ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 804/6110/16
адміністративне провадження № К/9901/42376/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Шарапи В.М., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 (головуючий суддя: Турлакова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 (головуючий суддя: Мельник В.В., судді: Сафронова С.В., Шлай А.В.) у справі № 804/6110/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Південного міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна служба геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
19.06.2016 Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - позивач або ПАТ "АМКР") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна служба геології та надр України (далі - третя особа або Держгеонадра), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 26.08.2016 №107/4482-Д, виданий на підставі Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) №107/4482-Д від 26.08.2016, в частині вимог, зазначених в пунктах 2,3 цього припису.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05.02.2018 від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу.
Відповідач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень попередніх інстанцій.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31, пункту 15 КАС України, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., визначений наступний склад суду: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2021 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Щодо невнесення змін до спеціального дозволу на користування надрами позивач зазначав, що ПАТ "АМКР" ще до початку проведення перевірки здійснило всі визначені чинним законодавством дії для внесення змін до спеціального дозволу №4483 від 01.11.2007.
Вважав, що ПАТ "АМКР" вжило всіх належних від нього дій для внесення відповідних змін до спеціального дозволу шляхом подання заяви разом з необхідними документами. Проте Держгеонадра не видала ПАТ "АМКР" протягом 30 днів з моменту отримання відповідної заяви дозволу на новому бланку (не внесла зміни до угоди про умови користування надрами) та не надала вмотивовану відмову.
Відповідач правом на надання письмових заперечень чи пояснень по суті спору як в судах попередніх інстанцій так і в суді касаційної інстанції не скористався.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, зазначала, що позивач з 2011 року фактично здійснює видобування та списання запасів залізистих кварцитів Новокриворізького родовища переоцінених ДКЗ України, які не зазначені в спеціальному дозволі на користування надрами №4482 від 01.11.2007, а також не сплативши до Державного бюджету обов`язкові платежі за приріст запасів корисних копалин.
Також стверджувала, що позивач наділений не правом, а обов`язком вчасно усунути порушення, виявлені під час проведення перевірки діяльності підприємства. Не усунення порушень у встановлений приписом строк є виключною виною позивача.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "АМКР" отримано спеціальний дозвіл на користування надрами від 01.11.2007 №4482 з видобування залізистих кварцитів з комплексним використанням сировини (Новокриворізьке родовище).
Наказом Державної служби геології та надр України від 21.06.2016 № 193 було затверджено План проведення перевірок надрокористувачів у III кварталі 2016 року до якого входило ПАТ "АМКР".
Наказом Державної служби геології та надр України від 23.06.2013 № 194 було вирішено провести у III кварталі 2016 року планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПАТ "АМКР" щодо якого буде здійснюватися державний геологічний контроль, згідно з предметом перевірки, визначеним пунктом 4 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 № 1294.
Листом-повідомленням Державної служби геології та надр України від 20.07.2016 №12450/13/14-16 позивача було повідомлено про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування у строк з 22 по 31 серпня 2016 року посадовими особами Держгеонадр України.
Копія зазначеного листа позивачем отримана 25.07.2016, що підтверджується записом про отримання уповноваженим представником в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
В період з 22.08.2016 по 26.08.2016 посадовими особами Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було проведено планову перевірку ПАТ "АМКР" в частині дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горюючи тверді копалини).
За результатами проведення зазначеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт №107/4482-Д від 26.08.2016, в якому зазначено про порушення вимог законодавства, які були виявлено під час перевірки.
На підставі даних про порушення вимог чинного законодавства України, зазначених у акті перевірки №107/4482-Д від 26.08.2016, посадовими особами відповідача винесено припис №107/4482-Д від 26.08.2016, в якому від ПАТ "АМКР" вимагається усунути у термін до 26.09.2016 порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, що вказані в Акті перевірки, а саме:
1) не внесені зміни до спеціального дозволу №4482 від 01.11.2007 та Угоди про умови користування надрами в зв`язку з непроведенням відповідно до змін внесених згідно з постановою КМУ від 28.01.2015 №42 до абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 №615 (далі - Постанова КМУ від 30.05.2011 №615), а саме до пункту 5 особливих умов спеціального дозволу №4482 обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами, чим порушено вимоги пункту 17 Постанови КМУ № 615.
