У Х В А Л А
18 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 2-а-256/08
Провадження № 11-41зва21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікова Олександра Сергійовича від участі в розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року та ухвал Вищого адміністративного суду України від 27 квітня та 31 грудня 2010 року в адміністративній справі № 2-а-256/08 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України про визнання наказу Прокуратури Одеської області від 03 квітня 2007 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення із займаної посади та з органів прокуратури незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
04 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року та ухвал Вищого адміністративного суду України від 27 квітня та 31 грудня 2010 року в адміністративній справі № 2-а-256/08 у зв`язку з виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом, посилаючись на положення частини третьої статті 365Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О. С. ухвалою від 15 лютого 2021 року відкрив провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року та ухвал Вищого адміністративного суду України від 27 квітня та 31 грудня 2010 року в адміністративній справі № 2-а-256/08; витребував від Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини копію рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Горяйнова проти України", ухваленого 08 жовтня 2020 року, з її автентичним перекладом українською мовою та витребував з Приморського районного суду міста Одеси адміністративну справу № 2-а-256/08.
17 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікова О. С .
Заяву обґрунтовано тим, що цей суддя не може брати участі в розгляді Великою Палатою Верховного Суду заяви про перегляд судових рішень у справі № 2-а-256/08 за виключними обставинами, оскільки він брав участь у розгляді цієї справи у складі колегії суддів Одеського апеляційного адміністративного суду.
ОСОБА_1 вважає, що у судді Золотнікова О. С. наявний потенційний конфлікт інтересів у справі № 2-а-256/08, а тому він не зможе ухвалити законне, об`єктивне, неупереджене та справедливе судове рішення.
На думку заявниці, незважаючи на виключення, що міститься у частині шостій статті 37 КАС України щодо незастосування недопустимості повторної участі судді у розгляді справи у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу Великою Палатою Верховного Суду, суддя Золотніков О. С. підлягає відводу від розгляду вказаної справи на підставі норм міжнародного права, які мають більш розширений характер.
При цьому заявниця посилається на пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, яким передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Перевіривши наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід судді доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Згідно із частиною третьою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною сьомою вказаної статті визначено, що питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 37 КАС України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Доводи ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікова О. С. зводяться до наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
У рішенні в справі "Білуха проти України" від 09 листопада 2006 року ("Belukha v. Ukraine", заява № 33949/02) ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення у справі "Білуха проти України").
У цій справі заявницею не наведено доводів на користь того, що суддя Золотніков О. С., коли працював суддею Одеського апеляційного адміністративного суду, при розгляді справи № 2-а-256/08 у складі колегії суддів проявив особисту упередженість.
Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Той факт, що суддя Золотніков О. С. брав участь в ухваленні постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року у справі № 2-а-256/08, не може свідчити про об`єктивно обґрунтоване побоювання щодо неупередженості судді Золотніков О. С. при розгляді Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судових рішень у цій справі з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
Посилання скаржниці на наявність конфлікту інтересів при розгляді цієї справи не заслуговують на увагу, оскільки можливість конфлікту інтересів виникає, коли особисті інтереси судді (або його близьких) суперечать обов`язку судді неупереджено здійснювати правосуддя. Суддівська неупередженість пов`язана як із фактичною об`єктивністю, так і з об`єктивністю, як її сприймає розумний спостерігач. У судових справах перевірка на конфлікт інтересів повинна стосуватися як фактичних конфліктів між приватними інтересами судді та обов`язком здійснення неупередженого правосуддя, так і обставин, за яких розумний спостерігач обґрунтовано (міг би) спостерігав би конфлікт. Наприклад, незважаючи на те, що рідні судді мають повне право на політичну діяльність, суддя повинен усвідомлювати, що політична діяльність його рідних може, нехай навіть помилково, негативно відбитися на сприйнятті громадськістю його чи її неупередженості.