ТОВ "Теплоненерго" вказує, що неодноразово звертався до позивача з претензіями (від 04.02.2019 №      0402-1, від 08.02.2019 №      0402-2), в яких вимагав встановити тарифи з урахуванням фактичного графіку споживання електричної енергії на об`єкті відповідача та погодинних цін закупівлі енергії на Оптовому ринку. Також у листі від 26.02.2019 №26/2-4 відповідач згідно з положеннями пунктів 5.1, 5.3, 6.1.1, 6.1.4, 6.1.8, 7.2.4, 7.2.9 Договору просив повідомити погодинну ціну закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку за відповідні місяці споживання електроенергії та надіслати відповідні розрахунки ціни електроенергії для відповідача. Проте відповіді від позивача скаржник не отримав.



4.6.                    Також скаржник вважає, що ним було правомірно зупинено виконання свого обов`язку із оплати спожитої останнім електричної енергії, а відтак відповідачем не прострочено виконання свого обов`язку. До того ж, на думку скаржника, враховуючи те, що відповідачем не прострочено грошових зобов`язань перед позивачем, то відсутні і підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.



5.                    Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу



5.1.                    Позивач 15.02.2021 направив    до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані рішення залишити без змін.



5.2.                    ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги" зазначає, що відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих від Оператора системи розподілу даних щодо обсягів споживання електричної енергії, ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги" було сформовано платіжні документи для ТОВ "Теплоненерго". Тобто позивач не фіксував режим використання електричної енергії, оскільки дана функція у відповідності до норм законодавства, покладена на іншого суб`єкта ринку електричної енергії. Враховуючи те, що оператором системи розподілу АТ "ДТЕК "Дніпровські електромережі" не надано саме погодинних обсягів споживання електричної енергії за відповідні періоди, ТОВ "Теплоненерго" були надані для сплати рахунки згідно Комерційної пропозиції "Індивідуальна-2" без урахування погодинного споживання.



5.3.                    ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги" звертає увагу на те, що з акта введення в дослідну експлуатацію засобу комерційного обліку від 13.03.2017 вбачається, що він був складений за рік до прийняття Кодексу комерційного обліку, у зв`язку з чим введення в дослідну експлуатацію засобу комерційного обліку не могло відповідати вимогам не прийнятого на той момент нормативно-правового акта.



5.4.                    Позивач вказує на те, що для можливості використання даних, отриманих з ЛУЗОД або АСКОЕ таке устаткування мало бути введено в промислову (постійну) експлуатацію та бути інформаційно об`єднано з електропередавальною організацією з її АСКОЕ. Однак, ЛУЗОД ТОВ "Теплоненерго" не було введено в промислову експлуатацію, що виключало можливість використання даних такого устаткування для проведення комерційних розрахунків. Необґрунтованим є посилання відповідача на те, що акт про введення в промислову експлуатацію мав бути складений автоматично через місяць після того, як було складено акт про введення засобу обліку в дослідну експлуатацію. Так, даний акт складається та підписується в тому числі представником споживача, тобто не підписуючи такий акт споживач знав про те, що такий акт не складений, а відповідно не прийнятий в промислову (постійну) експлуатацію. ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги" не відомо з яких причин не було введено в промислову експлуатацію. ЛУЗОД ТОВ "Теплоненерго" було введено у промислову експлуатацію лише 20.05.2019 після відповідного звернення та надання споживачем необхідних документів.



5.5.                    Щодо посилань відповідача на застосування ним у спірних правовідносинах положень частини третьої статті 538 ЦК України ТОВ      "Дніпровські енергетичні послуги" зазначає, що:

по-перше, як зазначає відповідач, таке утримання здійснено нібито у зв`язку з невиконанням постачальником обов`язку щодо надання відповіді на претензію. Однак, строк для надання відповіді на претензію спливав після строків для споживача на здійснення обов`язку щодо оплати за електричну енергію, у зв`язку з чим, це об`єктивно не могло стати підставою для утримання від обов`язку. Крім того, відповідь на претензію відповідачем надавалась;

по-друге, про таке нібито законодавчо обґрунтоване утримання від виконання обов`язку щодо оплати за електричну енергію, саме у зв`язку з ненаданням відповіді на претензію, ТОВ "Теплоненерго", не зазначало ані у відзиві на позовну заяву ані у запереченнях. Вищезазначене, на думку позивача, підтверджує, що позиція щодо несплати за електричну енергію саме на цій підставі є надуманою і виникла вже в процесі розгляду справи по суті.




6.                    СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



6.1.                    ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та ТОВ "Теплоненерго" 26.12.2018    укладено Договір №      1780 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір). За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.



