ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа №380/5012/20
адміністративне провадження №К/9901/23665/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року (суддя Грень Н.М. )
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року (судді: Гудим Л.Я., Довгополов О.М., Святецький В.В.).
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гал-Кат"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гал-Кат" (надалі також - Позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України за №1652618/39961271 від 18 червня 2020 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 20 травня 2020 року за №9111206644;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7971 від 1 липня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника; виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ГАЛ-КАТ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
1.2. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних рішень
9 липня 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява Позивача про забезпечення позову, в якій заявник просив:
- зупинити дію рішення Державної податкової служби України № 1652618/39961271 від 18 червня 2020 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №9111206644;
- зупинити дію рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7971 від 1 липня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Позивачем отримано рішення Державної податкової служби України від 18 червня 2020 року № 1652618/39961271 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №9111206644, підставою для неврахування відповідачем таблиці вказано наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Крім того, рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надалі № 7971 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника ТОВ "ТД "ГАЛ-КАТ" віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Заявник вказував, що включення ТОВ "ТД "ГАЛ-КАТ" до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником.
При цьому, на думку Позивача, такі наслідки носять для нього виключно негативний характер, з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки полягають також у тому, що контрагенти Позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами. Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) Позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових. Заявник вказував, що ефективним способом захисту порушеного права Позивача до вирішення спору по суті є вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, оскільки невжиття таких заходів призведе до безпідставно зупиненої реєстрації податкових накладних.
1.3. Короткий зміст ухвали і мотиви її прийняття
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року заяву про забезпечення позову задоволено до набрання законної сили рішенням суду:
- зупинено дію рішення Державної податкової служби України № 1652618/39961271 від 18 червня 2020 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №9111206644;
- зупинено дію рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7971 від 1 липня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції з посиланням на положення статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) зазначив, що включення Позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, тому зупинення дії оскаржуваних рішень забезпечить відновлення порушених прав позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року - без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що прийняте судом першої інстанції рішення щодо забезпечення позову є співмірним та відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідатиме інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІЗДИВУ НА НЕЇ
Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями, Головне управління ДПС у Волинській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що:
- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що для задоволення вимог забезпечення позову заявник має довести, що невжиття відповідних заходів призведе до наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, проте Позивач лише вказує на імовірність настання негативних для нього наслідків, видаючи це за фактичну шкоду, завдану спірним рішенням.
- Відповідач не погоджується із твердженням судів, що після прийняття оскарженого рішення усі податкові накладні підлягають безумовному зупиненню, що не відповідає положенням Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Також скаржник наголошує, що Позивач не наводить жодних прикладів понесення ним негативних наслідків з моменту прийняття рішення і до подання заяви про забезпечення позову.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку судів
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, звертає увагу на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.