Постанова
Іменем України
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 214/7688/18
провадження № 61-4886св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", третя особа - Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2019 року у складі судді Гриня Н. Г. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог скарг
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "АрселорМіттал Кривий Ріг", третя особа - Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що до 10 жовтня 2018 року він працював на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та по ремонту обладнання електрослужби ділянки № 40 шахтоуправління з підземного гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" .
Відповідно до наказу від 08 жовтня 2018 року № 1060/л "Про звільнення з підприємства по скороченню штату ОСОБА_1 " його звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату.
Вважав звільнення із займаної посади незаконним та проведеним з допущенням порушень трудового законодавства України.
Підставою для скорочення штату став наказ по підприємству ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 17 лютого 2017 року № 208 "Про внесення змін в організаційну структуру шахтоуправління по підземному видобуванню руди (на правах шахт) гірничого департаменту", відповідно до якого передбачалось виключення з 02 травня 2017 року зі штатного розкладу шахтоуправління посади електрослюсаря (слюсаря) чергового та по ремонту обладнання електрослужби ділянки № 40, яку він займав.
Зазначав, що виконуючи зазначений наказ, роботодавець звільнив його з порушенням вимог статті 49-2 КЗпП України, у тому числі, без згоди виборного органу профспілки, членом якої він був. Відповідач тричі надавав йому публікацію вакансій, однак, іншу роботу не пропонував.
Вказував, що 04 травня 2017 року на засіданні комісії по вивільненню працівників йому було запропоновано перелік з 13 робочих місць, вакантних станом на 04 травня 2017 року. Однак, вважав, що роботодавець не виконав обов`язок з працевлаштування: 04 травня 2017 року йому запропонували роботу в транспортному департаменті строком до 30 травня 2017 року, тобто на 25 днів, частина інших робочих місць передбачала роботу до 25 грудня 2017 року з тяжкими умовами праці, які протипоказані йому за станом здоров`я.
17 серпня 2017 року йому повторно запропонували перелік вакантних посад з 62 одиниць на підприємстві та 9 вакансій в ПП "Стіл Сервіс".
Від переведення він відмовився.
Посилався на те, що 13 серпня 2017 року йому втретє запропонували перелік вакантних місць в кількості 58 одиниць, без надання інформації про умови праці та її оплату.
Стверджував, що йому тричі пропонували вакансії робіт без врахування його кваліфікації, стану здоров`я, наявності професійного захворювання.
Порушення порядку його вивільнення стало підставою рішення виборного органу профспілки, яким не надано згоду роботодавцеві на його звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ від 08 жовтня 2018 року № 1060/л "Про звільнення з підприємства по скороченню штату ОСОБА_1 ", поновити його на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та по ремонту обладнання електрослужби ділянки № 40 (адміністративно-господарський відділ та АБК) ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 08 жовтня 2018 року по день ухвалення рішення суду про його поновлення на роботі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення районного суду мотивовано тим, що обставини, на які позивач посилається як на підставу задоволення позову, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Районний суд зазначив, щодоводити позивача в частині невиконання ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" вимог трудового законодавства щодо можливого працевлаштування працівника, що вивільнюється, не знайшли свого підтвердження. Відповідачем при наданні ОСОБА_1 інформації щодо вакантних посад було надано переліки вакансій у товаристві станом на дату надання пропозицій, в тому числі тих, на які позивач міг би бути переведений з перенавчанням за рахунок роботодавця, однак, позивач від всіх пропозицій переведення відмовився з посиланням на те, що запропоновані посади не відповідають його професії або спеціальності чи стану здоров`я. Отже, позивач самостійно, на власний розсуд визначив прийнятність для себе запропонованих посад та за результатами їх розгляду не обрав жодної із запропонованих.
Також районний суд дійшов висновку про те, що рішення профспілки про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 є необґрунтованим у розумінні частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", оскільки не містить посилання на неврахування власником суттєвих фактичних обставин та деталізоване правове обґрунтування незаконності звільнення позивача, який був у встановлені законом строк і порядку повідомлений про скорочення займаної ним посади та подальше звільнення, роботодавцем у відповідності до вимог статті 42 КЗпП України перевірено питання наявності у позивача переважного права на залишення на роботі та тричі запропоновано наявні вакантні посади з урахуванням стану його здоров`я, наявного професійного захворювання, від яких позивач відмовився.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень процедури звільнення з роботи ОСОБА_1,
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 серпня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що при звільненні позивача з підприємства, відповідачем дотримано вимоги трудового законодавства, а саме вимоги частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України є правильними, оскільки відповідачем були тричі запропоновані вакантні посади, відповідачем при наданні ОСОБА_1 інформації щодо вакантних посад було надано переліки вакансій на підприємстві, в тому числі тих, на які позивач міг би бути переведений з перенавчанням за рахунок роботодавця, однак, позивач від всіх пропозицій переведення відмовився з посиланням на те, що запропоновані посади не відповідають його професії або спеціальності чи стану здоров`я. Тобто, в даному випадку позивач самостійно, на власний розсуд визначив прийнятність для себе запропонованих посад та за результатами їх розгляду не обрав жодної із запропонованих.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березі 2020 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 березня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві: Сердюку В. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.
У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що роботодавець вважається таким, що виконав обов`язок по працевлаштуванню працівника, передбачений частиною третьою статті 49-2 КЗпП України, якщо ним були запропоновані не тільки всі інші вакантні посади (інша робота), але й ті, які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Стверджує, що судами попередніх інстанцій не з`ясовувалося питання, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, які б давали право на його звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Звертає увагу на те, що на підприємстві існували вакантні робочі місця за професією "підсобний робітник" (особа з інвалідністю), які йому з травня 2017 року до 08 жовтня 2018 року не були запропоновані. При цьому вказує, що кількість вакантних робочих місць за професією "підсобний робітник" в період з 01 травня 2018 року до 08 жовтня 2018 року складало 772 одиниці, жодне з яких, ураховуючи стан його здоров`я, йому запропоновано не було.
