1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


23 лютого 2021 року

м. Київ


справа № 359/1236/19

провадження № 61-10811св20


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,

третя особа - Первинна профспілкова організація "Інженерно-технічних фахівців",

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху Українина рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року у складі судді Муранової-Лесів І. В., додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2020 року у складі судді Муранової-Лесів І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 рокуу складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.


у справі за позовомОСОБА_2 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа: Первинна профспілкова організація "Інженерно-технічних фахівців", про скасування наказів про звільнення із займаної посади, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування наказу про скасування відпустки, відшкодування моральної шкоди,


ВСТАНОВИВ:


ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року    ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - ДП обслуговування повітряного руху України), третя особа: Первинна профспілкова організація "Інженерно-технічних фахівців", про скасування наказів про звільнення із займаної посади, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування наказу про скасування відпустки, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що він працював у ДП обслуговування повітряного руху України на посаді начальника служби інформаційних технологій Украероруху. 07 лютого 2018 року він отримав попередження про наступне вивільнення відповідно до наказу Украероруху "Про введення в дію оновленої організаційної структури Украероруху"                                                  від 31 січня 2018 року № 43, разом з яким йому було надано для ознайомлення оновлений штатний розпис керівного складу апарату управління Украероруху від 30 січня 2018 року № 2.2.2-11-3, а також перелік вакансій по підприємству станом на 07 лютого 2018 року, введений в дію наказом Украероруху від 06 липня 2017 року № 236, який з 02 травня                            2018 року мав втратити чинність. 09 лютого 2018 року він подав заяву про переведення його на вакантну посаду начальника служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки, яку в подальшому подавав чотири рази протягом двох місяців, але відповідач протягом 10 місяців ухилявся від її розгляду. 14 грудня 2018 року відповідач провів попередній відбір кандидатів на посаду начальника служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки та йому відмовлено з тих підстав, що він не відповідає кваліфікаційним вимогам до вакантної посади за відсутності відповідної освіти та досвіду роботи у сфері захисту інформаційних мереж від кіберзагроз. Відповідно до пункту 5.3.3 Процедури повідомлення про вакансію обов`язково має включати вимоги до кандидата, перелік його основних обов`язків, кінцевий термін очікування резюме. У протиріч зазначеній процедурі він не був повідомлений про вимоги до кандидата, також його не перевіряли на наявність теоретичних знань, перевірку професійних знань, умінь та навиків, а також оцінювання його особистих характеристик. 21 грудня 2018 року він подав заяви на ім`я директора та голови Тимчасової комісії про оскарження результатів засідання тимчасової комісії з відбору кандидатів, які не були розглянуті. 22 грудня                                    2018 року відповідач видав наказ № 1238/о про звільнення його з посади начальника служби інформаційних технологій за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України за скороченням штату. Крім того, 17 грудня 2018 року відповідно до поданої ним заяви виданий наказ про надання йому відпустки з 02 січня 2019 року по 16 січня 2019 року. Після відпустки 17 січня 2019 року він дізнався, що його звільнено з 22 грудня 2018 року, а його відпустка скасована наказом відповідача від 28 грудня 2018 року у зв`язку зі звільненням. 17 січня 2019 року його ознайомили з наказами та видали трудову книжку. Звертає увагу, що з 22 грудня 2018 року по 05 січня 2019 року він знаходився на лікарняному, а відразу після його закінчення перебував, як він вважав, у щорічній відпустці до 16 січня 2019 року включно. Всупереч статті 43 КЗпП України його звільнено без згоди профспілкового органу, членом якого він є. Його безперервний стаж у сфері авіаційного транспорту становить 33 роки, а стаж роботи в Украерорусі 26 років. Він є почесним працівником та ветераном підприємства, згідно статті 42 КЗпП України має переважне право на залишенні на роботі при скороченні штату працівників. Відповідач не провів з ним повний розрахунок по заробітній платі, не виплатив матеріальну допомогу у зв`язку із відпусткою. Накази про його звільнення підписані начальником департаменту персоналу ОСОБА_3, а відтак видані із порушенням Статуту підприємства, яким визначено, що виключно до компетенції директора підприємства відноситься право прийняття та звільнення з посад співробітників підприємства, та відповідно підпис наказів про звільнення.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ від 22 грудня 2018 року № 1238/о ДП обслуговування повітряного руху України про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника служби інформаційних технологій ДП обслуговування повітряного руху України; визнати незаконним та скасувати наказ                                                від 08 січня 2019 року № 20/о ДП обслуговування повітряного руху України про внесення змін до наказу від 22 грудня 2018 року № 1238/о; поновити його на посаді начальника служби інформаційних технологій ДП обслуговування повітряного руху України з 08 січня 2019 року; стягнути з ДП обслуговування повітряного руху України на його користь моральну шкоду, завдану незаконним звільненням у розмірі 118 000,00 грн; визнати незаконним та скасувати наказ ДП обслуговування повітряного руху України від 28 грудня 2018 року № 1261/о про скасування його відпустки; стягнути з ДП обслуговування повітряного руху України на його користь щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення працівників Украероруху, відповідно до поданої ним заяви від 20 грудня 2019 року; стягнути з ДП обслуговування повітряного руху України на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 08 січня 2019 року до винесення рішення по справі.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ДП обслуговування повітряного руху України                          від 22 грудня 2018 року № 1238/о про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника служби інформаційних технологій ДП обслуговування повітряного руху України.

