ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 42/254
Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду
Васьковського О.В. - головуючого, Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Львова Б.Ю., Селіваненка В.П., Уркевича В.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Грек Б.М.) від 28.11.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік"
до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"
про визнання договорів недійсними.
Учасники справи:
представник позивача - не з`явився,
представник відповідача - не з`явився,
представник скаржника - не з`явився,
представник Компанії Пресан ЛТД - Кібець С.В., адвокат.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 15.11.2011 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (далі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк": визнав недійсними іпотечні договори від 18.05.2007 №14/42353/Н-150206/І та №15/42353/Н-150206/І, укладені між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та Позивачем; у задоволенні позову про визнання недійсним кредитного договору від 18.05.2007 №6/42353/Н-191206/К відмовив.
1.2. 27.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденграунд" (далі - ТОВ "Голденграунд", скаржник) в порядку статті 254 Господарського кодексу України (далі ГПК України) в редакції, чинній з 15.12.2017, звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 15.11.2011, в якій просило поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати частково рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсними іпотечних договорів від 18.05.2007, укладених між Позивачем та АКБ "ТАС-Комерцбанк".
1.3. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "Голденграунд" зазначило, що оскаржуване судове рішення безпосередньо стосується його прав та інтересів, оскільки місцевим судом визнані недійсними іпотечні договори, якими було забезпечено виконання зобов`язань Позивача за кредитним договором від 18.05.2007 № 6/42353/Н-191206/К, у зв`язку з чим єдиним дійсним забезпеченням виконання кредитних зобов`язань Позивача залишилася іпотека майнового поручителя - ТОВ "Голденграунд" відповідно до іпотечного договору від 31.03.2009; на даний час правонаступником прав кредитора (Публічного акціонерного товариства "Сведбанк") у зобов`язаннях за кредитним договором від 18.05.2007 та договорами забезпечення від 18.05.2007 та від 31.03.2009 є АТ "РВС Банк".
Скаржник зауважив, що його не було повідомлено про розгляд даної справи та не залучено до участі у справі, в той час як результат розгляду спору про визнання недійсними іпотечних договорів від 18.05.2007 прямо впливає на права та обов`язки ТОВ "Голденграунд", яке як майновий поручитель на момент передання належного йому нерухомого майна в іпотеку банку за іпотечним договором від 31.03.2009 не мало жодних сумнівів щодо можливості повного погашення основним боржником, Позивачем, кредитної заборгованості за рахунок майна, переданого одержувачем кредиту в іпотеку банку за спірними іпотечними договорами від 18.05.2007, вартість якого у декілька разів перевищувала суму кредитної заборгованості Позивача за оспорюваним кредитним договором.
Скаржник доводив, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим судом не було враховано, що після укладення 18.05.2007 оспорюваних правочинів сторонами вносились зміни та доповнення не лише до кредитного договору від 18.05.2007, а й до іпотечних договорів від 18.05.2007; такі договори укладались на підставі окремих рішень загальних зборів учасників Позивача, зокрема, договором про внесення змін від 15.01.2010 № 2 до іпотечного договору від 18.05.2007 № 14/42353/Н-150206/I погоджено забезпечення предметом іпотеки виконання Позивачем зобов`язань за кредитним договором від 18.05.2007 №6/42353/Н-191206/К про надання непоновлювальної кредитної лінії в сумі 31 806 197, 96 доларів США зі строком користування коштами до 17.05.2011; зазначений договір укладено на підставі рішення загальних зборів учасників Позивача від 17.12.2009, що свідчить про схвалення учасниками товариства спірних іпотечних договорів, укладених генеральним директором юридичної особи Позивача, та прийняття загальними зборами учасників товариства Позивача рішення про збільшення кредитної лінії, продовження строку повернення коштів та строку дії іпотеки нерухомого майна позивача.
Крім цього, скаржник, з посиланням на правові позиції Верховного Суду України у постановах від 12.07.2017 у справі №910/31610/15, від 13.03.2017 у справі №6-147цс17, від 30.11.2016 у справі №6-2362цс16, від 27.04.2016 у справі №6-62цс16, від 09.11.2016 у справі №6-206цс16 зауважив, що дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи у третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства; сам факт вчинення виконавчим органом товариства протиправних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.