Вважає висновки апеляційного суду про те, що відповідач не зобов`язаний був пропонувати йому вказані вакансії за професією "підсобний робітник" (особа з інвалідністю), оскільки у нього не встановлено інвалідності, неправильними.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2020 року ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.
Вказує, що доводи касаційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено відсутність порушень вимог законодавства при звільненні ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 липня 2001 року ОСОБА_1 був прийнятий за переведенням на дільницю № 6 шахти ім. Артема прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах.
Відповідно до Акту № 45 розслідування професійного захворювання від 13 листопада 2002 року ОСОБА_1 встановлено хронічне професійне захворювання, яке отримано в період його трудової діяльності з червня 1978 року до жовтня 1993 року - прохідником, бурильником РУ ім. Кірова шахта "Артем-1", з січня 1995 року до липня 2001 року - прохідником РУ ім. Кірова шахта "Артем-1", з липня 2001 року до жовтня 2002 року - прохідником ШУ КДГМК "Криворіжсталь", шахта ім. Артема (том 1, а. с. 49-52).
01 квітня 2003 року ОСОБА_1, з урахуванням наявного професійного захворювання, отриманого в період роботи прохідником на РУ ім. Кірова та ШУ КДГМК "Криворіжсталь" шахта ім. Артема, переведено по шахті ім. Артема на дільницю № 39 (АБК) механослужби електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту устаткування 3 розряду.
21 вересня 2012 року ОСОБА_1 переведено в шахтоуправління по підземному видобуванню руд (на правах шахт) гірничого устаткування департаменту електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання 4 розряду енергослужби дільниці № 40 (АХО та АБК).
Відповідно до наказу по підприємству від 17 лютого 2017 року № 208 "Про внесення змін в організаційну структуру шахтоуправління по підземному видобуванню руди (на правах шахт) гірничого департаменту", з 02 травня 2017 року із штатного розкладу шахтоуправління по підземному видобуванню руди (на правах шахт) гірничого департаменту виключено професію електрослюсаря (слюсаря) чергового та по ремонту обладнання енергослужби дільниці № 40 (АГВ та АБК), де працював ОСОБА_1 (том 1, а. с.5-8).
04 травня 2017 року комісією по вивільненню в складі уповноважених працівників ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_1 було вручено попередження від 04 травня 2017 року № 1 про майбутнє звільнення, з пропозицією переведення на іншу роботу за наявними вакантними посадами, в межах підприємства, з урахуванням перепідготовки за рахунок коштів підприємства, за переліком вакантних посад по підприємству станом на дату попередження про звільнення за № 05-1593 від 04 травня 2017 року (том 1, а. с. 9,11).
З попередженням про наступне вивільнення ОСОБА_1 ознайомився під підпис 04 травня 2017 року, однак, від переведення на іншу роботу в межах підприємства та перепідготовки відмовився, про що складено акт за № 1 від 04 травня 2017 року, від підпису якого ОСОБА_1 відмовився (том 1, а. с. 10).
13 серпня 2017 року на засіданні комісії по вивільненню в складі уповноважених працівників ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_1 повторно було запропоновано переведення на інші наявні вакантні посади на підприємстві, а також наявні вакансії в ПП "Стіл Сервіс", з урахуванням можливості перенавчання за рахунок коштів підприємства, за списком вакантних посад від 13 серпня 2018 року № 511-322. Від пропозицій переведення на зазначені в переліку вакантні посади та від перенавчання за рахунок підприємства ОСОБА_1 відмовився, що підтверджено актом про відмову від переведення від 13 серпня 2017 року № 3 та власноручно зробленим позивачем на вказаному акті написом про відмову від переведення (том 1, а. с. 15,16).
17 серпня 2017 року комісією, в складі уповноважених працівників ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ОСОБА_1 втретє запропоновано переведення на іншу роботу та надано інформацію про наявність вакантних на підприємстві посад за списком за № 05-2437 від 17 серпня 2017 року. ОСОБА_1 відмовився від пропозицій переведення на зазначені в переліку вакантні посади та від перенавчання за рахунок підприємства, що підтверджено актом про відмову від переведення від 17 серпня 2017 року № 2, та власноручно зробленим ним на вказаному акті написом про відмову від переведення. Причиною для відмови, як зазначив особисто ОСОБА_1, стало ненадання йому для ознайомлення умов праці та пропозиція посад без урахування наявного у нього професійного захворювання (том 1, а. с. 12-14).
21 серпня 2018 року адміністрація підприємства ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулася до Профспілкового комітету первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. До вказаного подання роботодавець надав пакет документів за переліком, що дозволяли б повно та неупереджено його розглянути в передбачені законом строки (том 1, а. с.17-18).
Відповідно до протоколу засідання Профспілкового комітету первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 05 вересня 2018 року № 20, адміністрації ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було відмовлено в наданні згоди на розірвання трудового договору з електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання 5 розряду (енергослужби) дільниці № 40 (АХБ та АБК), посилаючись на те, що ОСОБА_1 має переважне право на залишення на роботі, як особа, що отримала професійне захворювання на цьому підприємстві, з урахуванням медичних показань для роботи та стану його здоров`я (том 1, а. с. 19, 20).
Наказом від 08 жовтня 2018 року № 1060/л "Про звільнення з підприємства по скороченню штату ОСОБА_1 " ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує те, що суди попередніх інстанцій не урахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 479/567/17, від 09 грудня 2019 року у справі № 488/4844/15-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 761/37621/16-ц.