Визнано незаконним та скасовано наказ ДП обслуговування повітряного руху України                              від 08 січня 2019 року № 20/о про внесення змін до наказу від 22 грудня 2018 року                                  № 1238/о.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника служби інформаційних технологій                          ДП обслуговування повітряного руху України з 08 січня 2019 року.

Визнано незаконним та скасовано наказ ДП обслуговування повітряного руху України                              від 28 грудня 2018 року № 1261/о про скасування відпустки ОСОБА_2 .

Стягнуто з ДП обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 січня 2019 року по 17 грудня 2019 року включно в розмірі 768 535,57 грн з утриманням обов`язкових податків та зборів в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що не отримавши рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення тимчасової комісії з відбору кандидатів, не отримавши від позивача відмови від переведення на іншу запропоновану йому вакантну посаду, не звернувшись до профспілкової організації за отриманням згоди на звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, та звільнивши позивача на підставі наказу неповноважної посадової особи, який виданий в період перебування позивача у відпустці, відповідач грубо порушив вимоги статей 40, 42, 43 КЗпП України та трудові права позивача. У зв`язку з цим, підлягає задоволенню вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08 січня 2019 року по 17 грудня 2019 року включно (239 робочих днів) на суму 768 535,57 грн. Оскільки звільнення позивача відбулося з порушенням чинного законодавства та законних прав позивача, що завдало останньому моральних переживань та вимагало від нього вжиття додаткових зусиль для організації свого життя, звернення з позовом до суду, у зв`язку з чим необхідно відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду.

Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області                                                              від 10 січня 2020 року стягнуто з ДП обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 273,20 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що понесені витрати на правничу допомоги підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу ДП обслуговування повітряного руху України залишено без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року та додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року ДП обслуговування повітряного руху України подало касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня                                                2019 року, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області                                  від 10 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ДП обслуговування повітряного руху України мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що позивачу було відмовлено у переведенні його на посаду начальника служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки з причин відсутності відповідного досвіду роботи у позивача саме у сфері авіаційної безпеки та захисту інформації від актів незаконного втручання. Також, перевестись на іншу посаду позивач не виявив жодного наміру. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17.

Разом з тим, судами не взято до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 359/8899/17, в якій зазначено, що чинне законодавство не містить конкретної вимоги щодо надання переліку вакантних посад працівнику, що вивільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, які б на думку роботодавця відповідали фаху та здібностям працівника. Фах та здібності працівника розглядаються роботодавцем на етапі прийняття такого працівника на певну посаду. Тому відповідач належним чином виконав вимоги частини третьої статті 49-2 КЗпП України.

Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на вимоги пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів".

Також, начальник департаменту персоналу - ОСОБА_3 була наділена законними повноваженнями щодо підписання наказу про звільнення позивача.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У жовтні 2020 року    ОСОБА_2 через адвоката Клименко К. О., подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що при звільненні позивача роботодавцем були порушені норми трудового законодавства України, а саме: статей 40, 42, 43, 49-2, 49-4, 116 КЗпП України, статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Закону України "Про відпустки", статті 43 Конституції України.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи з дослідженням всіх доказів у справі, які ґрунтуються на засадах верховенства права, є законними та обґрунтованими, ухвалені відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, відповідають завданням цивільного судочинства.

