1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



23 лютого 2021 року

м. Київ



Справа №    910/5349/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,   



за участю секретаря судового засідання Черненка О.В.,

представників учасників справи:

від ОСОБА_1 : Катрук Є.А.,

від ОСОБА_2 : не з`явився,

від ОСОБА_3 : не з`явився,

від ОСОБА_4 : не з`явився,

від ОСОБА_5 : не з`явився,

від ОСОБА_6 : не з`явився,

від ОСОБА_7 : не з`явився,

від ПАТ "Вестінтро": не з`явився,

від ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 : не з`явились,



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020

(головуючий - Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020

(суддя Лиськов М.О.)

у справі №910/5349/18

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2, 2) ОСОБА_3, 3) ОСОБА_4, 4) ОСОБА_5, 5) ОСОБА_6, 6) ОСОБА_7

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Вестінтро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1: ОСОБА_8

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 2: ОСОБА_9

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- 3: ОСОБА_10

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- 4: ОСОБА_11

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 5: ОСОБА_12

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- 6: ОСОБА_13

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_14, ОСОБА_15

про переведення прав та обов`язків покупця акцій,



ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

1.                    ОСОБА_15 звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про переведення на ОСОБА_15 прав та обов`язків покупця простих іменних акцій:

- Приватного акціонерного товариства "Метробуд" у кількості до всіх емітованих цим товариством акцій у розмірі 1373380 штук загальною номінальною вартістю 343345,00 грн;

- Приватного акціонерного товариства "Вестінтро" у кількості до всіх емітованих цим товариством акцій у розмірі 3300962 штуки загальною номінальною вартістю 825240,50 грн;

- Приватного акціонерного товариства "Інтровест" у кількості до всіх емітованих цим товариством акцій у розмірі 3300962 штуки загальною номінальною вартістю 825240,50 грн.

2.                    Позов мотивований порушенням переважного права позивача на придбання акцій вказаних товариств.

3.                    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 роз`єднано позовні вимоги. Зокрема, виділено позовну вимогу ОСОБА_15 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про переведення на користь ОСОБА_15 прав та обов`язків покупця простих іменних акцій ПАТ "Вестінтро" (далі - Товариство) у кількості до всіх емітованих цим товариством акцій у розмірі 3300962 штуки загальною номінальною вартістю 825240,50 грн. Щодо розгляду зазначеної позовної вимоги відкрито провадження у справі №910/5349/18.

4.                    13 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні позовні вимоги щодо предмету спору, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про переведення на користь ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця простих іменних акцій Товариства в кількості 1245070 штук загальною номінальною вартістю 311267,5 грн.

5.                    Позов мотивований порушенням переважного права ОСОБА_1 на придбання акцій Товариства.

6.                    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та об`єднана в одне провадження з первісним позовом у справі №910/5349/18.

7.                    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 позов ОСОБА_15 залишений без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

8.                    4 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить перевести на його користь права та обов`язки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 як покупців простих іменних акцій Товариства за договорами купівлі-продажу цінних паперів, відповідно, №БВ-18/04/12-15, №БВ-18/04/12-16, №БВ-18/04/12-18, №БВ-18/04/12-20, №БВ-18/04/12-17, №БВ-18/04/12-19 від 12.04.2018 (далі - Договори купівлі-продажу) пропорційно кількості належних ОСОБА_1 акцій у статутному капіталі Товариства у розмірі 550160 акцій загальною номінальною вартістю 137540 грн за кожним договором.

9.                    Крім того, ОСОБА_1 подав заяву про визнання недійсними пов`язаних з предметом спору правочинів: додаткових угод від 06.03.2019 до Договорів купівлі-продажу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

10.                    Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, ухвалено:

- перевести на користь ОСОБА_1 права та обов`язки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 як покупців простих іменних акцій Товариства за Договорами купівлі-продажу пропорційно кількості належних ОСОБА_1 акцій у статутному капіталі Товариства у розмірі 550160 акцій загальною номінальною вартістю 137540 грн за кожним договором;

- перерахувати за заявою ОСОБА_8 з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва 5364063,25 грн договірної вартості 3300962 простих іменних акцій Товариства;

- визнати недійсними додаткові угоди від 06.03.2019 до Договорів купівлі-продажу про розірвання Договорів купівлі-продажу.

11.                    Судові рішення мотивовані тим, що Договори купівлі-продажу укладені з порушенням переважного права ОСОБА_1, передбаченого частиною 2 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" та пунктом 6.3 статуту Товариства. За висновком судів, ОСОБА_1 на підставі частини 5 зазначеної статті Закону набув право переведення на нього прав і обов`язків покупця усіх відчужених ОСОБА_8 акцій з урахуванням відсутності в інших акціонерів наміру реалізувати своє переважне право купівлі відповідних акцій Товариства.

12.                    При цьому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про недійсність додаткових угод про розірвання Договорів купівлі-продажу як таких, що укладені без дотримання вимог статті 203 Цивільного кодексу України та порушують переважне право ОСОБА_1, є за своєю суттю зловживанням правом, суперечать засадам добросовісності.

