ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/925/20
провадження № К/9901/22885/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 (головуючий суддя Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Ганечко О.М.)
у справі № 640/925/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
про визнання протиправним та скасування розпорядження.
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллфін" (далі - ТОВ "Веллфін", Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг, Комісія), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати повністю розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 10.12.2019 № 2589 "Про застосування заходу впливу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін".
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23.04.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" задовольнив.
3. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 10.10.2019 № 2589 "Про застосування заходу впливу до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН".
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.08.2020 задовольнив апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
5. Суд апеляційної інстанції скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2020 та ухвалив нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив.
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллфін" із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції не погодилось та звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про неправильне застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №640/925/20 і залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2020.
7. Відповідач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" залишити без задоволення, а оскаржене позивачем судове рішення - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, надіслала на адресу ТОВ "Веллфін" вимогу від 12.03.2019 №1424/16-8 щодо надання інформації та документів.
9. На підставі вимоги на позивача був покладений обов`язок надати:
- інформацію про укладені кредитні договори (договори позики) з фізичними особами за період з 01.07.2018 по 28.02.2019 окремо за кожним місяцем зазначеного періоду;
- копії внутрішніх правил надання фінансових послуг позивача;
- копії примірних договорів надання фінансових послуг;
- копії десяти будь-яких договорів позики, укладених з позичальниками в період дії кожної редакції правил та договорів;
- у разі укладення товариством електронних договорів надати інформацію щодо порядку (процедури), в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладення електронних договорів, вчинених товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень) роздрукованих у паперовій формі, що підтверджують такі дії.
10. Позивач 26.03.2019 листом (вхідний № 3218/ФК від 26.03.2019) скерував на адресу Нацкомфінпослуг запитувану інформацію на підписаному електронним підписом додатку "Носій інформації".
11. Надалі Нацкомфінпослуг 01.11.2019 надіслала на адресу ТОВ "Веллфін" Вимогу за реєстраційним номером 8912/16-8, в якій відповідач вимагав надати протягом 10 календарних днів інформацію та документи (станом на 31.10.2019) про:
- укладені договори з фізичними особами згідно з Додатком 1 до Вимоги;
- зміни протягом вересня 2019 року до внутрішніх правил надання фінансових послуг позивача;
- зміни протягом вересня 2019 року до примірних договорів надання фінансових послуг;
- копії десяти будь-яких укладених договорів з фізичними особами.
12. Позивач листом від 07.11.2019 (вхідний № 10224/ФК від 07.11.2019) надав Нацкомфінпослуг запитувану інформацію на підписаному електронним підписом додатку "Носій інформації".
13. Відповідач 04.11.2019 надіслав на адресу ТОВ "Веллфін" чергову Вимогу про надання даних та документів (реєстраційний номер 8978/16-8).
14. Позивач листом від 21.11.2019 за № 523 надав запитувані відомості (вхідний № 10655/ФК від 21.11.2019).
15. За наслідками проведеного відповідачем аналізу отриманих від ТОВ "Веллфін" відомостей та документів, Нацкомфінсполуг склала та надіслала позивачу супровідним листом від 26.11.2019 № 9686/16-8 Акт від 22.11.2019 за реєстраційним номером 2000/16-5/15 про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, який складений відповідно до пунктів 1.11 та 4.2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319 (далі - Положення № 2319).
16. Вказаним актом встановлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллфін" таких вимог законодавства про фінансові послуги:
- частини другої статті 2 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка передбачає, що фінансові установи в України діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм закону України, які встановлюють особливості їх діяльності;
- пункту 5 частин третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50 відсотків продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
17. 10.12.2019 Нацкомфінпослуг, на підставі розгляду Акта про правопорушення, ухвалила Розпорядження № 2589 "Про застосування заходу впливу до ТОВ "Веллфін"".
