Постанова
Іменем України
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 213/4610/19
провадження № 61-12643св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2020 року у складі судді Алексєєва О. В., постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "ПівдГЗК") про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю від ушкодження здоров`я на виробництві.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .
07 березня 1996 року батько позивачки, працюючи агломератником агломераційного цеху агломераційної фабрики № 1 Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є АТ "ПівдГЗК", під час виконання своїх трудових обов`язків помер. Згідно з актом форми Н-1 №7 "Про нещасний випадок" від 07 березня 1996 року нещасний випадок, в результаті якого загинув батько позивачки, стався внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівників відповідача.
Зазначає, що на час, коли мав місце нещасний випадок, позивачці виповнилось 15 років. У зв`язку зі смертю батька сім`я позивачки була зруйнована. Вона була позбавлена можливості отримувати від батька піклування та матеріальну допомогу. Вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача, їй має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана смертю батька внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просиластягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 276 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ "ПівдГЗК" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200 000 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що смерть батька позивачки сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, вина підприємства доведена актом про нещасний випадок, тому саме з підприємства слід стягнути відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, АТ "ПівдГЗК" подало апеляційну скаргу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2020 року АТ "ПівдГЗК" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що суди безпідставно поклали відповідальність з відшкодування позивачу моральної шкоди на АТ "ПівдГЗК".
Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 210/57/19.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
07 вересня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та причиною його смерті зазначено: закрита травма груднини і живота.
Відповідно до акта № 7 форми Н-1 "Про нещасний випадок", який складено 07 березня 1996 року, на підприємстві відповідача 07 березня 1996 року стався нещасний випадок, де потерпілим є батько позивачки ОСОБА_2, який працював агломератником агломераційного цеху агломераційної фабрики № 1 ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", причиною нещасного випадку зазначено: 1. Встановлення перильної огорожі монтажного отвору, що не відповідає вимогам безпеки. Порушення § 24 "ЕПБ при дробленні, сортуванні, збагаченні корисних копалин і окускованні руд та концентратів". 2. Низька трудова дисципліна серед робітників аглоцеха, що реалізувалася в недостатньому контролі за дотриманням заходів безпеки працівниками з боку осіб технічного нагляду. Порушення п.2.4. "Положення про застосування наряд-допусків при здійсненні робіт в умовах підвищеної небезпеки…".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.