ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 804/15325/15
адміністративне провадження № К/9901/41151/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №804/15325/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 (суддя Чорна В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (головуючий суддя Чабаненко С.В., судді: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" (далі також ТОВ"АТБ-Торгстрой", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі також ОДПІ, відповідач), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ від 23.10.215 №247 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АТБ-Торгстрой" (код ЄДРПУ 32010549).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "АТБ-Торгстрой" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій та прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою інстанцій ТОВ "АТБ-Торгстрой" у справі №804/15325/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №804/15325/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.02.2021 попередній розгляд справи призначено на 23.02.2021.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. ТОВ "АТБ-Торгстрой" вважає спірний наказ таким, що підлягає визнанню неправомірним та скасуванню. Як вказує позивач, з листа, отриманого від податкового органу не вбачалася вимога про надання будь-якої інформації та її документального підтвердження. Крім того, визначений спірним наказом період перевірки вже був предметом податкового контролю, а саме під час попередніх перевірок за відповідні періоди, а відтак видання наказу та проведення повторної перевірки є безпідставними і протиправними. Також, позивач зауважує, що первісним у правовідносинах необхідно встановити правомірність призначення перевірки, а не результати оскарження її наслідків, оскільки у разі незаконності призначення перевірки, незаконним буде і рішення, прийняте за її результатами.
Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "АТБ-Торгстрой" зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ОДПІ.
10.09.2015 ОДПІ на адресу позивача направлено лист №3605/10/04-17-15-02-32 з проханням надати уточнені податкові декларації по орендній платі за землю державної і комунальної власності за звітні періоди 2012 та 2013 роки.
Листом від 09.10.2015 №13/197 Підприємство повідомило контролюючий орган про безпідставність вимог, викладених у листі від 10.09.2015 №3605/10/04-17-15-02-32.
23.10.2015 ОДПІ на підставі підпункту 78.1.1, пункту 78.14 статті 78, статті 79 пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України щодо проведення документальної позапланової перевірки та у зв`язку з невідповідністю задекларованих сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, та ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на лист ОДПІ № 3605/10/04-17-15-02-32 від 10.09.2015, прийнято наказ №247 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" (код ЄДРПОУ 32010549) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.09.2012 по 31.12.2013".
Позивач, не погодившись з вказаним наказом, звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем виконані законодавчі вимоги як щодо надіслання позивачу письмового запиту, так і щодо вручення оскаржуваного наказу та повідомлення про початок перевірки. При цьому, суди врахували позицію Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України в аналогічних справах, згідно якої, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених податковим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. В даному випадку, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.
Згідно підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України для здійснення функцій, визначених законом, контролюючі органи мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.