ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 905/435/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2020 року (головуючий - Пушай В. І., судді - Попков Д. О., Пелипенко Н. М.) і рішення Господарського суду Донецької області від 08 вересня 2020 року (головуючий - Чернова О. В., судді - Левшина Г. В., Курило Г. Є.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ"
до: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області, 2. Фонду державного майна України,
про стягнення 18 370 447,52 грн,
(за участю представників: позивача - Бережний Ю.В.. третьої особи-2 - Вакуляк Ю.А.)
Історія справи
Обставини, встановлені судами
1. 17 червня 2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - РВ ФДМУ по Донецькій області, орендодавець, відповідач-1), та Товариством з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (далі - ТОВ "СРЗ", орендар, позивач), укладено договір оренди № 1055/03 цілісного майнового комплексу ДП "Азовський судноремонтний завод" (ЦМК ДП "АСРЗ"), вартістю відповідно до акту оцінки 567 403,6 тис. грн., строк дії договору до 17.06.2013 (далі - договір оренди №1055/03).
1.1. Умовами п.6.3. договору передбачено право орендаря з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.
1.2. Відповідно до пункту 10.5 договору у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю держави, та компенсуються згідно з чинним законодавством.
2. У період дії договору оренди №1055/03 сторонами неодноразово вносились до нього зміни, зокрема щодо розміру орендної плати, складу та вартості предмета оренди.
3. Також, рішенням Господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі № 5006/37/152пн/2012, яке набрало законної сили, внесено зміни в договір оренди №1055/03, зокрема продовжено строк його дії до 17.06.2016.
4. Іншим рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі № 905/1502/15, яке набрало законної сили 20.01.2016, договір оренди №1055/03 достроково розірвано.
5. Під час дії договору оренди РВ ФДМУ по Донецькій області у листах №06-5559 від 05.08.2004, №06-8076 від 15.11.2004, №06-02-4112 від 23.05.2008 надавав дозвіл на проведення позивачем невід`ємних поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань.
6. Про згоду орендодавця на здійснення позивачем невід`ємних поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів свідчать відомості, зазначені в актах перевірки використання державного майна, затверджених відповідачем-1 25.06.2007, 29.08.2008 та 04.10.2012.
7. Відповідно до звіту незалежного аудитора - ТОВ "Аудиторська компанія "Партнер-Аудит" від 02.06.2017 за даними бухгалтерського обліку станом на 30.04.2017 вартість невід`ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ "СРЗ" становить 13 779 748,12 грн. Крім того, за період оренди підприємством за рахунок власних коштів були здійснені поліпшення по теплоходу "Анна" у сумі 4 590 699,40 грн., який повернуто до державної власності без компенсації вартості.
8. 31.01.2018 комісією по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП "АСРЗ" у складі представників відповідача-1 та позивача, за результатами аналізу результатів проведеної станом на 30.04.2017 інвентаризації, складено протокол №1, в якому зазначено про відсутність підстав для визнання невід`ємних поліпшень орендованих основних засобів здійснених орендарем - ТОВ "СРЗ" такими, що є погодженими з РВ ФДМУ по Донецькій області. Позивач проти таких висновків заперечив з посиланням на наявність дозволу орендодавця на здійснення поліпшень.
9. Протоколом комісії по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП "АСРЗ" №2 від 21.03.2018 складено акт оцінки вартості ЦМК ДП "АСРЗ" станом на 30.04.2017 без врахування вартості невід`ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за рахунок власних коштів ТОВ "СРЗ" і яка враховується як власна частка орендаря у складі ЦМК ДП "АЗСР" у сумі 13780 тис. грн.
Короткий зміст позовних вимог
10. У лютому 2019 року позивач звернувся до відповідача-1 та РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях (далі - відповідач-2) з позовом про стягнення 18 370 447,52 грн. відшкодування вартості невід`ємних поліпшень основних засобів у складі ЦМК ДП "АСРЗ" (з урахуванням численних заяв про зміну предмета позову).
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
11. Рішенням господарського суду Донецької області від 08 вересня 2020 року: (1) закрито провадження у справі у частині позовних вимог до відповідача-1; (2) позовні вимоги до відповідача-2 задоволено повністю, стягнуто з останнього на користь позивача вартість невід`ємних поліпшень основних засобів у складі ЦМК ДП "АСРЗ" в сумі 18 370 447,52 грн.
12. Суд першої інстанції встановив, що невід`ємні поліпшення орендованого майна здійснені орендарем за рахунок власних коштів та за згодою орендодавця, а їх вартість підтверджена звітом незалежного аудитора і визнана самим орендарем у відповідних актах перевірки використання державного майна. У зв`язку з чим наявні передбачені умовами договору, статтею 778 ЦК України, статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підстави для відшкодування вартості здійснених позивачем поліпшень орендованого майна.
13. Розглядаючи заяву відповідача-2 про застосування строку позовної давності, суд встановив, що в силу положень частини 2 статті 786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог орендаря про відшкодування вартості поліпшень почався з 20.01.2016 - дати розірвання договору оренди №1055/03 за судовим рішенням у справі №905/1502/15. Однак судове рішення про розірвання договору оренди було скасовано за нововиявленими обставинами іншим рішенням від 20.12.2016 у межах справи №905/1502/15 і лише постановою Верховного Суду від 14.05.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 про розірвання договору оренди було залишено в силі. До ухвалення остаточної постанови Верховного Суду у справі №905/1502/15 позивач цілком правомірно вважав, що договір оренди №1055/03 є чинним і не вчиняв дій, спрямованих на відшкодування понесених витрат, а отже строк позовної давності пропущений ним з поважних причин.
14. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2020 року вказане судове рішення було залишено без змін з цих же підстав щодо суті спору.
15. Однак суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого суду щодо порядку обчислення строку позовної давності. З посиланням на частину 2 статті 795 ЦК України суд зазначив, що такий строк слід обчислювати з моменту повернення майна орендарем за відповідним актом, що станом на момент вирішення даного спору ще не відбулося, орендоване майно не повернуто, а отже пропуск строку позовної давності не мав місце.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач-2 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
17. Суди попередніх інстанцій застосували приписи статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без урахування висновків Верховного Суду у справі №916/685/17, відповідно до яких орендар має право на компенсацію не вартості поліпшень (вартості проведених робіт з ремонту, реконструкції), а на компенсацію йому різниці між вартістю поліпшеного майна і вартістю цього майна на момент передачі в оренду.
18. Унаслідок неправильного застосування статей 786, 795 ЦК України суд апеляційної інстанції помилково ототожнив поняття "припинення договору оренди" та "припинення зобов`язань за договором оренди" (у даному випадку - зобов`язання орендаря з повернення орендованого майна), внаслідок чого дійшов хибного висновку про те, що позивач не пропустив строк позовної давності для звернення з даним позовом. На переконання скаржника строк позовної давності почав перебіг з моменту розірвання договору за рішенням суду - 20.01.2016, а отже строк позовної давності пропущений позивачем, що є самостійною підставою для відмови в позові.