ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 820/292/17
адміністративне провадження №К/9901/34352/18, К/9901/34352/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №820/292/17
за позовом ОСОБА_1 до Київської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - начальника Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, прийняту в складі: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів Григорова А.М., Тацій Л.В.,
та касаційною скаргою Київської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року, прийняту в складі: головуючого судді Старосєльцевої О.В., і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, прийняту в складі: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів Григорова А.М., Тацій Л.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до суду з позовом до Київської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - начальника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області - з вимогами:
1.1. визнати протиправним і скасувати наказ Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 10 січня 2017 року №1-0;
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління податків і зборів з юридичних осіб Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області;
1.3. стягнути з Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що її було незаконно звільнено з державної служби, адже після попередження про скорочення її посади відповідач не вжив необхідних заходів для її переведення на рівнозначну посаду, хоча відповідні вакансії в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області були.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходила публічну службу в органах Державної фіскальної служби України.
4. 04 березня 2016 року позивачку було призначено на посаду начальника Управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
5. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №892 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" вирішено реорганізувати деякі територіальні органи ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС за переліком згідно з додатком 2, у тому числі ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області шляхом приєднання до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
6. Наказом ДФС України від 24 лютого 2016 року №172 "Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Сумській області" вирішено реорганізувати ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області шляхом приєднання до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
7. 25 липня 2016 року позивачку було попереджено про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням посади начальника Управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області й одночасно запропоновано їй обійняти посади в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області: головного державного ревізора-інспектора Відділу адміністрування ПДВ Управління податків і зборів з юридичних осіб; головного державного ревізора-інспектора Відділу контролю за відшкодуванням ПДВ Управління податків і зборів з юридичних осіб (на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника); головного державного ревізора-інспектора Відділу адміністрування податку на прибуток Управління податків і зборів з юридичних осіб.
8. Як установили суди попередніх інстанцій, із заявами про згоду обійняти одну із запропонованих посад позивачка не зверталася.
9. Суди попередніх інстанцій також установили, що посаду начальника Управління податків і зборів з юридичних осіб в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з 13 червня 2016 року обіймала ОСОБА_2 .
10. Водночас наказом Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 26 липня 2016 року №204-о на посаду начальника Управління податків і зборів з юридичних осіб в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було переведено ОСОБА_3 , яка до цього обіймала посаду начальника Управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
11. Наказом Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 10 січня 2017 року №1-0 ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини першої, частини четвертої статті 87 Закону України "Про державну службу" звільнено з посади начальника Управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Московському районі міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області, яка рахується у списковій чисельності Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, у зв`язку зі зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності працівників.
12. Не погоджуючися з наказом про звільнення, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково:
13.1. визнано протиправним і скасовано наказ Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 10 січня 2017 року №1-0.
13.2. зобов`язано Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вирішити питання подальшого проходження публічної служби ОСОБА_1 на посадах державних службовців з дотриманням вимог частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу", статей 40, 49-2 Кодексу законів про працю України.
13.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
14. Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що в спірних правовідносинах були підстави для припинення державної служби з позивачкою, адже ДПІ в Московському районі міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області, де проходила службу позивачка, ліквідовувалася.
15. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що незважаючи на наявність правових підстав для припинення публічної служби позивачкою, наказ про її звільнення був виданий Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, де позивачка публічну службу не проходила.
16. З урахуванням викладеного суд першої інстанції уважав, що Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області не мала повноважень вирішувати питання проходження державної служби з позивачкою, а тому оскаржуваний наказ є протиправним.
17. Одночасно з цим суд першої інстанції зазначив, що у разі ліквідації юридичної особи публічно права й утворенням іншої, на яку покладаються ті ж функції та завдання, у новоутвореної юридичної особи публічного права виникає обов`язок працевлаштувати працівників ліквідованої.
18. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач цей обов`язок виконав не в повному обсязі, оскільки позивачці було запропоновано обмежену кількість посад, а тому для захисту прав позивачки зобов`язав Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вирішити питання подальшого проходження публічної служби ОСОБА_1 .
19. Харківській апеляційний адміністративний суд постановою від 30 травня 2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року в частині зобов`язання відповідача вирішити питання проходження публічної служби ОСОБА_1 на посадах державних службовців, а також в частині відмов в задоволенні позовних вимог (щодо поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) скасував і прийняв нову.
19.1. Поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
19.2. Стягнув з Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 11 січня 2017 року по 30 травня 2017 року в розмірі 24476,75 грн.
19.3. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року залишив без змін.
20. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що звільнення позивачки відбулося з порушенням визначеної законом процедури, адже позивачці в порядку, передбаченому статті 49-2 Кодексу законів про працю України, не було запропоновано усі вакантні посади, що існували в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
21. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в разі незаконного звільнення належним способом захисту порушених прав є поновлення особи на посаді, з якої її було звільнено з одночасною виплатою їй середнього грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
22. Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями позивачка та відповідач звернулися до суду касаційної інстанції.
23. Позивачка у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить його рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області скасувати й прийняти в цій частині нове, яким поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління податків і зборів з юридичних осіб Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
24. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначила, що застосований судом апеляційної інстанції спосіб відновлення порушених прав є неефективним, адже, установивши факт незаконного звільнення, суд апеляційної інстанції поновив її в установі, що внаслідок реорганізації була припинена, тоді як особа, яка всупереч вимог трудового законодавства зайняла посаду в реорганізованій установі, на яку вона претендувала, продовжує її обіймати.
25. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
26. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення ними норм процесуального права, унаслідок чого суди попередніх інстанцій дійшли хибних висновків щодо незаконності звільнення позивачки.
27. Відповідач доводить, що унаслідок реорганізації ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області шляхом приєднання її до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області скорочувалася посада, яку обіймала позивачка. Водночас від пропозицій обійняти вакантні посади в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області позивачка відмовилася, що відповідно до статті 87 Закону України "Про державну службу" та статті 49-2 Кодексу законів про працю України є підставами для припинення державної служби.
28. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивачки.
29. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
30. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
31. 05 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
32. За наслідками автоматизованого розподілу касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
33. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 12 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаних касаційних скарг.
34. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
35. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
36. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
37. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
38. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
39. Водночас, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
40. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
41. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.