Постанова
Іменем України
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 225/4183/18
провадження № 61-17335св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Прокуратури Донецької області на постанову Донецького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Гапонова А. В., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - ГУ ДКСУ у Донецькій області), Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області), Прокуратури Донецької області про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 23 грудня 2015 року складено та погоджено з прокурором письмове повідомлення про підозру
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, що 24 грудня 2015 року вручено останній. Редакція повідомлення про підозру змінювалась 04 січня та 18 березня 2016 року.
24 березня 2016 року відносно ОСОБА_1 прокурором затверджено обвинувальний акт.
03 травня 2017 року державним обвинувачем у кримінальному провадженні винесено постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення за частиною першою статті 366 КК України відносно ОСОБА_1, що 17 травня 2017 року затверджено заступником керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 19 травня
2017 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 366 КК України (Єдиний реєстр досудових розслідувань
№ 12015050220001339 від 10 листопада 2015 року) закрито у зв`язку з відмовою прокурора від державного обвинувачення. Ухвала суду набрала законної сили 26 травня 2017 року.
Посилаючись на те, що у період з 24 грудня 2015 року по 19 травня
2017 року її незаконно було притягнуто до кримінальної відповідальності на підставі штучно створених доказів, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 500 000 грн та матеріальну шкоду, яка полягає у витратах: на правову допомогу у розмірі 12 000 грн за послуги адвоката та 431,25 грн - на копіювання документів.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 17 квітня 2019 року (у складі судді Ткач Г. В.) позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через ДКСУ
на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 визначається з мінімальної заробітної плати за період з моменту вручення позивачу письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення до набрання ухвалою суду законної сили, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, принципу справедливості та розумності, суд дійшов вірного висновку про компенсацію, яка буде відповідати моральним стражданням позивача у визначеному розмірі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна шкода у вигляді 12 000 грн на послуги адвоката підлягає відшкодуванню в порядку статей 133, 137 ЦПК України. Понесення таких витрат, як і витрати на копіювання документів, позивачем не доведено у встановленому законом порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 17 квітня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди у розмірі 12 000 грн скасовано.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через ДКСУ на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 12 000 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у визначеному розмірі.
Разом з тим, сплачені позивачем витрати у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги у кримінальній справі не є тотожними витратам на правничу допомогу, які передбачені статте 137 ЦПК України, а тому підлягають відшкодуванню відповідно до вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційні скарзі Прокуратура Донецької області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В іншій частині позовних вимог постанова апеляційного суду не оскаржується, тому перегляду в касаційному порядку не підлягає.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню у частині відшкодування витрат на правову допомогу
у розмірі 12 000 грн, оскільки факт здійснення та розмір таких витрат не доведено належними та допустимими доказами.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2019 року ГУНП в Донецькій області подало пояснення
на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу Прокуратури Донецької області задовольнити, а постанову суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної допомоги (витрат на послуги адвоката) скасувати, як таку, що ухвалена без дотримання норм матеріального та процесуального права.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 23 грудня 2015 року складено та погоджено з прокурором письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, що 24 грудня
2015 року вручено останній.
Редакція повідомлення про підозру змінювалась 04 січня та 18 березня 2016 року.
24 березня 2016 року відносно ОСОБА_1 прокурором затверджено обвинувальний акт.
03 травня 2017 року державним обвинувачем у кримінальному провадженні винесено постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення за частиною першою статті 366 КК України відносно ОСОБА_1, що 17 травня 2017 року затверджено заступником керівника Костянтинівської місцевої прокуратури.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 19 травня
2017 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 366 КК України (Єдиний реєстр досудових розслідувань
№ 12015050220001339 від 10 листопада 2015 року) закрито у зв`язку з відмовою прокурора від державного обвинувачення. Ухвала суду набрала законної сили 26 травня 2017 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.