1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа №120/2722/19-а

адміністративне провадження №К/9901/6509/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3008 про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 (колегія суддів у складі: Кузьменко    Л. В., Франовської К. С., Совгири Д. І.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини 3008, в якому просив: визнати протиправною відмову, яка відображена в листі Військової частини 3008 від 22.07.2019 № 50/08/33-1712, в нарахуванні та виплаті позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2018 по 10.06.2019; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2018 по 10.06.2019 в сумі 102    396,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що нарахування грошового забезпечення відповідачем проводилося не в повному обсязі, зокрема, на день звільнення позивача зі служби - 06.09.2018 йому не виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно, а також не виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Зазначає, що суму заборгованості з виплати компенсації за неотримане речове майно відповідач сплатив на картковий рахунок позивача 10.06.2019. 04.07.2019 позивач звернувся до посадових осіб відповідача із заявою про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, однак, листом № 50/08/33/1712 від 22.07.2019 позивачу відмовлено в нарахуванні та виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 22.10.2019 адміністративний позов задовольнив повністю: визнав відмову, яка відображена в листі військової частини 3008 від 22.07.2019 № 50/08/33-1712, в нарахуванні та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 06.09.2018    по 10.06.2019 протиправною; стягнув з військової частини 3008 на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2018 по 10.06.2019 в сумі 102 396,00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що нормами спеціального законодавства не врегульовано порядок виплати військовослужбовцям грошового забезпечення за час затримки розрахунку, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). А з огляду на те, що остаточний розрахунок із позивачем проведений 10.06.2019 до спірних правовідносин належить застосовувати приписи статей 116, 117 КЗпП України. Враховуючи те, що на день виключення зі списків особового складу військової частини позивач не був забезпечений повністю грошовим забезпеченням за не отримане речове майно, а також позицію Верховного та Конституційного судів щодо застосування статей 116, 117 КЗпП України до військовослужбовців Збройних Сил України, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в даній справі.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.01.2020 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2019 скасував та залишив адміністративний позов без розгляду.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, виходив з того, що спірні правовідносини пов`язані із звільненням з публічної служби, тому строк звернення до адміністративного суду з позовом цієї категорії є спеціальним та відповідно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) становить один місяць, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивач звернувся з цим позовом поза межами місячного строку з дня проведення з ним остаточного розрахунку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Додатково суд апеляційної інстанції послався на аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №    815/2681/17, від 22.01.2020 у справі № 620/1982/19.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач    подав касаційну скаргу з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, та з підстав визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки справа має виняткове значення для позивача. Скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 та залишити в силі рішення суду першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, зокрема й військової частини, не обмежується будь-яким строком. Крім того, зазначає, що спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачами законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення). Отже, на думку скаржника, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2021 зазначену адміністративну справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Обставини справи

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 3008 на посаді командира господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення.

Наказом командувача Національної гвардії України від 28.08.2018 № 133 (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби з 06.09.2018 за станом здоров`я.

В день виключення позивача зі списків військової частини розрахунок проведено не у повному обсязі, а саме не виплачено грошову компенсацію за не отримане речове майно при звільненні.

10.06.2019 на картковий рахунок позивача зараховано грошові кошти в сумі 15 533,80 грн.

04.07.2019 позивач звернувся до військової частини 3008 з заявою про здійснення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 06.09.2018 по 10.06.2019.

22.07.2019 позивач отримав відповідь з військової частини 3008, якою йому відмовлено в нарахуванні та виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Причиною відмови вказано, що законодавство, яке регулює порядок проходження військової служби не передбачає виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та законодавство про працю не застосовується до військовослужбовців Збройних Сил України.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач 23.08.2019 звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

На стадії касаційного провадження спірним у цій справі є виключно питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Так, процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, виходив з того, що спірні правовідносини пов`язані із звільненням з публічної служби, тому строк звернення до адміністративного суду з позовом цієї категорії є спеціальним та відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України становить один місяць, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Додатково суд апеляційної інстанції послався на правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 815/2681/17 та від 22.01.2020 у справі № 620/1982/19

Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 дійшов висновку про відступлення від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №    806/2164/16), від 11.02.2020 (справа № 420/2934/19), від 13.03.2019 (справа №    813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 (справа № 815/2681/17) і від 22.01.2020 (справа №    620/1982/19).


................
Перейти до повного тексту