13.                    Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що ані укладення додаткових угод від 06.03.2019, ані повернення акцій на рахунок у цінних паперах ОСОБА_8 не усуває порушень прав ОСОБА_1 . За висновком судів, ОСОБА_1 подав позовну заяву в межах позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

14.                    ОСОБА_7 (далі - Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

15.                    Касаційна скарга мотивована наявністю підстав для касаційного оскарження зазначених судових рішень, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

16.                    Зокрема, Скаржник зазначає про неправильне застосування судами положень статті 362 Цивільного кодексу України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.10.2018 у справі №908/101/17.

17.                    На думку Скаржника, суди неправильно застосували положення статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 203, частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому Скаржник вважає недоречним посилання судів на постанову Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №201/10030/17, оскільки у зазначеній справі правовідносини не є подібними до правовідносин у цій справі.

18.                    Скаржник заперечує проти висновку судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у ОСОБА_1 права вимагати переведення на нього прав і обов`язків покупця всіх відчужених ОСОБА_8 акцій через його невідповідність положенням частини 3 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства".

19.                    Скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі №6-152цс14 та зазначає, що враховуючи презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, ОСОБА_1 мав можливість та міг довідатись про порушене право значно раніше 12 грудня 2018 року, тому пропустив трьохмісячний строк на звернення до суду.

20.                    Крім того, Скаржник зазначає про порушення судами статей 33, 45 Господарського процесуального кодексу України, щодо застосування яких у подібних правовідносинах висновок Верховного Суду відсутній.

21.                    23 лютого 2021 року від Скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату. У судовому засіданні 23 лютого 2021 року Верховний Суд протокольною ухвалою відхилив зазначене клопотання через його необґрунтованість.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

22.                    ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, а скаргу - без задоволення.

23.                    ОСОБА_1 вважає, що з урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, викладені в касаційній скарзі доводи Скаржника щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваних судових рішень не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів та неправильного тлумачення норм матеріального права.

24.                    Інші учасники справи в установлений Судом термін відзиви на касаційну скаргу не надали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

25.                    Відповідно до пункту 6.3 статуту Товариства (в редакції, чинній станом на 12 квітня 2018 року) акціонери Товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами Товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання Товариством повідомлення акціонера про намір продати акції. Якщо акціонери Товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом визначеного строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам Товариства.

26.                    Станом на 19 березня 2018 року і на момент укладення 12 квітня 2018 року Договорів купівлі-продажу склад акціонерів Товариства був наступним:

- ОСОБА_8 володів 3300962 штуками акцій Товариства загальною номінальною вартістю 825240,5 грн, що становить 54,2030% акцій у статутному капіталі Товариства;

- ОСОБА_15 володів 1655347 штуками акцій Товариства загальною номінальною вартістю 413836,75 грн, що становить 27,1814% акцій у статутному капіталі Товариства;

- ОСОБА_1 володів 1002494 штуками акцій Товариства загальною номінальною вартістю 250623,5 грн, що становить 16,4613% акцій у статутному капіталі Товариства;

- ОСОБА_14 володів 131197 штуками акцій Товариства загальною номінальною вартістю 32799,25 грн, що становить 2,1543% акцій у статутному капіталі Товариства.

27.                    Учасники справи не надали доказів того, що ОСОБА_8 повідомив Товариство про свій намір продати акції Товариства третім особам, та що Товариство повідомляло інших акціонерів Товариства про намір ОСОБА_8 продати свої акції третім особам.

28.                    12 квітня 2018 року ОСОБА_8 уклав з відповідачами Договори купівлі-продажу, на підставі яких продав належні йому акції Товариства. Зокрема, за договорами купівлі-продажу цінних паперів:

- №БВ-18/04/12-15 продав ОСОБА_2 акції Товариства в кількості 550162 акцій номінальною вартістю 137540,5 грн за договірною вартістю 894013,25 грн;

- №БВ-18/04/12-16 продав ОСОБА_3 акції Товариства в кількості 550160 акцій номінальною вартістю 137540,00 грн за договірною вартістю 894010,00 грн;

- №БВ-18/04/12-18 продав ОСОБА_4 акції Товариства в кількості 550160 акцій номінальною вартістю 137540,00 грн за договірною вартістю 894010,00 грн;

- №БВ-18/04/12-20 продав ОСОБА_5 акції Товариства в кількості 550160 акцій номінальною вартістю 137540,00 грн за договірною вартістю 894010,00 грн;

- №БВ-18/04/12-17 продав ОСОБА_6 акції Товариства в кількості 550160 акцій номінальною вартістю 137540,00 грн за договірною вартістю 894010,00 грн;

- №БВ-18/04/12-19 продав ОСОБА_7 акції Товариства в кількості 550160 акцій номінальною вартістю 137540,00 грн за договірною вартістю 894010,00 грн.

29.                    Наявним у матеріалах справи реєстром власників іменних цінних паперів Товариства станом на 17 квітня 2018 року підтверджується перехід права власності на акції Товариства від ОСОБА_8 до покупців - ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у відповідній кількості.