02.01.2019 Північний апеляційний господарський суд ухвалив: поновити за клопотанням ТОВ "Голденграунд" строк на подання апеляційної скарги, відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на рішення місцевого суду від 15.11.2011 та призначити справу до розгляду на 25.01.2019.
25.01.2019 Північний апеляційний господарський суд ухвалив: замінити, за заявою АТ "РВС Банк", відповідача у справі: Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" його правонаступником - АТ "РВС Банк" (далі - Відповідач); прийняти відмову Позивача від позову; визнати нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011, а провадження у справі № 42/254 закрити.
10.10.2019 Верховний Суд постановив за результатами розгляду касаційної скарги Компанії Пресан ЛТД, як нового власника іпотечного майна, що передавалось іпотекодавцем - Позивачем: скасувати ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 та від 25.01.2019, а справу у скасованій частині направити на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції на стадію розгляду питання щодо відкриття апеляційного провадження.
2.2. При новому розгляді справи 28.11.2019 Північний апеляційний господарський суд ухвалив: відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011.
2.3. Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для "повторного" перегляду апеляційним судом у порядку статті 272 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, що вже переглядалось судом апеляційної інстанції (28.12.2011) та судом касаційної інстанції (14.02.2012), і набрало законної сили, так як процесуальним законом, чинним на дату прийняття місцевим судом рішення -15.11.2011, ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) не було передбачено права на "повторний" апеляційний перегляд судового рішення, в тому числі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо суд вирішив питання про її права та обов`язки.
3. Обставини справи
3.1 У справі за вимогами Позивача до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про визнання недійсними кредитного договору від 18.05.2007 № 6/42353/Н-191206/К, а також іпотечних договорів від 18.05.2007 №15/42353/Н-150206/І та №14/42353/Н-150206/І Господарський суд міста Києва 15.11.2011 ухвалив рішення (що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011, постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 у справі за результатами розгляду заяви Відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами) про часткове задоволення вимог: визнання недійсними іпотечних договорів від 18.05.2007 №14/42353/Н-150206/І та №15/42353/Н-150206/І, укладених між Позивачем та АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк"; та про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним кредитного договору від 18.05.2007 № 6/42353/Н-191206/К.
4. Касаційна скарга
4.1 24.12.2019 ТОВ "Голденграунд" подало касаційну скаргу, в якій просило передати справу № 42/254 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності формування єдиної правозастосовчої практики застосування статті 55 та пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України щодо захисту прав та інтересів кредиторів та іпотекодавців, а також забезпечення розумної передбачуваності судових рішень; скасувати ухвалу апеляційного суду від 28.11.2019, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ТОВ "Голденграунд" на рішення місцевого суду від 15.11.2011.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Апеляційний суд порушив положення статей 11, 236, 254, 261, 272 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, а висновки в оскаржуваній ухвалі не відповідають правовій позиції Верховного Суду у постанові від 06.08.2018 у справі № 910/14369/16, оскільки апеляційний суд не врахував існування вагомих та непереборних обставин, які є підставою для відходу від принципу res judicata у цій справі, а саме: схвалення Позивачем вчинених від його імені 18.05.2007 генеральним директором Позивача спірних іпотечних договорів шляхом прийняття ТОВ "Аквамарин сервіс 2004", як новим власником істотної частки (99,99%) у статутному капіталі Позивача, рішення про надання згоди на отримання непоновлювальної кредитної лінії у новому розмірі із строком повернення коштів до 17.05.2011, що мало наслідком підписання між сторонами спору договору про внесення змін від 15.01.2010 № 2 до іпотечного договору від 18.05.2007 № 14/42353/Н-150206/I.