6.2.                    Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, з метою неперервного електрозабезпечення за об`єктом споживача ТОВ      "Теплоненерго" за адресами та ЕІС-кодами точок комерційного обліку, споживач приєднався до публічного договору на умовах про постачання електричної енергії за регульованими тарифом за особовим рахунком № 1780 бази даних споживачів постачальника, відповідно до умов якого "Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємними частинами даного Договору" (абзац 2 розділу 1 Договору про постачання електричної енергії від 26.01.2017 № 1780/01923-00). Актом розмежування балансової належності електромереж встановлює об`єкти споживача, як: м. Верхньодніпровськ, пл. Олександра Поля, 1 та м.      Верхньодніпровськ, пл.      Олександра Поля, 3.



6.3.                    Відповідно до пункту 5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (далі - Комерційна пропозиція).



6.4.                    Відповідно до пункту 3.1 комерційної пропозиції, розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно у грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті постачальника.



6.5.                    Пунктом 4.1, 4.2, 4.3 комерційної пропозиції встановлено, що оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах попередньої оплати за графіком:

- не пізніше 25-го числа місяця, що передує розрахунковому - 50 % від заявленого обсягу;

- не пізніше 10-го числа розрахункового місяця - 50% від заявленого обсягу;

-з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться, за фактично відпущену електричну енергію.



6.6.                    Пунктом 4.2 Комерційної пропозиції визначено, що обсяг попередньої оплати визначається шляхом множення заявленого на відповідний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену відповідно до пункту 1 комерційної пропозиції. Для цілей визначення обсягу попередньої оплати у разі відсутності фактичних Цоср та ОРЦ за попередній період, може використовуватися значення Цоср та ОРЦ за останній період, в який ці показники були визначенні.



Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії.



6.7.                    Згідно з пунктами 5.2, 5.3 комерційної пропозиції, розрахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п`яти робочих днів з дати отримання. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.



6.8.                    Відповідно до пункту 2 додатку 3 до договору від 26.12.2018 № 1780    "Умови користування інтернет сервісом "Особистий кабінет", який є невід`ємною частиною укладеного між сторонами договору, обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються на підставі Акту про фіксацію показів приладів обліку, підписаного ЕЦП споживача, з урахуванням вимог цього додатку.



Пунктом 2.1, 3 додатку 3 до договору № 1780 від 26.12.2018 встановлено, що у разі, якщо до мереж споживача не підключені електроустановки інших споживачів, а його електроустановки підключені безпосередньо до мереж оператора системи розподілу, то споживач зобов`язаний:

- внести покази комерційних засобів обліку електричної енергії через інтернет-сервіс за усіма приєднаннями (точками обліку), зазначеними в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше останнього числа розрахункового періоду;

- підписати ЕЦП Акт про фіксацію показань приладів обліку, сформований за допомогою інтернет-сервісу, та відправити постачальнику за допомогою інтернет-сервісу;

- здійснити нарахування за допомогою інтернет-сервісу;

- підписати ЕЦП Акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг/ Акт прийнятті-передавання товарної продукції та інші документи сформовані за допомогою інтернет-сервісу, та відправити їх постачальнику за допомогою інтернет-сервісу не пізніше останнього числа розрахункового періоду.



6.9.                    Пунктами 7.1, 7.2 комерційної пропозиції передбачено, що у разі, якщо споживач порушив терміни оплати (попередня оплата/остаточний розрахунок), споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.



6.10.                    Споживач оплачує штраф у розмірі 1% від вартості величини обсягу, що перевищує 5% відхилення заявленого обсягу споживання електричної енергії від фактичного споживання за підсумками розрахункового періоду.



6.11.                    У матеріалах справи наявні акт вводу у дослідну експлуатацію локального устаткування збору та обробки даних ТОВ "Теплоненерго" від 13.03.2017 та акт вводу в промислову експлуатацію локального устаткування збору та обробки даних ТОВ "Теплоненерго" від 20.05.2019.



6.12.                    Матеріалами справи підтверджується і той факт, що споживачем було заявлено до споживання на січень 2019 року обсяг електроенергії у розмірі 225 000 кВт* год. Середньорозрахований тариф - 2,760684.



6.13.                    За розрахунками позивача, відповідач мав сплатити на рахунок позивача наступні суми грошевих коштів:

до 10.01.2019 - 621      153,90 грн. (225 000 кВт год. х 2,760684 грн) ;



Споживачем було сплачено передоплату 09.01.2019 в розмірі 20      000 грн. Отже, несплачена сума передоплати за січень місяць склала - 601 153,90 грн.

Позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу у січні 2019 року в обсязі 184 507 кВт* год., що підтверджено Актом про фіксацію показів приладів обліку на 01.01.2019 та 01.02.2019, підписані відповідачем.



У зв`язку з цим в "особистому кабінеті споживача" було сформовано Акт прийняття-передавання товарної продукції за січень 2019 від 31.01.2019 № 151/1780/1/1 та рахунок від 01.02.2019 № 151/1780/1/1, підписані представником постачальника.



