ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 120/89/19-а
адміністративне провадження № К/9901/11383/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №120/89/19
за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 - про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року, ухвалену в складі: головуючого судді Капустинського М.М., суддів Охрімчук І.Г., Моніча Б.С.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач, Центральний ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ) з вимогами: визнати протиправними (незаконними) дії головною державного виконавця Центрального ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Базалицької Ірини Володимирівни (далі - Базалицька І.В.) щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 152629,07 грн по виконавчому провадженню №57712767 грн і 365,40 грн по виконавчому провадженню №57712949; визнати протиправними та скасувати постанови головною державного виконавця Центрального ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Базалицької І.В. про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 152629,07 грн по виконавчому провадженню №57712767 і 365,40 грн по виконавчому провадженню №57712949.
2. На обґрунтування вимог позивачка зазначила, що 19 листопада 2018 року головним державним виконавцем Центрального ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень №57712949 і №57712767 з виконання постанов державного виконавця №49779783 і №49779733, виданих 21 січня 2016 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірах 365,40 грн і 152629,07 грн відповідно. Позивачка наголошує, що не отримувала постанов про відкриття виконавчих провадження в 2016 році, а дізналась про їхнє існування та взагалі про існування цих виконавчих проваджень лише у кінці 2018 року від стягувача під час підписання документів щодо повного погашення заборгованості. Указане позбавило позивачку права на добровільне виконання рішення суду.
3. Також позивачка звертає увагу на те, що виконавче провадження було закінчене за заявою стягувача до виконавчої служби про повернення йому виконавчого документу з огляду на повне та добровільне погашення боржником заборгованості, а не у зв`язку з вчиненням державним виконавцем примусових дій. Отже, підстави для стягнення з позивачки виконавчого збору в сумі 152629,07 грн і 365,40 грн відсутні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 13 січня 2016 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Скотницькою Л.В. відкрито виконавче провадження №49779783 з примусового виконання виконавчого листа №127/23849/14-ц, виданого 11 листопада 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 3654,00 грн.
5. 13 січня 2016 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Скотницькою Л.В. відкрито виконавче провадження №49779733 з примусового виконання виконавчого листа №127/23849/14-ц, виданого 18 грудня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 61577,99 дол США і 7799,69 грн.
6. Указаними постановами про відкриття виконавчого провадження від 13 січня 2016 року боржнику надано строк для добровільного виконання до 20 січня 2016 року та зазначено, що в разі невиконання рішень в наданий для добровільного виконання строк, такі будуть виконані в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.
7. 21 січня 2016 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Скотницькою Л.В. у виконавчих провадженнях №49779733 і №49779783 винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.
8. 26 жовтня 2018 року між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_2 укладений договір про внесення змін щодо кредитного договору від 14 липня 2008 року №103/709103. Відповідно до погоджених умов стягувач здійснив часткове прощення боргу за наявним кредитом та сторони домовились про припинення кредитного договору за взаємною згодою.
9. ПАТ "Креді Агріколь Банк" направило до Центрального ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області заяву від 30 жовтня 2018 року №10451/4204 про повернення виконавчого листа стягувачу у справі №127/23849/14-ц у зв`язку з повним та добровільним виконанням ОСОБА_2 кредитних зобов`язань
10. 16 листопада 2018 року головним державним виконавцем Центрального ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Базалицькою І.В. у виконавчих провадженнях №49779783 і №49779733 винесено постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчих листів у справі №127/23849/14-ц. Такі прийняті на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
11. Постанови про стягнення виконавчого збору від 21 січня 2016 року за відповідними номерами виведено в окремі виконавчі провадження.
12. Так, 19 листопада 2018 року головним державним виконавцем Центрального ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Базалицькою І.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №57712767 і №57712949 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 152629,07 грн і 365,40 грн.
13. Не погоджуючись з цими постановами відповідача про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
14. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 15 лютого 2019 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними дії головного державного виконавця Центрального ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Базалицької І.В. щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 152629,07 грн по виконавчому провадженню №57712767 і 365,40 грн по виконавчому провадженню №57712949. Визнав протиправними та скасував постанови головного державного виконавця Центрального ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Базалицької І.В. про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 152629,07 грн по виконавчому провадженню №57712767 і 365,40 грн по виконавчому провадженню №57712949.
15. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання виконавчого документу, передбачені статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження", що призвели до його фактичного виконання.
16. Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
17. У судовому засіданні було оглянуто матеріали виконавчих проваджень №502/6 та №503/6, з яких випливає, що державним виконавцем були вчинені лише дії щодо розшуку наявності майна боржника та винесено постанову про арешт такого та оголошення заборони на його відчуження.
18. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем не вчинено в межах виконавчих проваджень №49779783 і №49779733 жодних заходів примусового виконання рішення, а тому підстави для стягнення з позивача виконавчого збору відсутні.
19. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
20. Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався тим, що 19 листопада 2018 року головним державним виконавцем Центрального ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень №57712949 і №57712767 з виконання постанов державного виконавця у виконавчих провадженнях №49779783 і №49779733, виданих 21 січня 2016 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірах 365,40 грн і 152629,07 грн.
21. Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами. На дату винесення Центральним ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області постанов про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року та станом на момент розгляду цієї справи постанови про стягнення виконавчого збору від 21 січня 2016 року у виконавчих провадженнях №49779783 і №49779733 не були оскаржені та скасовані. Правомірність винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 21 січня 2016 року не є предметом розгляду цього спору.
22. Таким чином, відповідачем були вчинені дії, направлені на виконання постанов про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
V. Провадження в суді касаційної інстанції
23. 22 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року.
24. У касаційній скарзі позивачка, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, просить його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
25. Касаційну скаргу скаржниця мотивує тим, що виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
26. Водночас у цьому випадку вказувати про сплив строків на добровільне виконання позивачкою судового рішення у справі №127/23849/14-ц не можливо, оскільки про існування виконавчих проваджень №49779783 і №49779733 вона не знала. Її батько, ОСОБА_2, як основний боржник, у добровільному порядку поза виконавчими провадженнями здійснив повне погашення наявного перед банком боргу. Тільки після цього їм були видані відповідні довідки про погашення заборгованості та повідомлено адміністрацією банку, що потрібно закрити наявні виконавчі провадження.
27. Також скаржниця наголошує, що державним виконавцем у виконавчих провадженнях №49779783 і №49779733 були вчиненні лише дії щодо розшуку наявності майна боржника, винесено постанову про арешт такого та оголошення заборони на його відчуження, а отже, можна констатувати той факт, що з 2016 року по момент закінчення цих виконавчих проваджень у 2018 році державним виконавцем не було вчинено жодних виконавчих дій або заходів примусового виконання, які б призвели до безпосереднього стягнення коштів державною виконавчою службою та виконання рішення суду у справі №127/23849/14-ц, а тому відсутні будь-які підстави для стягнення виконавчого збору.
28. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич Н.А.
29. Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
30. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 08 травня 2020 року №766/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
31. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
32. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
33. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унесені зміни.
34. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
35. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
36. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. До 05 жовтня 2016 року умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
38. Відповідно до статті 1 Закону №606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
39. Згідно з частиною першою статті 25 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
40. Частиною другою статті 25 Закону №606-ХІV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
41. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (частина п`ята статті 25 Закону №606-ХІV).
42. Згідно з частиною першою статті 27 Закону №606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
43. Відповідно до частини першої статті 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.