Постанова
Іменем України
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 209/2730/19
провадження № 61-15936св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування Кам`янської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2020 року у складі судді Шендрика К. Л., постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
Позовна заява мотивована тим, що 08 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 вересня 2018 року шлюб між сторонами у справі розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 поїхала разом з сином до свого місця проживання та чинить перешкоди позивачу у побаченні з дитиною.
Зазначає, що з боку відповідача поступають погрози на його адресу, ОСОБА_2 неодноразово заявляла в поліцію про те, що начебто позивач викрав сина. Вважає, що відповідачка подає синові приклад агресивної поведінки, проявляючи неповагу до старших. Натомість, позивач любить свого сина та спроможний забезпечити його всім необхідним, офіційно працевлаштований, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра. Позивач є власником будинку АДРЕСА_1, в якому він проживає разом зі своєю матір`ю. За його зверненням до служби у справах дітей Криничанської райдержадміністрації було обстежено умови проживання в будинку. Згідно з актом обстеження, в будинку наявне місце для дитини, іграшки відповідно до віку дитини.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просиввизначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Орган опіки та піклування Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини, визначення часу та місця спілкування батька з дитиною та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
Зустрічний позов мотивовано тим, що після розірвання шлюбу син залишився проживати з нею. Відповідно до судового наказу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина у розмірі ј частини з заробітку платника аліментів. Син постійно проживає з нею, зареєстрований за місцем проживання матері: АДРЕСА_2 . Зазначає, що у квартирі створені всі умови для проживання та розвитку дитини. Відповідач не сплачує аліменти на утримання сина, у зв`язку з чим станом на 01 травня 2019 року виникла значна заборгованість.
Враховуючи вказане, ОСОБА_2 просила суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею за адресою: АДРЕСА_2 ; визначити час та місце спілкування батька ОСОБА_1 з малолітнім сином, а саме: 1 та 3 неділя кожного місяця з 10 години до 13 години за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2, у присутності матері; стягнути з ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення заборгованості по аліментам у сумі 9 769,64 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2020 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю - ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_2 .
Визначено час та місце спілкування батька ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3, а саме:
- кожні перші та треті вихідні дні місяця: з суботи по неділю з 08.00 години до 18.00 години;
- під час літніх канікул один тиждень на місяць за місцем проживання батька ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення заборгованості по аліментам, стягуваних за рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 серпня 2018 року у розмірі 9 074,14 грн.
В задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано, зокрема, тим, що проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи, має вади мовленнєвого розвитку, позитивно сприятиме її розвитку.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду в частині визначення місця проживання дитини, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на нього у вказаній частині, в якій просив скасувати це судове рішення в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю та ухвалити нове, яким визначити місце проживання дитини разом з батьком.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року рішення місцевого суду в оскаржуваній частині позовних вимог про визначення місця проживання малолітньої дитини залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
При цьому, в частині вирішення зустрічних позовних вимог про визначення часу і місця спілкування батька з дитиною та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводів та вимог не привів, тому апеляційним судом воно в цій частині вимог не переглядалось.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення у справі, яким визначити місце проживання дитини разом з батьком.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування існуючих правових позицій Верховного Суду, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а тому висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
15 грудня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2020 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог про визначення часу і місця спілкування батька з дитиною та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів закрито.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 грудня 2012 року. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 вересня 2018 року шлюб між сторонами у справі розірвано.
Від спільного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 працює сторожем, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.
ОСОБА_2 працює прибиральницею службових приміщень на ПП "Укрптахосервіс", характеризується позитивно.
Малолітній ОСОБА_3 відвідує КЗ "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 37 "Веселка" з травня 2018 року, має складності у мовленнєвому розвитку, потребує допомоги спеціалістів (логопеда, педагога).
Відповідно до висновку № 6-11/1229 від 13 грудня 2019 року орган опіки та піклування Кам`янської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.