Постанова
Іменем України
16 лютого 2021року
м. Київ
справа № 354/276/14-к
провадження № 51-2183км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л. Ю.,
суддів Бородія В.М., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Піх Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Делятин Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, фактичного проживаючого у АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК, та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у виді громадських робіт у зв`язку із закінченням строків давності на момент ухвалення вироку у кримінальному провадженні.
Як встановив суд, ОСОБА_1, 18 січня 2014 року приблизно о 03.30 год., перебуваючи поблизу встановленої новорічної ялинки на вул. Свободи в м. Яремче Івано-Франківської області, на ґрунті раптової виниклої неприязні до ОСОБА_3 під час конфлікту між ним та ОСОБА_4, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, після того, як ОСОБА_3 підбіг ззаду до нього та схопив за шию, перекинув ОСОБА_3 через плече, скинувши на землю, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_3 вдарився головою об металічну огорожу новорічної ялинки, отримавши закриту черепно-мозкову травму з порушенням цілісності скроневої кістки справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області задоволено частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - повністю, вирок Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК, скасовано. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зокрема, прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст. ст. 94, 370, 404, 419 КПК, не дослідивши безпосередньо докази, дав їм іншу оцінку ніж суд першої інстанції та прийняв протилежне за змістом судове рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши учасників провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційній скарзі, Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зіст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПКпередбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_1 вироком суду першої інстанції, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вирок та призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення кримінального процесуального закону.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У свою чергу положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Виходячи з такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження доказів (п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23 КПК), апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо доказів, наданих стороною обвинувачення й захисту, не було безпосередньо досліджено під час апеляційного перегляду кримінального провадження.
У контексті ст. 404 КПК наявність підстав для зміни або скасування вироку зобов`язує апеляційний суд дослідити докази із дотриманням засад безпосередності у тому випадку, коли він зовсім по-іншому наводить фактичні обставини у кримінальному провадженні, які суперечать тим, що були встановлені судом першої інстанції у зазначеному вироку.