ПОСТАНОВА
Іменем України
23 лютого 2021 року
Київ
справа №804/1935/16
адміністративне провадження №К/9901/33125/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 (суддя - Турова О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2017 (головуючий суддя - Мельник В.В., судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі № 804/1935/16.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просив визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію, викладену у листі №1276/10/04-36-13-02-09 від 26.02.2016 "Про надання податкової консультації згідно з главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України", та зобов`язати відповідача надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду у цій справі.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2017, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію, надану листом ГУ ДФС у Дніпропетровській області за №1276/10/04-36-13-02-09 від 26.02.2016 "Про надання податкової консультації згідно з главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ГУ ДФС у Дніпропетровській області оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2017 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку з урахуванням вимог статті 292 Податкового кодексу України. Разом з тим, якщо фізична особа-підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі обліку доходів і витрат, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу - виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку. При цьому сума коштів, внесених на поточний рахунок за певний період, не повинна перевищувати суму доходу, відображену в Книзі за відповідний період.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ФОП ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з запитом на податкову консультацію від 15.02.2016 №3, в якому, посилаючись на положення статті 52 Податкового кодексу України просив "роз`яснити чи є об`єктом оподаткування мої власні кошти, у випадку внесення їх на його поточний банківський рахунок для поповнення обігових коштів та/або сплати податків, зборів, пов`язаних із здійснюваною мною підприємницькою діяльністю".
Листом від 26.02.2016 №1276/10/04-36-13-02-09 "Про надання податкової консультації згідно з главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України" ГУ ДФС у Дніпропетровській області надало роз`яснення на вищевказаний запит ФОП ОСОБА_1, в якому вказано, що позивач перебуває на обліку в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та застосовує спрощену систему оподаткування на третій групі. Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку врегульовано статтею 292 Податкового кодексу України. Так, пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України, яким визначено вичерпний перелік сум коштів, що не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначеного цією статтею, не передбачено, що власні кошти фізичної особи-підприємця не включаються до складу доходу платника єдиного податку, отже, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи-підприємця платника єдиного податку з урахуванням вимог статті 292 Податкового кодексу України. Разом з тим, якщо фізична особа-підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі обліку доходів і витрат, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу - виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку. При цьому сума коштів, внесених на поточний рахунок за певний період, не повинна перевищувати суму доходу, відображену в Книзі за відповідний період. З огляду на вищезазначене, власні кошти, внесені на власний поточний банківський рахунок включаються до доходу фізичної особи-підприємця платника єдиного податку.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування оскаржуваної податкової консультації суди попередніх інстанцій виходили з того, що у разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід із джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до чинного законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, такі грошові кошти до складу доходу фізичної особи-підприємця не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Книзі обліку доходів і витрат.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.