ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 815/6799/17
адміністративне провадження № К/9901/63690/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 (суддя Корой С.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 (колегія суддів: Танасогло Т.М., Запорожан Д.В., Яковлєва О.В.) у справі № 815/6799/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (далі - ТОВ "ДІК", ТОВ, Товариство, позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - ДФС, митний орган, митниця, відповідач), про визнання противоправними та скасування:
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/0000104/2 від 19.07.2017;
- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00819 від 19.07.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач неправомірно відмовив у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що таке рішення про коригування митної вартості заявленого ним до декларування товару та картка відмови є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості подавалися відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, але вони не були визнані відповідачем достатніми.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/0000104/2 від 19.07.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500060/2017/00819 від 19.07.2017.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.07.2017 між TOB "Дунайська імпортна компанія" та Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) був укладений зовнішньо - економічний контракт № 341/17, відповідно до умов якого Фірма FRUTOPOLIS S.A. зобов`язалася поставляти, а TOB "Дунайська імпортна компанія" приймати та оплачувати товар, вказаний у специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в контракті. Позивач зазначив, що відповідно до специфікації до контракту та інвойсу, Фірма FRUTOPOLIS S.A. на умовах поставки FCA - Скідра (склад постачальника) поставила TOB "Дунайська імпортна компанія" товар - персики та нектарин класів А та B.
На підставі договору про надання послуг між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" та TOB "Брокерська Експедиційна Компанія "Атаман - Груп" декларантом ОСОБА_1, з метою митного оформлення товару TOB для підтвердження його митної вартості до Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо- економічного контракту № 341/17 від 05.07.2017.
Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості заявлених позивачем до декларування товарів за МД № UA500060/2017/011665, а саме щодо товару персики та нектарин класів А та В, встановлено наявність в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, розбіжностей, а в поданих документах відсутні необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Так, відповідач вказав, що:
- в експортній декларації не визначений клас товару А,В.
- в довідці про транспортні витрати б/н від 16.07.2017 не вказані умови поставки товару.
З огляду на викладене, згідно частини третьї ст.53 МК України, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
З огляду на неподання Товариством додаткових документів, відповідачем на підставі ч.1 ст.55 МК України ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів, де вказано, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом. На підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості товару, ДФС була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00819 від 19.07.2017.
Суди дійшли до висновку, що документи, які надавались позивачем під час митного оформлення товарів, дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту).
Зокрема, суди зазначили, що відсутність у експортній декларації класифікації товару (А,В) та наявність такої у митній декларації не може бути підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки не є розбіжністю у вказаних документах.
Суди встановили, що в Класифікаторі продукції та послуг, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 року № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" відсутнє розподілення товару який ввозив позивач (персики) по класам. Персикам визначений єдиний код " 0809 30 90 00" та одна позиція у класифікаторі, як і нектарину " 0809 30 10 00".
Щодо відсутності в довідці про транспортні витрати б/н від 16.07.2017 року умов поставки товару, суди зазначили, що декларантом надано митниці: контракт на перевезення № 340/17 від 29.06.2017р., укладений між TOB "Дунайська імпортна компанія" та Компанія "Caticaro-Trans" SRL (Молдова), договір-замовлення № 16-D від 14.07.2017 року, акт виконаних робіт, рахунок - фактуру № 16 від 16.07.2017, довідку про транспортні витрати від 16.07.2017, які містять усі необхідні відомості для підтвердження умов та вартості поставки товару.
Не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, відповідачем, подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відповідач зазначає, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500060/2017/011665 від 19.07.2017 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливими заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Також, митний орган вказує, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини, виключали можливість перевірки органом доходів та зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини першої статті 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості.
З таких підстав, позивач просить рішення Одеського окружного адміністративного суду 10.04.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Письмових заперечень та/або письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Позиція Верховного Суду
Переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.