2) не внесені зміни до спеціального дозволу № 4482 від 01.11.2007 у зв`язку з виконанням геолого-економічної оцінки запасів залізистих кварцитів Новокриворізького родовища та їх затвердження (протокол ДКЗ від 21.05.15 № 3368). Також не виконано рекомендацію зазначеного протоколу щодо внесення змін до спеціального дозволу №4482 від 01.11.2007 в зв`язку з виконанням геолого-економічної оцінки запасів залізистих кварцитів та їх затвердження чим порушено вимоги пункту 17 Постанови КМУ№ 615, статті 45 Кодексу України про надра № 132/94, Постанови КМУ № 1294.
3) не усунене порушення попередньої перевірки Південного міжрегіонального відділу від 22.12.2015, а саме: не внесені зміни до спеціального дозволу № 4482 від 01.11.2007 у зв`язку з затвердженням Протоколу ДКЗ від 21.05.15 № 3368 чим порушено вимоги статті 7 Закон України від 05.04.07 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закону № 877-V ) та пункт 17 ПКМУ № 615.
4) не усунене порушення попередньої перевірки Південного міжрегіонального відділу від 22.12.2015 року, а саме: при зміні геологічних умов Протокол ДКЗ від 21.05.15 №3368 не внесені зміни до проектної документації чим порушено вимоги статті 7 Закон України від 05.04.07 № 877-V та статті 19 Гірничого Закону України.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.08.2015 позивач звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою вх.№10980/13/12-15 та відповідними додатками, в якій просив внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами №4482 від 01.11.2007 з метою видобування залізистих кварцитів з комплексним використанням сировини.
У подальшому ПАТ "АМКР" зверталось із письмовими запитами до Держгеонадра №91/911.07.-424 від 11.11.2015, №91/911.07.-451 від 08.12.2015, №91/911.07.-111 від 11.05.2016 з проханням надати інформацію про стан розгляду заяви про внесення змін до спеціального дозволу, копія яких наявні в матеріалах справи.
Вважаючи протиправним припис №107/4482-Д від 26.08.2016 в частині вимог, зазначених в пунктах 2 та 3, позивач звернувся до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач починаючи з 2011 року фактично здійснює видобування та списання запасів залізистих кварцитів Новокриворізького родовища переоцінених ДКЗ України (протоколи від 24.06.2011 № 2304 та від 21.05.2015 № 3368), які не зазначені в спеціальному дозволі на користування надрами № 4482 від 01.11.2007, а також не сплативши до Державного бюджету обов`язкові платежі за приріст запасів корисних копалин.
За позицією судів попередніх інстанцій, посилання позивача на те, що саме Центральним органом порушено чинне законодавство в частині нерозгляду заяви є безпідставними, оскільки в межах розгляду даної справи, дії третьої особи не є предметом спору.
Водночас суди зазначили, що у разі, якщо позивач вважав дії Держгеонадра України незаконними, він не був позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом, враховуючи, що саме надрокористувач має бути ініціатором внесення змін до спеціального дозволу.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що обов`язок внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та угоди відповідно до норм Порядку №615 покладено саме на орган з питань надання дозволу (Держгеонадра). В свою чергу надрокористувач зобов`язаний ініціювати внесення змін до дозволу та угоди шляхом подання документів, перелік яких є вичерпним.
Скаржник звертає увагу, що ПАТ "АРКГ" у встановленому законом порядку було направлено ще до початку перевірки заяву про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами з усіма необхідними документами. Також ПАТ "АМКР" неодноразово направляло письмові запити з проханням надати інформацію про стан розгляду заяви, проте жодної письмової відповіді з цього питання не отримало.
Вважає, що ПАТ "АМКР" вжило всіх належних від нього дій для внесення змін до спеціального дозволу, проте третя особа в порушення Порядку №615 не видала протягом 30днів з моменту отримання відповідної заяви дозволу на новому бланку та не надало вмотивованої відмови.
Також скаржник зазначає про перевищення відповідачем наданих йому повноважень, оскільки наданий в приписі термін на усунення виявлених порушень є недостатнім з огляду на визначений чинним законодавством строк розгляду заяви надрокористувача про внесення змін протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви.
Третя особа у відзиві на касаційну скаргу зазначила, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено порушення позивачем законодавства в сфері надрокористування, а саме здійснення видобування та списання запасів залізистих кварцитів Новокриворізького родовища переоцінених ДКЗ України, які не зазначені в спеціальному дозволі на користування надрами №4482 від 01.11.2007.
На переконання Держгеонадра, зазначене свідчить про наявність підстав та правомірність прийняття оскаржуваного припису від 26.08.2016 № 107/4482-Д, а у позивача обов`язок його виконати у вказані строки.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.