У Х В А Л А
22 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 805/491/17-а
Провадження № 11-47за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула матеріали скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі № 805/491/17-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - ТУ ДСА в Донецькій області) про стягнення заробітної плати та інших виплат при звільненні, відшкодування майнової й моральної шкодита
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ТУ ДСА в Донецькій області про стягнення заробітної плати та інших виплат при звільненні, відшкодування майнової й моральної шкоди.
Суди розглядали справу неодноразово.
Після скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2017 року, з урахуванням поданої при новому розгляді заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь:
- заробітну плату за вересень і жовтень 2014 року в сумі 2805 грн 29 коп.;
- компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 742 грн 65 коп.,
- грошову допомогу до щорічної основної оплачуваної відпустки в розмірі 1545 грн 20 коп.;
- середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 50 495 грн 04 коп.;
- компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 3 894 грн 42 коп;
- інфляційні витрати в сумі 10 539 грн 33 коп.;
- три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 2393 грн 64 коп.;
- збитки, завдані простроченням зобов`язання (упущена вигода), в сумі 10 982 грн 87 коп.;
- моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23 січня 2018 року позов задовольнив частково: стягнув з ТУ ДСА в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за вересень - жовтень 2014 року в розмірі 2833 грн 60 коп., а також грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 1236 грн 07 коп. (з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів). У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 17 квітня 2018 року скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення грошової допомоги до щорічної основної оплачуваної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходу. Постановив у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з ТУ ДСА в Донецькій області на користь ОСОБА_1 : суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1218 грн; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 квітня 2015 року по 17 квітня 2018 року в розмірі 47 479 грн 38 коп. Суд також зобов`язав відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу - заробітної плати за вересень - жовтень 2014 року за період з 14 квітня 2015 року по 17 квітня 2018 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 21 жовтня 2020 року скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд постанови цього суду від 21 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв`язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 січня 2021 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року.
12 лютого 2021 року на адресу Великої Палати Верховного Суду надійшла скарга, у якій ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року та задовольнити його заяву про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року.
На обґрунтування скарги ОСОБА_1 послався на те, що суд касаційної інстанції під час розгляду його справи та ухвалення постанови від 21 жовтня 2020 року припустився неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до незаконного та необґрунтованого судового рішення, тому і подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про перегляд указаного судового рішення за нововиявленими обставинами з метою процесуальної перевірки правильності вказаної постанови.
Таким чином, скаржник просить Велику Палату Верховного Суду переглянути ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного судувід 13 січня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами та здійснити перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року.
Разом із цим у КАС України чітко визначено випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Відповідно до частини другої статті 365 КАС України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Згідно із частиною п`ятою статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
За правилами частини третьої статті 292 цього Кодексу Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Частиною четвертою статті 22 КАС України визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.
Як убачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року про відмову в задоволенні його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року.
Отже, оскаржувану ухвалу постановлено колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як судом касаційної, а не першої інстанції, що унеможливлює її апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.