Згідно з показниками акта та рахунку, сума до сплати за фактичні обсяги споживання у січні 2019 року, з урахуванням сплаченої суми передоплати, склала 455 769,02 грн з ПДВ.



Споживач не сплатив зазначеної суми за спожиту електричну енергію. Лише 27.03.2019 на рахунок постачальника надійшла сума коштів у розмірі 20 313,730 грн від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" в рахунок сплати за спожиту електричну енергію споживачем ТОВ "Теплоненерго".



6.14.                    На лютий 2019 року споживачем було заявлено до споживання обсяг електроенергії у розмірі 189 000 кВт* год. Середньорозрахований тариф на лютий є фактичний тариф за січень 2019 та складає 2,578596 грн.



За розрахунками позивача, відповідач мав сплатити на рахунок позивача наступні суми грошових коштів:

до 25.01.2019 -243 677,32 грн. (94 500 кВт* год. х 2,578596 грн.);

до 10.02.2019 - 243 677,32 грн. (94 500 кВт* год. х 2,578596 грн.)

Споживачем не було сплачено передоплату, отже, несплачена сума передоплати за лютий місяць склала - 487 354,64 грн.



Позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу у лютому 2019 року в обсязі 163 513 кВт* год.



У зв`язку з цим в "особистому кабінеті споживача" було сформовано Акт прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2019 від 28.02.2019 № 151/1780/2/1 та рахунок від 01.03.2019 № 151/1780/2/1, підписані представником постачальника.



Згідно з даними акта та рахунку, сума до сплати за фактичні обсяги споживання у лютому 2019 року склала 432 135,42 грн з ПДВ.

Споживач не сплатив зазначеної суми за спожиту електричну енергію.

6.15.                    На березень 2019 року споживачем було заявлено до споживання обсяг електроенергії у розмірі 163 000 кВт* год. Середньорозрахований тариф на березень є фактичний тариф за лютий 2019 та складає 2,64282 грн.



За розрахунками позивача, відповідач мав сплатити на рахунок позивача наступні суми грошових коштів:

до 25.02.2019 -215 389,83 грн (81 500 кВт* год. х 2,64282 грн.);

до 10.03.2019 -215 389,83 грн (81 500 кВт* год. х 2,64282 грн.)



Споживачем не було сплачено передоплату, отже, несплачена сума передоплати за березень місяць склала - 430 779,66 грн.



Позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу у березні 2019 року в обсязі 147 788 кВт* год.



У зв`язку з цим в "особистому кабінеті споживача" було сформовано та рахунок від 01.04.2019    №      151/1780/3/1 та рахунок-розшифровка від 01.04.2019 №151/1780/3/1 за березень 2019, підписані представником постачальника.



Згідно з даними рахунку, сума до сплати за фактичні обсяги споживання у березні 2019 року склала 387 959,47 грн з ПДВ.



Споживач не сплатив зазначеної суми за спожиту електричну енергію.



6.16.                    На квітень 2019 року споживачем було заявлено до споживання обсяг електроенергії у розмірі 12 000 кВт год. Середньорозрахований тариф на квітень є фактичний тариф за березень 2019 року, та складає 2,625108 грн.



За розрахунками позивача, відповідач мав сплатити на рахунок позивача наступні суми грошових коштів:

до 25.03.2019 -15 856,92 грн (6000 кВт* год. х 2,64282 грн.);

до 10.04.2019 -15 856,92 грн (6000 кВт* год. х 2,64282 грн.)



Споживачем не було сплачено передоплату, отже, несплачена сума передоплати за квітень місяць склала - 31 713,84 грн.



Позивачем було поставлено електричну енергію відповідачу у квітні 2019 року в обсязі 20 079 кВт* год.

У зв`язку з цим в "особистому кабінеті споживача" було сформовано Акт прийняття-передавання товарної продукції за березень 2019 від 30.04.2019 № 151/1780/4/1 та рахунок від 01.05.2019 №151/1780/4/1, підписані представником постачальника.



Згідно з даними акта та рахунку, сума до сплати за фактичні обсяги споживання у квітні 2019 року склала 52 580,88 грн з ПДВ.



6.17.                    Згідно з листом оператора системи розподілу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 27.01.2020, останній, в період з січня 2019 по травень 2019 не передавало ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" дані щодо погодинного обсягу споживання електроенергії ТОВ      "Теплоненерго", оскільки споживачем не були виконані умови включення площадки до групи "а".



На момент розгляду справи, відповідач вартість спожитої електричної енергії не сплатив, у зв`язку із чим заборгованість за спожиту електричну енергію у період січень-квітень 2019 року за розрахунками позивача склала 1      308      131,06 грн, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.




7.                    Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції



7.1.                    Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2021 відкрито касаційне провадження у справі №      904/3784/19 за касаційною скаргою ТОВ      "Теплоненерго" на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.



7.2.                    Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



7.3.                    Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).


................
Перейти до повного тексту