18. Пункт 1 мотивувальної частини цього Розпорядження встановлює, що Товариство нарахувало сукупну суму неустойки (штраф, пеня) за порушення зобов`язань споживачами за договорами про споживчий кредит, яка перевищує половину суми, одержаної споживачами за такими договорами (згідно з Додатком 1 до Акта), чим порушені вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме: частина друга статті 2 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та стаття 21 Закону України "Про споживче кредитування".
19. Пункт 2 мотивувальної частини оскарженого Розпорядження встановлює, що Товариство нарахувало споживачам фінансових послуг непропорційно велику суму компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) за невиконання зобов`язань за кредитними договорами (згідно з Додатком 2 до Акта), чим порушені законодавство про фінансові послуги, а саме: частина друга статті 2 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та пункт 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
20. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини розпорядження від 10.12.2019 № 2589 Нацкомфінпослуг ухвалила зобов`язати ТОВ "Веллфін" усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтвердних документів у строк до 09.01.2020 включно.
21. Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Задовольняючи позов ТОВ "Веллфін", суд першої інстанції керувався тим, що недійсність (несправедливість) умов укладених договорів позики повинна встановлюватися судовим рішенням. Установивши те, що договори або їхні певні положення не визнавалися недійсними в судовому порядку, суд підкреслив, що під час виявлення несправедливих умов договору Нацкомфінпослуг не наділена повноваженнями визнавати окремі положення договору недійсними (нікчемними).
23. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в позові товариства, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що висновки суду першої інстанції, які слугували підставою для задоволення позову, є помилковими та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки жодна норма законодавства не встановлює обов`язку регулятора на звернення до суду для визнання договорів або окремих їхніх пунктів недійсними, Суд також зауважив, що предметом нагляду Нацкомфінпослуг є дотримання піднаглядними суб`єктами законодавства про фінансові послуги під час ведення господарської діяльності з надання фінансових послуг, а не встановлення правового статусу укладених фінансовими установами договорів, а також взяв до уваги те, що жодна правова норма не узалежнює повноваження Нацкомфінпослуг щодо встановлення факту порушень піднаглядними суб`єктами законодавства про фінансові послуги (як-то порушення прав споживачів в спосіб, зокрема, установлення несправедливих умов договорів) від факту визнання судами таких договорів недійсними.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частини другої статті 21 Закону України "Про споживче кредитування", оскільки укладені ним договори позики не порушують наведені вимоги Закону України "Про споживче кредитування", а Нацкомфінпослуг помилково ототожнює нарахування неустойки (штрафу, пені) за несвоєчасне повернення наданих в позику грошових коштів із розміром збільшених процентів за користування позичковими коштами.
25. Товариство наголошує, що встановивши в договорах позики збільшений розмір процентів у зв`язку з простроченням сплати боргу, сторони скористались своїм правом, передбаченим частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, обравши саме такий захід відповідальності за порушення грошового зобов`язання, який не можна ототожнювати з неустойкою, оскільки остання за чинним законодавством є іншим окремим видом відповідальності (штрафною санкцією).
26. На думку скаржника, апеляційний адміністративний суд також хибно витлумачив приписи пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки кваліфікація договірних умов як несправедливих є питанням, яке індивідуально розглядається в судовому порядку за позовами конкретних споживачів, що вважають певну умову несправедливою для себе.
27. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про те, що, на його думку, висновки суду апеляційної інстанції, які слугували підставою для відмови в позові, є правильними, оскільки жодна норма законодавства не встановлює обов`язку регулятора на звернення до суду з метою визнання договорів або окремих їх пунктів недійсними. Зауважує, що предметом нагляду Нацкомфінпослуг є дотримання піднаглядними суб`єктами законодавства про фінансові послуги під час ведення господарської діяльності з надання фінансових послуг, а не встановлення правового статусу укладених фінансовими установами договорів
28. Одночасно вказує, що жодна правова норма не ставить повноваження Нацкомфінпослуг щодо встановлення таких фактів порушень піднаглядними суб`єктами законодавства про фінансові послуги як порушення прав споживачів (способом, зокрема, установлення несправедливих умов договорів) в залежність від визнання судами таких договорів недійсними.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.