ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 653/1981/17
адміністративне провадження № К/9901/10705/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 15.05.2018 (суддя Крапівіна О.П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 (колегія у складі суддів Коваля М.П, Димерлія О.О., Шляхтицького О.І.)
у справі №653/1981/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
про зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. 03.07.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Генічеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області та просила зобов`язати відповідача провести поновлення пенсії за вислугу років з 07.10.2009 з одночасним її перерахунком, з проведенням індексації і компенсації втраченої частини доходів.
2. Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 15.05.2018 позов задоволено частково:
- зобов`язано Генічеське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області поновити виплату пенсії з 30.01.2017, шляхом відновлення в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі;
- в решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 15.05.2018 скасовано та ухвалено нове:
- позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 07 жовтня 2009 року по 25 грудня 2017 року - залишено без розгляду;
- позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії з 26 грудня 2017 року задоволено частково;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити з 26 грудня 2017 року, в розмірах, відповідно до чинного законодавства, нарахування та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. 16.04.2019 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 15.05.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019. У касаційній скарзі позивач просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції в частині строку, з якого має бути поновлена пенсія.
5. Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2020 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в у 2006 році ОСОБА_1 виїхала з України на постійне проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік у консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль. Позивач є громадянкою України. Отримувала пенсію в м. Севастополь.
7. З моменту виїзду за кордон і станом на сьогоднішній день позивач призначеної пенсії, не отримує.
8. Представники позивача в січні 2017 звернулися до ПФУ із заявою, в якій просили Пенсійний Фонд України визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю.
9. ПФУ листом №1420/А-116 від 17.02.2017 направив заяву про поновлення пенсії ОСОБА_1 з доданими документами, необхідними для поновлення пенсії до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонської області для розгляду по суті.
10. 07.03.2017 представник позивача, діючи на підставі належним чином посвідченої та апостильованої довіреності від ОСОБА_1, звернувся до відповідача із особистою заявою ОСОБА_1 про поновлення пенсії. До заяви було додано оригінали документів, необхідних для поновлення пенсії, та їх засвідчені копії.
11. Управління відмовило у поновленні виплати пенсії, про що повідомило позивача листом від 09.03.2017 за №А-8/1. На думку відповідача, немає законних підстав для поновлення пенсії ОСОБА_1, адже позивач не дотрималась умови особистої подачі заяви про поновлення пенсії. Крім того, позивач не надала паспорт громадянина.
12. Позивач з відмовою не погодилася і звернулася до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що поновлення призначеної позивачу пенсії підлягає не з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009, а з дати звернення до Пенсійного фонду України з заявою про поновлення раніше призначеної пенсії та визначення відповідного органу для поновлення такої пенсії, тобто з 30.01.2017.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з дати прийняття Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009, яким визнано неконституційним положення Закону, на підставі яких позивачу було припинено виплату пенсії, у ОСОБА_1 виникло право на відновлення виплати пенсії за віком та пенсійні органи мали відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
15. Окремо суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду, визначений статтею 122 КАС України, а тому вимоги позивача за період з 07.10.2009 до 25.12.2017 підлягають залишенню без розгляду.
VI. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі позивачем зазначено, що виплата пенсії має бути поновлена саме з моменту набрання чинності рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 з компенсацією втрати частини доходів.
Крім того, зазначає, що застосування до даних правовідносин шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України є помилковим, оскільки Закон № 1058-ІV передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
17. 15.05.2019 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається про її необґрунтованість, оскільки позивач протиправно просить поновити виплату пенсії з 07 жовтня 2009 року, що суперечить статті 122 КАС України.
18. 23.05.2019 та 27.05.2019 від позивача надійшли відповіді на відзив, в яких позивач зазначає про те, що Управлінням було штучно створено ситуацію, в якій пенсіонери України, які виїхали до Ізраїлю, не мають права на поновлення виплати пенсії з вищезазначених причин.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та вважає за необхідне зазначити наступне.
20. За змістом статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
21. За змістом статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Відповідачем касаційна скарга у цій справі не подавалась, а позивачем судові рішення оскаржуються в частині строку, з якого має бути поновлено виплату пенсії.
23. Отже, оцінці Верховним Судом підлягають лише висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування процесуальних норм, які регулюють питання строків звернення до суду у цій категорії справ.
24. У подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 сформувала такий висновок:
<…> вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
Пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та відповідно до відрахувань до спеціального фонду.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас пенсія стає "нарахованою" в момент призначення пенсії і залишається такою ("нарахованою") до її чергової зміни.