Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 757/45267/19-ц
провадження № 61-20364св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Міністерство охорони здоров`я України,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року у складі судді Заришняк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Національному медичному університету імені О.О. Богомольця (далі - НМУ імені О. О. Богомольця) та його посадовим особам вчиняти будь-які дії з призначення дати виборів ректора НМУ імені О. О. Богомольця і проведення виборів ректора НМУ імені О.О. Богомольця на підставі оголошення про конкурс від 23 квітня 2018 року, а також заборони Міністерству охорони здоров`я України та його посадовим особам вчиняти будь-які дії з призначення дати виборів ректора НМУ імені О.О. Богомольця та проведення виборів ректора НМУ імені О. О. Богомольця на підставі оголошення про конкурс від 23 квітня 2018 року.
Заява мотивована існуванням ризиків щодо вчинення неправомірних дій з боку осіб, які у позові, котрий він має намір подати до суду, матимуть процесуальний статус відповідачів, відносно підготовки та проведення конкурсу на заміщення посади ректора НМУ ім. О.О. Богомольця на підставі оголошення Міністерства охорони здоров`я України про конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця від 23 квітня 2018 року. Також зазначав, що проведення такого конкурсу у подальшому призведе до значного утруднення реального виконання судового рішення у справі, адже вимагатиме додаткового оскарження та скасування актів, зокрема, наказу про призначення ректора та контракту з ректором.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до НМУ імені О.О. Богомольця, Міністерства охорони здоров`я України про визнання незаконними дій щодо проведення конкурсу на заміщення посади: заборонено НМУ імені О.О. Богомольця (адреса місцезнаходження: 01601, місто Київ, бульвар Т. Шевченка, будинок № 13, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02010787) та його посадовим особам вчиняти будь-які дії з призначення дати виборів ректора НМУ імені О. О. Богомольця та з проведення виборів ректора НМУ імені О. О. Богомольця на підставі оголошення Міністерства охорони здоров`я України про конкурс на заміщення посади ректора НМУ імені О. О. Богомольця від 23 квітня 2018 року; заборонено Міністерству охорони здоров`я України (адреса місцезнаходження: 01021, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 7, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 00012925) та його посадовим особам вчиняти будь-які дії з призначення дати виборів ректора НМУ імені О. О. Богомольця та з проведення виборів ректора НМУ імені О. О. Богомольця на підставі оголошення Міністерства охорони здоров`я України про конкурс на заміщення посади ректора НМУ імені О.О. Богомольця від 23 квітня 2018 року.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості вимог такої заяви.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року відповідно до статті 357 ЦПК України.
Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник не є учасником справи, а зі змісту апеляційної скарги не вбачається порушення його прав. Крім того, питання щодо правомірності постановлення оскаржуваної ухвали буде вирішено судом апеляційної інстанції при розгляді заяви по суті.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що оскаржувана ним ухвала суду першої інстанції стосується його прав та обов`язків, а тому апеляційний суд необґрунтовано та неправомірно відмовив у прийнятті його скарги на відповідну ухвалу суду про забезпечення позову. Крім того, заявник наголошував, що висновок апеляційного суду є помилковим, що позбавляє його права на захист порушених прав, свобод та інтересів.
Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу у визначений судом строк до суду не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У справі, що переглядається, установлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до НМУ імені О.О. Богомольця, Міністерства охорони здоров`я України про визнання незаконними дій щодо проведення конкурсу на заміщення посади: заборонено НМУ імені О.О. Богомольця (адреса місцезнаходження: 01601, місто Київ, бульвар Т. Шевченка, будинок № 13, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02010787) та його посадовим особам вчиняти будь-які дії з призначення дати виборів ректора НМУ імені О.О. Богомольця та з проведення виборів ректора НМУ імені О.О. Богомольця на підставі оголошення Міністерства охорони здоров`я України про конкурс на заміщення посади ректора НМУ імені О.О. Богомольця від 23 квітня 2018 року; заборонено Міністерству охорони здоров`я України (адреса місцезнаходження: 01021, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 7, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 00012925) та його посадовим особам вчиняти будь-які дії з призначення дати виборів ректора НМУ імені О.О. Богомольця та з проведення виборів ректора НМУ імені О.О. Богомольця на підставі оголошення Міністерства охорони здоров`я України про конкурс на заміщення посади ректора НМУ імені О.О. Богомольця від 23 квітня 2018 року.
01 листопада 2019 року ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення, посилаючись на те, що відповідним рішенням суду першої інстанції порушені його права та обов`язки.
Апеляційний суд, постановляючи 06 листопада 2019 року ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року, посилався на статтю 357 ЦПК України та фактично виходив із того, що оскаржуваним рішенням місцевого суду не порушено права ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
У справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.