Постанова 24 лютого 2021 року м. Київ Справа № 152/1293/13-к Провадження № 51-675 ск 21 |
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Остапук В. І., розглянувши касаційну скаргу захисника Войткової - Головенко Юлії Василівни, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2020 року щодо останнього,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року, зміст касаційних скарг повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу, відповідно до яких в скарзі, крім іншого, зазначаються вказівки на те, у чому саме полягає незаконність судових рішень та доводи на обґрунтування такої позиції, а також прохання особи, яка подає скаргу.
Скаржник має вказати на конкретні істотні порушення кримінально-процесуального закону, що є підставами для зміни чи скасування судових рішень, які, на його думку, допущенні судами першої та апеляційної інстанцій при постановлені цих рішень, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Відповідно до норм ст. 398 КПК України 1960 року, підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону, які, відповідно до положень ст. 370 КПК України 1960 року, перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову. Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо наявні підстави, передбачені пунктами 1-13 цієї статті.
Однак, скарга захисника не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вказаним вимогам кримінально-процесуального закону, з огляду на наступне.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник порушує питання про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій у зв`язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та формально вказує на невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого. Проте, на обґрунтування своїх вимог наводить доводи, які за своїм змістом, стосуються однобічності та неповноти судового слідства та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що, відповідно до положень ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не є підставою для перевірки оскаржуваних судових рішень касаційним судом. При цьому, відповідно до вимог статей 367-369 КПК України 1960 року, вказані обставини є предметом перевірки виключно суду апеляційної інстанції.
Крім того, захисник в касаційній скарзі взагалі не зазначає, які конкретно порушення допустив суд апеляційної інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1, з огляду на положення статей 370, 377 КПК України 1960 року.
Також, у касаційній скарзі відсутнє належне формулювання вимог захисника із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги.