ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 822/1928/18
адміністративне провадження № К/9901/1313/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2018 у складі судді Петричковича А.І. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018 у складі колегії суддів: Шидловського В.Б. (суддя-доповідач), Кузьменко Л.В. Іваненко Т.В. у справі №822/1928/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення заборгованості
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. 04.06.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просив стягнути на 11027,07 грн недоплаченої пенсії за період з 01.04.2015 по 01.10.2017.
2. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків шляхом надання суду обґрунтування дотримання ним строків звернення до суду і доказів цього з урахуванням вимог статей 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
3. До закінчення встановленого судом строку позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2018 відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом.
5. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2018, яку залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018, адміністративний позов залишено без розгляду.
6. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1, як працюючому пенсіонеру, у період з 01.04.2015 по 30.09.2017 щомісячно виплачувалася пенсія у розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
7. Залишаючи позов без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу. При цьому, суди попередніх інстанцій послались на той факт, що позивач щомісячно з квітня 2015 року по вересень 2017 року отримував пенсію у розмірі 85%, що свідчить про те, що останній знав про порушення своїх прав та свобод і міг звернутися до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
8. Позивачем - ОСОБА_1, подано касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що при визначенні строку звернення до суду судам попередніх інстанцій необхідно було враховувати норми статті 257 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) і статті 46 Закону №1058-IV, а також посилається на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, яка на переконання скаржника, містить правові висновки, що повинні бути застосовані до спірних правовідносин. Крім того, скаржник наголошує, що вказуючи на відсутність вини з боку відповідача у невиплаті позивачу пенсії у повному розмірі згідно статті 47 Закону №1058-IV, суди попередніх інстанцій, фактично, вирішили спір по суті заявлених вимог.
9. Відповідачем - ГУ ПФУ в Хмельницькій області, подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
9.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
10. Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
11. Згідно з частиною 3 цієї статті, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
12. Положення аналогічного змісту були передбачені частинами 1-3 статті 99 КАС України в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин (тобто, протягом періоду, за який позивач просить здійснити перерахунок йому пенсії).
13. Частиною 3 статті 123 КАС України, на яку послались суди попередніх інстанцій, встановлено, що у разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
14. За змістом норми пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.