1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



25 лютого 2021 року

м. Київ

справа №311/2898/17(2-а/311/64/2017)

адміністративне провадження №К/9901/14964/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів: Кравчука В.М.,    Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю. (суддя-доповідач), Бишевської Н.А., Семененка Я.В. у справі №311/2898/17 (2-а/311/64/2017) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій протиправними та стягнення суми

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1.                    ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (надалі - відповідач, УПСЗН Василівської РДА), в якому просив:

1.1.                    визнати дії відповідача щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2017 рік відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (надалі - Закон №3551-XII) протиправними;

1.2. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік відповідно до частини 5 статті 12 Закону          №3551-XII, як учаснику бойових дій, у розмірі 5360 грн.

2.                    Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 21.11.2017 позов задоволено.

2.1.                    Визнано протиправними дії УПСЗН Василівської РДА щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2017 рік відповідно до вимог статті 12 Закону №3551-XII;

2.2. Зобов`язано УПСЗН Василівської РДА здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік, відповідно до частини          5 статті 12 Закону №3551-XII, як учаснику бойових дій, у розмірі 5360 грн.

3.                    Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018 постанову Василівського районного суду Запорізької області від 21.11.2017 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

4.1.                    ОСОБА_1 має статус ветерана війни - інваліда війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 02.06.2015.

4.2. УПСЗН Василівської РДА виплачено ОСОБА_1 щорічну грошову разову допомогу до 5 травня за 2017 рік у розмірі 1200 грн.

4.3. 26.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до УПСЗН Василівської РДА із заявою про доплату йому невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій, за          2017 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Проте, листом від 27.04.2017 №01-09/1651 УПСЗН Василівської РДА відмовило у здійсненні доплаті ОСОБА_1 такої допомоги.

5.                    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виплачуючи позивачу допомогу до 5 травня за 2017 рік у розмірі 1200 грн. відповідач діяв на підставі та в межах власних повноважень, у відповідності до чинного на той час законодавства, в тому числі, Бюджетного кодексу України.

6. 11.03.2020 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018 за виключними          обставинами, в якій просив вказане судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову Василівського районного суду Запорізької області від 21.11.2017 без змін.

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018 за виключними обставинами відмовлено.

7.1.                    В основу прийняття даного судового рішення покладено висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав вважати, що у даній справі наявні виключні обставини, оскільки рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020, на яке посилається позивач, застосовується до правовідносин, що виникли з дня його ухвалення.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8.                    Позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Василівського районного суду Запорізької області від 21.11.2017.

8.1.                    Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення        судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що встановлена Конституційним Судом України у рішенні від 27.02.2020 у справі №3-р/2020 неконституційність певних норм законодавства є виключною підставою для перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018.

9.                    Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

9.1.                    На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10.                    27.02.2020 Конституційний Суд України ухвалив рішення №3-р/2020, згідно з яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.


................
Перейти до повного тексту