Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 344/9104/19
провадження № 61-1099св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Кредитна спілка "Експрес Кредит Юніон",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2019 року у складі судді Антоняка Т. М., постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Мелінишин Г. П., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон" (далі - КС "Експрес Кредит Юніон") про стягнення коштів та моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що він як член спілки упродовж 2014 - 2017 років вніс внески до резервного капіталу на загальну суму 295 000,00 грн та додаткові пайові внески на депозитний рахунок спілки на загальну суму 536 948,74 грн.
У грудні 2018 року він подав до КС "Експрес Кредит Юніон" заяву про добровільний вихід із кредитної спілки, у якій просив припинити його членство в спілці та здійснити розрахунок у строки та порядку, передбаченому статутом та внутрішнім положенням спілки.
Згідно з відповіддю КС "Експрес Кредит Юніон" від 29 січня 2019 року його членство в спілці було припинено 20 квітня 2018 року на засіданні спостережної ради на підставі заяви про добровільний вихід з КС "Експрес Кредит Юніон", а всі його обов`язкові та інші внески, крім вступного внеску, були повернуті у строки, визначені законом.
Заяву від 11 квітня 2018 року про добровільний вихід зі спілки позивач не писав, розрахунки з ним не проводилися.
З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачеві претензію від 11 лютого 2019 року про повернення додаткового пайового внеску та внесків до резервного капіталу, однак відповідач не надав відповіді, а кошти не повернув.
Вказані неправомірні дії відповідача завдали позивачеві як особі пенсійного віку моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, втраті сну, постійному хвилюванні, душевному неспокої, необхідності позики грошей у знайомих і родичів та в додаткових зусиллях і часі для нормалізації життєвих зв`язків.
Посилаючись на безпідставне невиконання відповідачем зобов`язань з повернення належних йому коштів, ОСОБА_1 просив суд стягнути з КС "Експрес Кредит Юніон" 536 948,74 грн неповернутих додаткових пайових внесків, 295 000,00 грн неповернутих внесків до резервного капіталу, 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року, провадження у справі закрито, оскільки спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивач звернувся з позовом щодо реалізації ним прав члена спілки та виконання останньою її обов`язку з повернення додаткового пайового внеску та внеску до резервного капіталу після припинення членства у спілці. Отже, указаний спір виник з корпоративних відносин, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Додатковою постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС "Експрес Кредит Юніон" 4 000,00 грн судових витрат, понесених відповідачем за надання правової допомоги при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2019 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що у спірних правовідносинах з відповідачем ОСОБА_1 є споживачем відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому указаний спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
Спір виник із цивільних відносин, оскільки позивач не є суб`єктом господарювання у розумінні частини другої статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а суб`єктний склад учасників справи відповідає частині першій статті 4 ЦПК України.
Член спілки не є носієм корпоративних прав, а його відносини зі спілкою не є корпоративними.
Доводів щодо незаконності додаткової постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначив.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
КС "Експрес Кредит Юніон" відзив на касаційну скаргу не подавала.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 і витребувано із суду першої інстанції цивільну справу № 344/9104/19.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Предметом позову у цій справі є вимоги ОСОБА_1 як члена кредитної спілки про стягнення з КС "Експрес Кредит Юніон" грошових коштів у вигляді неповернутих додаткових пайових внесків, неповернутих внесків до резервного капіталу та моральної шкоди.
Вирішуючи питання про визначення юрисдикції суду щодо розгляду спору колишнього члена кредитної спілки з нею про стягнення неповернутих сум додаткового пайового внеску та внесків до резервного капіталу і про відшкодування моральної шкоди, завданої неповерненням цих внесків, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 338/667/19 (провадження № 14-71цс20) дійшла висновку про віднесення цієї категорії справ до юрисдикції господарських судів, оскільки справа стосується спору члена кредитної спілки, який вибув, з цією спілкою щодо її діяльності, зокрема стосовно реалізації прав, пов`язаних із членством у кредитній спілці.
Велика Палата Верховного Суду виходила з такого.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
ЦПК України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Позивач зазначив, що відповідач порушив вимоги частини сьомої статті 10 Закону України "Про кредитні спілки", не повернувши додаткові пайові внески та внески до резервного капіталу після припинення членства позивача у кредитній спілці. Вказує на те, що йому як споживачеві була заподіяна моральна шкода через неповернення цих внесків і на те, що корпоративні права у спілці були припинені на підставі рішення спостережної ради. З огляду на зазначене вважає, що спірні правовідносини не мають ознак корпоративних, є цивільними, а тому і за предметним, і за суб`єктним критеріями, на думку позивача, спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Водночас припинення корпоративних відносин не означає відсутність юрисдикції господарського суду щодо спору, який виник з таких відносин. А крім того, член кредитної спілки у відносинах щодо повернення йому додаткових пайових внесків і внесків до резервного капіталу цієї спілки не є споживачем її послуг у розумінні пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів".
Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу). Тобто, одним зі спорів, що виникають із корпоративних відносин, є спір члена чи колишнього члена юридичної особи з нею самою, пов`язаний з управлінням і діяльністю останньої.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України). Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частина перша, речення перше та третє частини другої статті 83 ЦК України). Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (стаття 85 ЦК України).