5.2. Апеляційний суд неправильно застосував у спірних правовідносинах норму процесуального права - статтю 272 ГПК України, оскільки апеляційному суду при вирішенні питання про можливість допуску апеляційної скарги ТОВ "Голденграунд" до провадження належало керуватися приписами процесуального закону, чинного на момент подання апеляційної скарги у грудні 2018 року, тобто ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, нормами якого особі, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та обов`язки, надано право оскаржити рішення місцевого суду в апеляційному порядку (стаття 254 ГПК України), в тому числі якщо таке судове рішення вже було предметом апеляційного (та касаційного) перегляду та залишено без змін (стаття 272 ГПК України).
5.3. Апеляційний суд помилково взяв до уваги роз`яснення Вищого господарського суду України, викладені в пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" про те, що подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду, яке вже було переглянуто в апеляційному порядку, виключає можливість розгляду такої апеляційної скарги по суті в силу приписів ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, оскільки на дату подання ТОВ "Голденграунд" апеляційної скарги - 27.12.2018, до спірних правовідносин підлягали застосуванню положення ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, процесуальним законом було передбачено право суду апеляційної інстанції на "повторний" апеляційний перегляд рішення місцевого суду у разі наведення скаржником як особою, яка не брала участі у розгляді справи і зазначала про порушення її прав та інтересів оскаржуваним судовим рішення, інших доводів, ніж були викладені в апеляційній скарзі, за якою було здійснено апеляційний перегляд судового рішення, і були предметом дослідження апеляційного суду при первісному апеляційному розгляді.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Аргументи Відповідача у відзиві на касаційну скаргу загалом аналогічні аргументам у касаційній скарзі.
6.2. Аргументи Компанії Пресан ЛТД у відзиві на касаційну скаргу загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду.
7. Обґрунтування передання справи на розгляд об`єднаної палати
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2020 справу з касаційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 і доданими до неї документами передано на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду на підставі частини другої статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11 та від 02.04.2019 у справі № 922/765/15, - щодо неможливості "повторного" перегляду в апеляційному порядку судового рішення, яке було переглянуте в апеляційному порядку за апеляційною скаргою іншої особи за правилами ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, і набрало законної сили.
7.2. Суд, ухвалюючи про передачу справи на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, виходив з:
1) права особи, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням місцевого суду, прийнятим та переглянутим апеляційним судом до 15.12.2017, вирішено питання про її права та обов`язки, очікувати застосування норм процесуального права (статей 17, 254, 261, 272 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017) відповідно до закону, чинного на момент вирішення апеляційним судом питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення апеляційного розгляду справи, з огляду на відсутність в розділі XI "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України № 2147-VII від 03.10.2017 імперативних приписів щодо заборони на "повторний" апеляційний перегляд в порядку статей 254, 272 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, судових рішень, які були переглянуті в апеляційному (та касаційному) порядку за правилами ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та набрали законної сили;
2) правової природи норм Розділу ХI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) як допоміжних норм, що призначені сприяти запровадженню основних норм ГПК України ("тіла" закону) та не можуть тлумачитися, як спеціальні норми, які існують автономно від основних норм, інкорпорованих в нову редакцію ГПК України;
3) висновків Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010), відповідно до яких суд зауважив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться; цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів;
4) відмінності практики суду господарської юрисдикції (з висновками Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11 та від 02.04.2019 у справі № 922/765/15) від практики судів адміністративної та цивільної юрисдикцій (з висновками у постановах: від 18.03.2020 у справі № 667/3883/15-ц, від 13.01.2020 у справі №815/1354/15) при вирішенні питання про допуск до апеляційного провадження апеляційної скарги, яка подана до суду апеляційної інстанції після набрання чинності 15.12.2017 Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, на рішення місцевого суду, що прийняте та залишене без змін за наслідком його апеляційного перегляду до 15.12.2017, оскільки касаційні суди адміністративної та цивільної юрисдикцій, на відміну від касаційного суду господарської юрисдикції, допускають скаржників до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду цивільної, адміністративної справ до набрання чинності 15.12.2017 змінами до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), застосовуючи у справах цивільної й адміністративної юрисдикцій однаковий підхід у застосуванні відповідних приписів процесуальних законів (статті 370 ЦПК України та статті 323 КАС України).