У жовтні 2020 року Первинна профспілкова організація "Інженерно-технічних фахівців" подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що при звільненні позивача роботодавцем були порушені норми трудового законодавства України, а саме: статей 40, 42, 43, 49-2, 49-4, 116 КЗпП України, статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Закону України "Про відпустки", статті 43 Конституції України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 вересня                        2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

13 жовтня 2020 року справа № 359/1236/19 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 з 01 вересня 1986 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, з 30 жовтня 2017 року він обіймав посаду начальника служби інформаційних технологій ДП обслуговування повітряного руху України (Украерорух).

07 лютого 2018 року ОСОБА_2 вручене попередження про наступне вивільнення відповідно до наказу Украероруху від 31 січня 2018 року № 43 "Про введення в дію оновленої організаційної структури Украероруху", та наданий для ознайомлення оновлений штатний розпис керівного складу апарату управління Украероруху                                                        від 30 січня 2018 року, а також перелік вакансій на підприємстві станом на 07 лютого                              2018 року.

09 лютого 2018 року ОСОБА_2 подав на ім`я директора Украероруху заяву про переведення на посаду начальника служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки. Заява ОСОБА_2 була повернута в. о. начальника департаменту персоналу 14 березня 2018 року для остаточного дооформлення.

Заяви про переведення на посаду начальника служби інформаційних технологій і інформаційної безпеки подавалися ОСОБА_2 14 березня 2018 року та 12 квітня 2018 року.

Листом від 16 травня 2018 року начальник департаменту персоналу підприємства повідомив ОСОБА_2 про направлення його заяв на розгляд комісії з проведення консультації з профспілками, засідання якої відбудеться найближчим часом.

14 грудня 2018 року рішенням тимчасової комісії з відбору кандидатів ДП обслуговування повітряного руху України ОСОБА_2 відмовлено у переведенні на посаду начальника служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки через невідповідність його кандидатури кваліфікаційним вимогам до вакантної посади, відсутності відповідної освіти та досвіду роботи у сфері захисту інформаційних мереж від кіберзагроз.

Відповідно до поданої заяви наказом від 17 грудня 2018 року № 2639/в ОСОБА_2 надана щорічна відпустка з 02 січня 2019 року по 16 січня 2019 року.

22 грудня 2018 року начальником департаменту персоналу Єрошкіною А. В. ДП обслуговування повітряного руху України видано наказ № 1238/о про звільнення начальника служби інформаційних технологій Украероруху ОСОБА_2 з 22 грудня 2018 року за скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Підставою для видання даного наказу зазначено попередження від 07 лютого                                        2018 року № 1-25-496, наказ від 31 січня 2018 року № 43 "Про введення в дію оновленої організаційної структури та штатного розпису керівного складу Украероруху".

Наказом начальника департаменту персоналу Єрошкіною А. В. ДП обслуговування повітряного руху України від 28 грудня 2018 року № 1261/о скасований наказ від 17 грудня 2018 року № 2639/в про надання відпустки ОСОБА_2 . Підставою для винесення такого наказу зазначено службову записку начальника відділу кадрів та управління персоналом департаменту персоналу Марченко Г. В. від 27 грудня 2018 року                                                                                  № 2.2.1-50-214.

Наказом начальника департаменту персоналу Єрошкіною А. В. ДП обслуговування повітряного руху України від 08 січня 2019 року № 20/о викладено в новій редакції накази Украероруху від 22 грудня 2018 року № 1238/о звільнено начальника служби інформаційних технологій Украероруху ОСОБА_2 з роботи з 08 січня 2019 року за скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Підставою для видання даного наказу зазначено листок непрацездатності АДТ № 118010, службову записку начальника департаменту персоналу Єрошкіної А. В.                                                    від 21 грудня 2018 року № 2.2-10-682, службову записку начальника відділу кадрів та управління персоналом Марченко Г. В. від 08 січня 2019 року № 2.2.1-50-08.


................
Перейти до повного тексту