ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/3515/19
адміністративне провадження № К/9901/17585/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Дашутіна І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року (суддя Федорчук А.Б.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (головуючий суддя Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані"
до Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник Головне управління ДПС у Київській області)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" (надалі також - Позивач, ТОВ "Альфа-Метал-Компані") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник Головне управління ДПС у Київській області, надалі також - Відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 11 лютого 2019 року №0003671414.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій Позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Іліар-Д" (надалі також - ТОВ "Іліар-Д"), покладених в основу податкових донарахувань за спірним актом індивідуальної дії. Стверджував, що ним до перевірки було надано всі первинні документи, що підтверджують приймання-передачу товарів за договором №031016м від 03 жовтня 2016 року, а також транспортування товарно-матеріальних цінностей. Також просив врахувати, що акт перевірки не містить жодної інформації про проведення контролюючим органом зустрічних звірок/перевірок ТОВ "Іліар-Д" та не підтвердження за її результатами операцій з Позивачем.
Зауважує, що в акті перевірки відсутня інформація щодо відкритих кримінальних проваджень відносно ТОВ "Іліар-Д", а наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, самостійно не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.
У заяві про зміну підстав позову Позивач зазначив, що господарська діяльність ТОВ "Іліар Д" вже перевірялася під час кримінального провадження, що здійснювалося Сєвєродонецьким ВП ГУНП в Луганській області за місцем реєстрації ТОВ "Іліар Д" та кримінальне провадження відносно вказаного підприємства закрито у 2017 році.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року позов задоволено повністю.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що здійснення господарської діяльності контрагентом ТОВ "Іліар-Д" не може мати наслідків для Позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента, а законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Суди вказали на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів Позивача матеріальних ресурсів Відповідачем суду не надано, а відсутність трудових ресурсів, на які посилався Відповідач, не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Суди також відзначили, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий облік лише за їх наявності.
Щодо податкової інформації від Головного управління ДФС у Луганській області від 31 липня 2017 року №31/12-32-14-01-15/40073528 "Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Іліар-Д" щодо неможливості проведення звірки у зв`язку з відсутністю контрагента за місцезнаходженням суди звернули увагу, що така інформація доводить виключно зафіксований актом (актами) районної податкової інспекції факт (факти) неможливості проведення звірки і не доводить нереальності спірних господарських операцій за відсутності аналізу операцій з Позивачем. Водночас, висновки Відповідача про відсутність у контрагента Позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності ґрунтуються на службовій інформації з АІС "Податковий блок", що є недостатньою для визнання господарських операцій з Позивачем нереальними (безтоварними) без наведення інформації та надання доказів, які б засвідчили конкретні обставини ведення фіктивної діяльності таким контрагентом.
Водночас, надані Позивачем первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому є достатніми для підтвердження участі Позивача та контрагента у виконанні обумовлених послуг.
Наведене у сукупності слугувало підставою для висновку судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів Відповідача щодо фіктивності господарських відносин Позивача з контрагентом ТОВ "Іліар-Д".
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 16 липня 2018 року по 27 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі направлень від 16 липня 2018 року №3132, №3133, №3135, №3136, №3137, від 01 серпня 2018 року №3470, відповідно до підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 85 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 05 липня 2018 року №1392, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, валютного законодавства - за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, результати якої оформлено актом від 03 вересня 2018 року №758/10-36-14-14/34202711.
Перевіркою встановлено, з-поміж іншого, порушення ТОВ "Альфа-Метал-Компані" пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1921166, 00 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 85250, 00 грн, за 2016 рік у сумі 873612,00 грн, за 2017 рік у сумі 692739, 00 грн, за І квартал 2018 року у сумі 269565,00 грн.
Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на відсутності факту реальності господарських операцій між Позивачем та його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Іліар-Д".
На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2018 року №0033201414, яким ТОВ "Альфа-Метал-Компані" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2380145,00 грн, з яких: 1921166,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 458979,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарг від 28 січня 2019 року №4369/6/99-99-11-04-01-25, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 06 листопада 2018 року №0033201414 в частині 449350,00 грн податку на прибуток та штрафних санкцій у відповідному розмірі, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
На підставі вказаного рішення Державної фіскальної служби України Головне управління ДФС у Київській області прийняло 11 лютого 2019 року податкове повідомлення-рішення №0003671414, яким ТОВ "Альфа-Метал-Компані" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1839770,00 грн, з яких: 1471816,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 367954,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі Відповідач посилається на висновки Верховного Суду у справах №826/11020/15, №П/811/1827/15, №826/7760/15 зазначаючи про те, що, насамперед, первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Стверджує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми податкового законодавства, зокрема підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, що призвело не хибних висновків щодо обґрунтованості визначення Позивачем фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, ґрунтуючись виключно на документах, наданих Позивачем, без урахування доводів контролюючого органу щодо відсутні необхідних умов для здійснення (провадження) фінансово-господарської діяльності ТОВ "Іліар-Д". Зазначає, що судами попередніх інстанцій не було досліджено матеріальні, фінансові, трудові ресурси, технічні та технологічні можливості контрагента, фактичне надходження реалізованого товару контрагенту Позивача, в тому числі щодо якості та походження товару, підтвердження фактів розвантаження, подальшого зберігання та використання придбаного товару.
Тому вважає, що поставки товару від контрагента ТОВ "Іліар-Д" не мали реального характеру, а результати операцій з Позивачем оформлені формально.
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалені рішення за правильного та повного встановлення всіх обставин справи з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вважає доводи касаційної скарги безпідставними, оскільки Відповідачем не обґрунтовано недостатність персоналу контрагента Позивача, а також не враховано можливість використання нерухомого майна та транспортних засобів інших суб`єктів господарювання. Зазначає, що аналіз реєстру податкових накладних не є достатнім для висновку про непідтвердження придбання товару контрагентом, а інформація з листа МВС РСЦ в Луганській області від 4 травня 2017 року №32/12/9-1353 не використовувалась податковим органом під час перевірки податкових зобов`язань по податку на прибуток, оскільки інформація про цей лист у акті перевірки відсутня.
Стверджує, що Відповідач не підтвердив доказами свої доводи щодо нереальності поставок товару, переклавши тягар доведення реальності операцій з контрагентом ТОВ "Іліар-Д" на Позивача, який у ході судового розгляду обґрунтував належними первинними документами товарність операцій. Звертає увагу, що доводи Відповідача щодо фіктивності господарських взаємовідносин з ТОВ "Іліар-Д" не ґрунтуються на результатах зустрічної звірки або перевірки контрагента, вироків суду у межах кримінального провадження.
Щодо посилань Відповідача на практику Верховного Суду Позивач зазначає про те, що висновки судів у цій справі повністю узгоджуються з наведеним Відповідачем та не суперечать висновкам Верховного Суду у вказаних Відповідачем судових рішеннях. Позивач погоджується з тим, що на підтвердження реальності господарських відносин потрібно надавати докази руху активів власного капіталу, місця зберігання придбаного у контрагентів товару, його транспортування та підтвердження розрахунків платіжними документами, на що вказує Верховний Суд у справах №817/3736/14 та №520/10953/18 та зазначає про те, що інформація щодо оплат та руху капіталу, місця зберігання, транспортування товару повною мірою досліджена судом та підтверджується наданими Позивачем доказами. Тому вважає безпідставними твердження скаржника про ухвалення судами попередніх інстанцій рішення у цій справі без урахування позиції Верховного Суду у цій категорії справ.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України, тут і надалі у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону №996-XIV, є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно із статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Як зазначено у частині першій статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.