ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа №826/24268/15
адміністративне провадження №К/9901/27239/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/24268/15
за адміністративним позовом Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Качур І. А.) від 14 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Троян Н. М., Бужак Н. П., Твердохліб В. А.) від 01 грудня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2015 року Промислово-технічна компанія у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" (далі - ПТК ТОВ "Агромат") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального офісу з обслуговування великих платників від 22 липня 2015 року:
- № 0000363920, яким ПТК ТОВ "Агромат" нараховане грошове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 200 812,81 грн та штрафні санкції у розмірі 50 203,20 грн;
- № 0000373920, яким ПТК ТОВ "Агромат" нараховане грошове зобов`язання зі сплати мита у розмірі 47 479,24 грн та штрафні санкції у розмірі 11 869,81 грн, як такі, що сплачені без достатніх підстав, та не відповідають вимогам чинного законодавства України.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки, та прийняті на його підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підтверджуються первинними документами.
Позивач наголошує, що митні декларації, які перевірялися відповідачем під час проведення документальної невиїзної перевірки щодо правильності визначення митної вартості товарів, а саме: плитки глазурованої з кам`яної кераміки для внутрішніх робіт торгівельної марки "Pamesa Ceramica S.L.", були предметом розгляду в Солом`янському районному суді міста Києва та Апеляційного суду міста Києва, і суди підтвердили достовірність митної вартості, заявленої ПТК ТОВ "Агромат", у митних деклараціях.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального офісу з обслуговування великих платників від 22 липня 2015 року № 0000363920 та № 0000373920.
Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПТК ТОВ "Агромат", понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 656 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14 грудня 2016 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПТК ТОВ "Агромат" у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 21 лютого 2018 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 826/24268/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шипуліна Т. М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
10. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2222/0/78-20 від 18 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
13. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 27 травня 2015 року по 17 червня 2015 року Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено документальну невиїзну перевірку щодо правильності визначення ПТК ТОВ "Агромат" митної вартості товарів: "плитка глазурована з кам`яної кераміки для внутрішніх робіт торгівельної марки "Pamesa Ceramica"" за кодом УКТ ЗЕД 6908909100, ввезених за митними деклараціями:
- від 04 квітня 2013 року № 100250000/2013/052544; - від 15 квітня 2013 року № 100250000/2013/053508; - від 17 травня 2013 року № 100250000/2013/056789; - від 21 травня 2013 року № 100250000/2013/057180; - від 28 травня 2013 року № 100250000/2013/058063; - від 26 березня 2013 року № 100250000/2013/061527; - від 02 липня 2013 року № 100250000/2013/062150; - 23 липня 2013 року № 100250000/2013/064458; - від 30 липня 2013 року № 100250000/2013/065248; - від 20 серпня 2013 року № 100250000/2013/067602; - від 29 серпня 2013 року № 100250000/2013/068543; - від 11 вересня 2013 року № 100250000/2013/070044; - від 25 вересня 2013 року № 100250000/2013/071666; - від 17 жовтня 2013 року № 100250000/2013/074100; - від 18 грудня 2013 року № 100250000/410814; - від 11 лютого 2014 року № 100250000/2013/090555.
15. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 01 липня 2015 року № Н5/15/28-10-39-20/ НОМЕР_1, яким встановлено порушення ПТК ТОВ "Агромат":
- пункту 187. 8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме заниження ПДВ по товарах, що ввозяться на митну територію України на загальну суму 200 812,81 грн.;
- статей 247, 279 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме занижено ввізне мито на загальну суму 47 479,24 грн.
16. За висновками контролюючого органу, склад податкового правопорушення полягає у тому, що загальна митна вартість імпортованих товарів (графа 22 "Валюта та загальна сума за рахунком" митних декларацій, оформлених Київською міжрегіональною митницею Міндоходів) становить 299 111, 53 євро (еквівалентно 4 148 199,66 грн згідно офіційного курсу НБУ на дату здійснення митного оформлення), тоді як в експортних деклараціях, оформлених митними органами Іспанії, загальна митна вартість товарів складає 478 000, 87 євро (еквівалентно 5 097 784,49 грн). Встановлене заниження митної вартості імпортованих товарів, зазначених у митних деклараціях призвело до заниження загальної суми сплати митних платежів з ввізного мита та ПДВ.
17. На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 22 липня 2015 року винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0000363920, яким ПТК ТОВ "Агромат" нараховано суму грошового зобов`язання з ПДВ із товарів, ввезених на територію України в сумі 251 016,01 грн, з якого за основним платежем - 200 812,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 50 203,20 грн;
- № 0000373920, яким ПТК ТОВ "Агромат" нараховано суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в сумі 59 349,05 грн, з якого за основним платежем - 47 479,24 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 869,81 грн.
18. За наслідками процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
19. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що оскільки під час проходження митного контролю, уповноважені органи, з урахуванням поданих декларантом документів, не мали зауважень до заявленої митної вартості, а податковим органом не доведено належним чином оформленими доказами заниження позивачем митної вартості, ввезених товарів, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
21. При цьому суди попередніх інстанцій відхилили посилання відповідача на лист Королівства Іспанії від 28 серпня 2014 року, який, на думку останнього, доводить заниження позивачем загальної суми сплати митних платежів з ввізного мита та ПДВ при митному оформленні імпортованих товарів (плитки глазурованої торгівельної марки "Pamesa Ceramica" за кодом УКТ ЗЕД 6908909100), оскільки зазначений лист складено англійською мовою, експортні декларації - іспанською мовою; документи не завірені належним чином, матеріали справи не містять офіційного перекладу до вказаних документів, що унеможливлює віднесення вказаного листа до офіційної інформації від уповноваженого органу іноземної держави. До того ж, податковим органом не надано суду обґрунтування щодо ідентифікації ввезених товарів з товарами, інформацію щодо яких надано Королівством Іспанії.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. В доводах касаційної скарги контролюючий орган зазначає, що за результатами перевірки встановлено заниження митної вартості товарів з боку ПТК ТОВ "Агромат", зазначеної у митних деклараціях, оформлених Київською міжрегіональною митницею Міндоходів, чим порушено вимоги статті 58 МК України. Скаржник наголошує, що висновки про допущення позивачем зазначених порушень обумовлені отриманням від митних органів Королівства Іспанії документальної інформації з якої встановлено повну відмінність між інвойсами, надісланими агентством Іспанії та інвойсами з ідентичними номерами, поданими ПТК ТОВ "Агромат".
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
26. В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
28. Згідно з пунктами 21, 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
29. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
30. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
31. Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
32. Частина друга статті 53 МК України передбачає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.