ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа №0940/1271/18
адміністративне провадження №К/9901/9135/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
учасників справи:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Боберського І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України про часткове скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Обрізко І.М., суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування пункту 6 наказу Міністра оборони України від 21 серпня 2001 року №289 "Про головнокомандувачів видами Збройних Сил України", як такого, що виданий незаконно, у якому зазначено, що до приведення нормативних актів Міністерства оборони України у відповідність до Указу Президента України від 20 серпня 2001 року №647/2001 "Про заснування посад головнокомандувачів видами Збройних Сил України" головнокомандувачі видами Збройних Сил України користуються повноваженнями заступника Міністра оборони України - командувача виду Збройних Сил України, наданими їм Міністром оборони України.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що головнокомандувачі видами Збройних Сил України користуються повноваженнями заступника Міністра оборони України тимчасово, до приведення нормативних актів Міністерства оборони України у відповідність до Указу Президента України від 20 серпня 2001 року №647/2001. Про уповноваження на виконання повноважень заступників Міністра оборони України в оскаржуваному позивачем наказі не йдеться. Наказ Міністра оборони України від 21 серпня 2001 року №289 "Про головнокомандувачів видами Збройних Сил України" є актом індивідуальної дії та не підлягав реєстрації в Міністерстві юстиції України. Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що оскаржуваний наказ втратив чинність відповідно до наказу Міністра оборони України від 12 вересня 2016 року №474 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністра оборони України".
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року. Провадження у справі закрито.
5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що оскаржуваний пункт 6 наказу Міністра оборони України від 21 серпня 2001 року №289 "Про головнокомандувачів видами Збройних Сил України" стосується конкретно визначених суб`єктів, тобто є актом індивідуальної дії і ОСОБА_1 не є учасником (суб`єктом) правовідносин, а тому такий наказ не породжує для нього права на захист, тобто права на звернення до суду з цим адміністративним позовом. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на те, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом наказ Міністра оборони України від 21 серпня 2001 року №289 "Про головнокомандувачів видами Збройних Сил України" втратив чинність відповідно до наказу Міністра оборони України від 12 вересня 2016 року №474 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністра оборони України", а тому відсутній предмет розгляду. Заявлені позивачем вимоги, за висновками суду апеляційної інстанції, не підлягають розгляду як у порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року та направити справу на новий апеляційний розгляд в іншому складі суду.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права. ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги ту обставину, що оскаржуваним пунктом 6 наказу Міністра оборони України від 21 серпня 2001 року №289 "Про головнокомандувачів видами Збройних Сил України" було надано право головнокомандувачу Повітряних Сил Збройних Сил України і надалі видавати накази, користуючись при цьому повноваженнями заступника Міністра оборони України. Заявлені позовні вимоги у цій справі, як зазначає ОСОБА_1, витікають зі спору про його поновлення на військовій службі й під час розгляду вказаної справи він посилався на те, що його було неправомірно звільнено наказом головнокомандувача Повітряних Сил Збройних Сил України, хоча таке право належить заступнику Міністра оборони України. Пунктом 6 наказу Міністра оборони України від 21 серпня 2001 року №289 "Про головнокомандувачів видами Збройних Сил України" головнокомандувачі видами Збройних Сил України прирівняні до заступників Міністра оборони України, що враховано судом під час розгляду адміністративної справи про його поновлення на публічній службі, а тому, як указує ОСОБА_1, оскаржуваний наказ Міністра оборони України від 21 серпня 2001 року №289 у розглянутій ситуації носить відносно нього характер правового акта індивідуальної дії, про що таких висновків дійшов Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 13 грудня 2010 року в справі №2а-2911/10/0970, які не взяті до уваги Восьмим апеляційним адміністративним судом під час розгляду цієї справи.
8. ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.
ІV. Позиція інших учасників справи
9. Письмового відзиву на касаційну скаргу відповідачем не подано.
10. У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Радишевської О.Р. ухвалою від 29 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою ОСОБА_1 .
12. Ухвалою від 14 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Радишевської О.Р. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи №0940/1271/18 визнав необґрунтованою та передав цю заяву на автоматизований розподіл для визначення у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
13. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кашпур О.В. у справі №0940/1271/18 передано для вирішення судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Загороднюку А.Г., який ухвалою від 15 січня 2021 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи №0940/1271/18.
14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Радишевської О.Р. ухвалою від 21 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кашпур О.В., Данилевич Н.А. та Радишевської О.Р. від участі у розгляді справи №0940/1271/18 визнав необґрунтованою та передав цю заяву на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кашпур О.В., Данилевич Н.А. та Радишевської О.Р. у справі №0940/1271/18 передано для вирішення судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Губській О.А., яка ухвалою від 25 січня 2021 року відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід указаних суддів від участі у розгляді справи №0940/1271/18.
16. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 09 лютого 2021 року справу №0940/1271/18 призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 24 лютого 2021 року о 15:00 годині.
17. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року №309/0/78-21 за допомогою автоматизованої системи для розгляду справи №0940/1271/18 здійснено заміну судді Данилевич Н.А. на суддю Уханенка С.А.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
18. Указом Президента України від 20 серпня 2001 року №647/2001 "Про заснування посад головнокомандувачів видами Збройних Сил України" засновано у Збройних Силах України посади головнокомандувачів Сухопутних військ, Військово-Повітряних Сил, Військ Протиповітряної оборони та Військово-Морських Сил.
19. Пунктом 2 зазначеного Указу Міністерству оборони України доручено привести свої акти у відповідність із цим Указом та подати у тримісячний строк пропозиції щодо переліку посад, які підлягають заміщенню особами вищого офіцерського складу Збройних Сил України.
20. Указом Президента України від 20 серпня 2001 року №649/2001 "Про призначення В.Стрельникова Головнокомандувачем Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України" призначено генерал-полковника Стрельникова Віктора Івановича Головнокомандувачем Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України, звільнивши його з посади заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Повітряних Сил України.
21. Міністр оборони України 21 серпня 2001 року на виконання Указу Президента України від 20 серпня 2001 року №647/2001 "Про заснування посад головнокомандувачів видами Збройних Сил України" видав наказ №289 "Про головнокомандувачів видами Збройних Сил України", яким оголошено Укази Президента України про призначення, зокрема, генерал-полковника ОСОБА_2 - Головнокомандувачем Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України та звільнення його з посади заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Повітряних Сил України (Указ Президента України від 20 серпня 2001 року №649/2001).
22. Пунктом 6 наказу Міністра оборони України від 21 серпня 2001 року №289 "Про головнокомандувачів видами Збройних Сил України" визначено, що до приведення нормативних актів Міністерства оборони України у відповідність до Указу Президента України від 20 серпня 2001 року №647/2001 "Про заснування посад головнокомандувачів видами Збройних Сил України" головнокомандувачі видами Збройних Сил України користуються повноваженнями заступника Міністра оборони України - командувача виду Збройних Сил України, наданими їм Міністром оборони України.
23. Уважаючи пункт 6 наказу Міністра оборони України від 21 серпня 2001 року №289 "Про головнокомандувачів видами Збройних Сил України" таким, що виданий незаконно та порушує його права, ОСОБА_1 у липні 2018 року звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
VIІ. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
24. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
25. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.