30.                    Під час розгляду цієї справи акціонер Товариства ОСОБА_14 надав пояснення на первісний позов ОСОБА_15, за змістом яких він не має наміру реалізовувати своє переважне право на викуп акцій, відчужених ОСОБА_8 на користь третіх осіб.

31.                    Позивач за первісним позовом у справі ОСОБА_15 14 січня 2020 року подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, на підставі якої Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.01.2020 залишив позов ОСОБА_15 про переведення на нього прав та обов`язків покупця простих іменних акцій без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

32.                    ОСОБА_1 до заяви про збільшення позовних вимог від 04.02.2020 долучив оригінали платіжних документів про внесення на депозитний рахунок суду 5364063,25 грн, що відповідає загальній сумі договірних грошових зобов`язань, які підлягають сплаті покупцями на користь продавця за придбані акції за Договорами купівлі-продажу.

33.                    Крім того, між ОСОБА_8 та відповідачами укладені додаткові угоди від 06.03.2019 до Договорів купівлі-продажу про розірвання укладених між ними відповідних Договорів купівлі-продажу. 11 березня 2019 року спірні акції були повернуті з рахунків у цінних паперах відповідачів на рахунок у цінних паперах ОСОБА_8 .

34.                    Також до матеріалів справи відповідачі надали оригінали виписок про стан рахунку в цінних паперах ОСОБА_8 станом на 20.11.2019, 11.12.2019, 21.01.2020, 04.02.2020, згідно з якими на зазначеному рахунку обліковуються 3300962 штуки акцій Товариства загальною номінальною вартістю 825240,5 грн, що становить 54,2030% акцій у статутному капіталі Товариства.    Суд першої інстанції не прийняв зазначені виписки в якості доказів через їх невідповідність вимогам належності.

Позиція Верховного Суду

35.                    Суд відхиляє доводи Скаржника про наявність підстави для обов`язкового скасування судових рішень у справі, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку зі здійсненням розгляду справи та ухвалення рішення суду першої інстанції суддею одноособово.

36.                    Відповідно до положень частин 1, 10 статті 33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

37.                    Тобто вирішення питання колегіального розгляду справи у першій інстанції є дискреційними повноваженнями судді, який розглядає справу.

38.                    Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

39.                    До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу (пп. 17.4 п. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

40.                    Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України). Зокрема, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі (ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

41.                    Тобто ухвалою про закриття провадження у справі закінчується розгляд справи в суді першої інстанції тим кількісним і персональним складом суду, який був визначений для її розгляду, тому з її постановленням ухвала, якою призначений колегіальний розгляд справи, вичерпує свою дію. Скасування зазначеної ухвали суду першої інстанції виключає можливість судді, який брав участь у вирішення справи в суді першої інстанції та в ухваленні скасованої ухвали, брати участь у новому розгляді відповідної справи. Визначення ж судді для нового розгляду справи та вирішення ним питання щодо її одноособового або колегіального розгляду здійснюється за загальними правилами, встановленими наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України без урахування того, яким кількісним складом суду здійснювався попередній розгляд справи.

42.                    Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.12.2018 у справі №5011-11/15866-2012. Суд вважає за можливе врахувати наведений у зазначеній постанові висновок при вирішенні цієї справи, зважаючи однакове правове регулювання питання неможливості судді брати участь в новому розгляді справи після скасування рішення суду та ухвали про закриття провадження в справі.

43.                    З матеріалів справи вбачається, що після скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 08.10.2019, ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 про закриття провадження у справі, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначений суддя Лиськов М.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2019.

44.                    Оскільки з урахуванням викладеного Скаржник не довів наявність порушення порядку визначення судді для розгляду цієї справи, Суд не вбачає підстав для висновку про те, що її розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, тому відхиляє доводи Скаржника в цій частині.

45.                    Щодо аргументів Скаржника, які стосуються вирішення справи по суті Суд виходить з наступного.

46.                    Відповідно до пункту 8 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Наведене визначення кореспондується з положеннями частини 1 статті 167 Господарського кодексу України.

47.                    Порядок відчуження акцій акціонерного товариства врегульований статтею 7 Закону України "Про акціонерні товариства", згідно з частиною 3 якої акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

48.                    Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов`язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо акціонери приватного акціонерного товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом строку, встановленого цим Законом або статутом акціонерного товариства, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства (ч. 4 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства").

49.                    Тобто наведеними приписами законодавства право акціонера приватного акціонерного товариства здійснити відчуження належних йому акцій обумовлено необхідністю дотримання переважного права інших акціонерів на їх придбання. Акції можуть бути відчужені третій особі лише в тому випадку, якщо інші акціонери не скористалися своїм переважним правом протягом двох місяців (чи іншого строку, встановленого статутом) з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції.

50.                    У силу положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого права (охоронюваного законом інтересу) у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку.

51.                    Способами захисту цивільних (господарських) прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, зміна правовідношення (зміна господарських правовідносин). Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

52.                    Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Зокрема, не може вважатися ефективним способом захисту порушеного переважного права на придбання акцій вимога акціонера про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу, адже в результаті задоволення такої вимоги право зазначеної особи захищено не буде.


................
Перейти до повного тексту