ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/261/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кібенко О. Р., Студенець В. І.,
за участю секретаря Низенко В. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Андрієнка В. В., Пашкіної С. А, Буравльова С. І.
від 08.12.2020
за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй"
про стягнення штрафних санкцій та повернення суми невикористаної попередньої оплати (авансу) у загальному розмірі 2 966 898,69 грн,
за участю представників:
від позивача-1: Барда С. Ю.
від позивача-2: не з?явилися.
від відповідача: Скирда В. Є.
від прокуратури: Гавловська А. В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй" на користь Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління штрафних санкцій за договором підряду у розмірі 1 916 298,50 грн, невикористану попередню оплату (аванс) за договором підряду у розмірі 1 050 600,19 грн та на користь Військової прокуратури Південного регіону України судового збору у розмірі 44 503,48 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй" (як генпідрядником) був укладений договір підряду № 206/2018/206 від 13.07.2018. Станом на 07.11.2019 генпідрядником не виконано зобов`язання за договором щодо завершення виконання робіт, у зв`язку із чим відповідач має сплатити штрафні санкції та повернути суму невикористаної попередньої оплати (авансу).
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду
Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.07.2020 у справі № 910/261/20 позов Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй" про стягнення штрафних санкцій та повернення суми невикористаної попередньої оплати (авансу) у загальному розмірі 2 966 898,69 грн залишив без розгляду.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що прокурором не доведено виконання імперативного припису встановленого частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки надіслані Військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України на адресу Міністерства оборони України та Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління листи щодо інформування про вжиті заходи, спрямовані на відновлення порушених інтересів держави внаслідок порушення виконавцем умов договорів підряду, не містять повідомлення адресатів про намір звернутись до суду з відповідним позовом.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.07.2020 у справі № 910/261/20 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Рішення апеляційного господарського суду обґрунтовано тим, що представництво прокурором в суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив у чому полягає порушення інтересів держави.
Судом першої інстанції залишені поза увагою обставини попереднього повідомлення прокурором, до звернення до суду, відповідних суб`єктів владних повноважень про те, що прокурором буде здійснюватися представництво інтересів держави в особі Міністерства оборони України, Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, як цього вимагає стаття 23 Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 910/261/20, у якій просило її скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 залишити в силі.
Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, висновки суду апеляційної інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України, які визначають порядок участі прокурора у господарському процесі та підстави здійснення ним представництва інтересів держави в суді, статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає підстави для залишення позову без розгляду, а також не враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, у якій наголошується на дотриманні вимоги щодо розумності строків звернення прокурора з позовною заявою до суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Позивачами відзиви на касаційну скаргу не подані, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто питання, яке розглядається, стосується наявності правових підстав для звернення Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України з позовом до суду у цій справі за захистом порушених прав держави.
Як встановили суди попередніх інстанцій, досліджуючи подану Військовим прокурором Дніпропетровського гарнізону Південного регіону позовну заяву, між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй" (як генпідрядником) був укладений договір підряду № 206/2018/206 від 13.07.2018. Станом на 07.11.2019 генпідрядником не виконано зобов`язання відповідно до умов договору щодо завершення виконання робіт, у зв`язку із чим відповідач має сплатити штрафні санкції та суму невикористаної попередньої оплати (авансу).
При цьому Військовим прокурором Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України зверталась увага суду першої інстанції на те, що прокурором на адресу Міністерства оборони України було направлено листа від 19.12.2019 № 3-6-5594/3 вих-19 щодо інформування про вжиті заходи, спрямовані на відновлення порушених інтересів держави унаслідок порушення виконавцем умов договорів підряду, однак відповіді з Міністерства оборони України не надійшло.
Отже, Міністерство оборони України не вживало жодних заходів, спрямованих на відновлення порушених інтересів держави, що підтверджено і його представником у судовому засіданні 08.12.2020. У той же час Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням на листи прокурора від 19.12.2019 № 3-6-5594/3 вих-19 та від 23.12.2019 № 3-6-5634 вих-19 надано відповідь від 23.12.2019 №516/ю/5647, яка підтверджує, що відповідачем-2 неналежним чином здійснено захист інтересів держави, що є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом, оскільки порушення зобов`язань за договором підряду, а саме невикористання авансових коштів, спрямованих на виконання будівельних робіт без їх повернення платнику, прострочення термінів виконання робіт, передбачених етапами договору підряду, завдає шкоди інтересам держави, які полягають не лише у завданні збитків державі, а й у зриві забезпечення обороноздатності, морально-психологічного духу та боєготовності військ в цілому, через не забезпечення житлом військовослужбовців.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII, в редакції чинній на час звернення з позовом до суду).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в редакції чинній на час звернення з позовом до суду).
Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.