8. Розгляд справи Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду
8.1. 18.09.2020 Суд ухвалив відкласти розгляд касаційної скарги до надходження наукового висновку у цій справі від Науково-консультативної ради при Верховному Суді, перед фахівцями якої поставлені такі питання:
1. Чи можуть обмежуватися положення статей 3, 272 ГПК України щодо права на апеляційний перегляд судових рішень особою, яка не була присутня під час апеляційного оскарження, з огляду на встановлення судом факту первісного апеляційного перегляду рішення місцевого суду за правилами ГПК України, які діяли до набрання чинності 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України №2147-VII від 03.10.2017?
2. Яке правове значення має відсутність у Розділі ХI "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України №2147-VII від 03.10.2017 норми щодо застосування (незастосування) статті 272 ГПК України у справах, апеляційний перегляд судових рішень за якими відбувся до 15.12.2017 (до набрання чинності новою редакцією ГПК України)?
3. Чи охоплюється принципом верховенства права право на "повторний" апеляційний перегляд рішення суду, яким вирішено питання про права та обов`язки особи, яка не приймала участі у справі, в системному тлумаченні статей 8, 24 (частина перша), 55 (частина перша), 129 (частини друга пункт 8) Конституції України та частини першої статті 91 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017?
4. Чи буде відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на розгляд справи судом) та статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном) недопуск особи, яка не брала участь у справі, до апеляційного суду в порядку статті 272 ГПК України, з огляду на оскарження такою особою рішення місцевого суду, прийнятого за правилами ГПК України в редакції, яка діяла до 15.12.2017?
8.2. 19.10.2020 надійшов науковий висновок членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді: кандидата юридичних наук Беляневича В.Е. та доктора юридичних наук, професора Беляневич О.А.; що сформулювали позицію з кожного із поставлених Судом питань.
8.3. 04.12.2020 Компанія Пресан ЛТД подала клопотання про долучення до матеріалів справи наукового висновку члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді, доктора юридичних наук, професора ОСОБА_1 з питань застосування перехідних положень ГПК України в редакції Закону України № 2147-VII від 03.10.2017 про право на апеляційне оскарження. Цей висновок був складений за зверненням представника Компанії Пресан ЛТД, адвоката Кібця С.В.
8.4. Суд прийняв ці висновки та частково врахував, водночас покладаючись у своїх висновках на судову практику та власні мотиви.
9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо допуску справи до перегляду в суді апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи
9.1. У справі порушено питання щодо допуску до апеляційного провадження скарги, яка подана до суду апеляційної інстанції після набрання чинності 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, на рішення місцевого суду, що прийняте та залишене без змін за наслідком його апеляційного перегляду за правилами ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.
9.2. Правила перегляду судових рішень в апеляційному провадженні визначені в главі 1 "Апеляційне провадження" розділу ІV "Перегляд судових рішень" чинного ГПК України.
Частина перша статті 254 цього кодексу встановлює загальне правило, згідно з яким учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
9.3. Апеляційний суд встановив, що у цій справі Господарський суд міста Києва 15.11.2011 ухвалив рішення, яке за результатами перегляду в апеляційному провадженні залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 (пункт 3.1.).
Крім цього апеляційний суд встановив, що у справі здійснювався перегляд судових рішень у касаційному порядку, за результатами якого Вищий господарський суд України 14.02.2012 прийняв постанову про залишення без змін рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011.
Апеляційний суд також встановив, 10.04.2012 Господарський суд міста Києва за результатами перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами у цій справі ухвалив залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011.
9.4. Правила перегляду судових рішень в апеляційному провадженні на час постановлення у 2011 році рішення суду першої інстанції у цій справі були визначені ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Відповідно до частини першої статті 91 цієї редакції ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, були можливими лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.
У той же час, згідно з ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.
Правова позиція з наведеного питання викладена в пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7, у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 12 та від 23.03.2012 № 3 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України".
9.5. Таким чином, станом на час постановлення оскаржуваного ТОВ "Голденграунд" в апеляційному порядку судового рішення у цій справі положення ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) не передбачали можливості "повторного" апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, і у тому випадку, якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки.