Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 607/735/17
провадження № 61-38705св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2018 року в складі судді Братасюка В. М. та постанову апеляційного суду Тернопільської області від 21 травня 2018 року в складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просить встановити порядок користування:
- житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом надання їй в користування приміщення 1-1, відокремленою площею 13 кв. м, та коридор для проходу в будинок;
- земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 шляхом надання їй в користування площі у розмірі 131 кв. м.
Позов мотивований тим, що вона є співвласником житлового будинку по АДРЕСА_1, де їй належить 1/6 частини будинку, що складає 19 кв. м, та власником 195 кв. м ідеальної частки земельної ділянки, розташованої за цією ж адресою.
ОСОБА_2 , який також є співвласником цього житлового будинку і земельної ділянки, тривалий час створює їй перешкоди у користуванні нерухомістю.
Посилаючись на те, що задоволення позову надасть їй можливість переобладнати будинок та отримати відокремлене житлове приміщення з виходом у спільну частину будинку, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2018 року, яка набрала законної сили, провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовних вимог про встановлення порядку користування земельної ділянки закрито.
Ухвала мотивована тим, що набрало законної сили рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2015 року ухвалене тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що приміщення АДРЕСА_2 є коридором - приміщенням загального користування, а тому не може бути виділене у користування лише одному співвласнику.
При цьому суд врахував, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2016 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 зобов`язано усунути перешкоди відповідачу в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу перегородки у приміщенні 1-1.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Тернопільської області від 21 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, оскільки порушують інтереси обох співвласників з огляду на залишення усіх приміщень житлового будинку в спільному користуванні сторін. Після задоволення позовних вимог позивач матиме змогу здійснити добудову та покращити свої житлові умови.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. ОСОБА_1 без згоди його, як співвласника 5/6 частини житлового будинку, здійснила перепланування та переобладнання технічного приміщення 1-1, яке є коридором та входом у будинок. Іменуючи переобладнане приміщення житловим позивач вводить суд в оману та просить узаконити неправомірні дії, тобто, визнати за нею не лише право користування вказаним технічним приміщенням, а й виділити його як житлове.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником 1/6 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 - власником 5/6 частин вказаного будинковолодіння.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2015 року в справі № 607/13486/14-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом виділення в користування приміщення 1-1 та встановлення порядку користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 14 травня 2015 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким встановлено порядок користування житловим будинком по АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 у користування приміщення 1-1, площею 19,0 кв. м, відповідно до додатку № 1 висновку експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ від 01 листопада 2013 року № 1162/1163/13-22, а ОСОБА_2 виділено у користування інші житлові приміщення вказаного житлового будинку. Допоміжні приміщення залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Встановлено порядок користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 у користування земельну ділянку площею 131 кв. м, а ОСОБА_2 - 656 кв. м, відповідно до Додатку № 6-1 до висновку експертизи Тернопільського відділення КНДІСЕ від 01 листопада 2013 року № 1162/1163/13-22.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 жовтня 2015 року рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 14 травня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 10 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2015 року залишено без змін.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 березня 2016 року в справі № 607/15839/15-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист прав власника житлового будинку та усунення перешкод в користуванні житловим будинком задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1, який належить йому на праві спільної часткової власності, шляхом демонтажу перегородки у приміщенні (веранді) № 1-1 цього будинку та встановлених дверей, відновити систему опалення та віконні пройоми зазначеного приміщення вказаного будинку, привівши його до попереднього стану.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.