1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



24 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 160/9760/19

адміністративне провадження № К/9901/15176/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача                                                                                                        Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів -                                                                                                                          Жука А. В.,

                                                                                                                                            Мартинюк Н. М.,



розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 (головуючий суддя - С. І. Озерянська)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020 (головуючий суддя - Н. А. Бишевська, судді - І. Ю. Добродняк, Я. В. Семененко)

у справі № 160/9760/19

за позовом ОСОБА_1

до Дніпропетровської митниці ДФС,

Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,



встановив:



Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач-1), Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач-2), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС від 25.03.2019 № 175-0 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ";

- стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС, Дніпровської митниці Держмитслужби солідарно на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 19.10.2018 з урахування індексації по заробітній платі та усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що спірний наказ є протиправним, оскільки фактично відбулось не поновлення його на роботі, а переведення для роботи у структурному підрозділі у місті Кривий Ріг, тобто переведення у іншу місцевість. При виданні зазначеного наказу не було отримано згоду позивача на переведення в структурний підрозділ у іншій місцевості. Крім цього позивач зазначає, що йому були виплачені кошти за час вимушеного прогулу з 21.11.2017 по 19.10.2018 (за 228 днів) у розмірі 126 193, 44 грн. Зазначає, що оскільки наказ про поновлення на посаді був винесений лише 25.03.2019, а ознайомився позивач з ним лише 27.09.2019, то відповідно до вимог статті 236 Кодексу законів про працю України позивач має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Дніпровської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника за період з 20.10.2018 по 24.03.2019 у сумі 58    668, 88 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо правомірного поновлення позивача на посаді заступника начальника митного посту "Кривий Ріг" - начальника відділу митного оформлення № 1 Дніпропетровської митниці ДФС, оскільки на момент видання відповідачем-1 наказу від 25.03.2019 № 175-о була вільна лише одна посада заступника начальника митного посту-начальника відділу митного оформлення, на яку й було поновлено позивача, відповідно до резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у справі                                          № 804/8257/17. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та дійшов висновку, що найбільш ефективний спосіб порушеного права позивача є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України, оскільки у спірних правовідносинах має місце затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, а не продовження вимушеного прогулу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, передати справу на новий розгляд.

6. Підставами касаційного оскарження судових рішень позивач зазначає пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не врахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 204/8088/17 (провадження № 61-4867св19) та у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 0640/4691/18, від 03.10.2019 у справі                            № 804/8042/17, від 17.06.2020 у справі № 820/1505/18. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що ігнорування вимог Закону України "Про державну службу" (відсутність завчасного попередження та згоди ОСОБА_1 на зміну істотних умов служби), які допущені відповідачем-1 при виданні наказу про поновлення позивача, унеможливило виконання цього наказу та порушило права позивача. Водночас, при розгляді справи суд першої інстанції застосував лише норми Кодексу законів про працю України, а не норми спеціального закону - Закону України "Про державну службу", яким врегульовано питання щодо зміни істотних умов праці, судом же апеляційної інстанції питання порушення процедури зміни істотних умов проходження державної служби позивача, яке відбулось при поновленні, взагалі не розглядалось. Крім того, позивач зазначає, що судами при розгляді справи при здійсненні розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не враховано положення пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та здійснено такий розрахунок без застосування коефіцієнту підвищення середньої заробітної плати.   

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційних скарг

8. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. 20.11.2017 Дніпропетровською митницею ДФС було видано наказ № 607-о "Про звільнення", яким ОСОБА_1, заступника начальника митного поста "Центральний" - начальника відділу митного оформлення № 1 Дніпропетровської митниці ДФС було звільнено з 20.11.2017 відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України - у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці скороченням чисельності та штату працівників.

11. Вказаний наказ позивач оскаржив до суду.

12. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у справі № 804/8257/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровської митниці ДФС від 20.11.2017                        № 607-о "Про звільнення"; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС з 21.11.2017; стягнуто з Дніпропетровської митниці ДФС на користь                                    ОСОБА_1 суму заробітної плати за час вимушеного прогулу з 21.11.2017 по 19.10.2018 (за 228 днів) у розмірі 126 193,44 грн. без урахування податків та зборів.

13. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у справі                                № 804/8257/17 залишено без змін.

14. Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 804/8257/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019.

15. 25.03.2019 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у справі № 804/8257/17 в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС видано наказ від 25.03.2019 № 175-о "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ", яким скасовано наказ Дніпропетровської митниці ДФС від 20.11.2017 № 607-о "Про звільнення", поновлено з 21.11.2017 ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного посту - начальника відділу митного оформлення № 1 митного посту "Кривий Ріг" Дніпропетровської митниці ДФС, доручено Управлінню фінансування, бухгалтерського обліку та звітності здійснити відповідні розрахунки та виплату ОСОБА_1 суму заробітної плати за час вимушеного прогулу з 21.11.2017 по 19.10.2018 (за 228) днів у розмірі                                                  126 193, 44 грн.

16. Для належного повідомлення ОСОБА_1 про поновлення його на посаді Дніпропетровською митницею ДФС були направлені листи від 25.03.2019                                                    № 106/ІН/04-50-04, від 25.03.2019 № 105/ІН/04-50-04, від 05.04.2019 № 124/ІН/04-50-04, № 125/ІН/04-50-04, № 126/ІН/04-50-04, № 127/ІН/04-50-04 від 12.04.2019                                            № 951/10/04-50-04, № 943/10/04-50-04, які не були вручені адресату "за закінченням терміну зберігання".

17. 17.05.2019, 09.08.2019 та 13.08.2019 працівниками Дніпропетровської митниці ДФС здійснено виїзди за відомими місцями перебування позивача для належного повідомлення про видання наказу про поновлення на посаді, однак вручити наказ було неможливо через відсутність позивача, що підтверджується відповідними актами від 17.05.2019, від 09.08.2019 та від 13.08.2019.

18. Для встановлення місця перебування ОСОБА_1 . Дніпропетровською митницею ДФС були направлені запити до Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 08.08.2019 № 8/91/04-50-04, до Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради від 08.08.2019 № 1895/10/04-50-04, до Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.08.2019                                                    № 234/9/04-50-25, до Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.08.2019 № 235/9/04-50-25, до Харківського прикордонного загону пункту пропуску "Дніпро Східного регіонального управління ДВСУ від 05.09.2019 № 2140/10/04-50-04.

19. За результатами отриманих відповідей на вказані запити не вдалось встановити можливе місце перебування ОСОБА_1 .

20. Також Дніпропетровською митницею ДФС направлено листи від 05.09.2019                              № 201/10а/04-50-10 "Про виконання рішення суду" та від 23.09.2019 № 210/10а/04-50-10 "Про виконання рішення суду" адвокату Россіхіній А.В., яка представляла інтереси ОСОБА_1 в суді під час розгляду справи № 804/8257/17.

21. Позивач 27.09.2019 від свого представника Россіхіної А.В. дізнався про поновлення на посаді та ознайомився зі змістом оскаржуваного наказу.

22. Вважаючи наказ Дніпропетровської митниці ДФС від 25.03.2019 № 175-0 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 " протиправним та дії щодо невиплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 19.10.2018, позивач звернувся з даним позовом до суду.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Статтею 43 Конституції України закріплене право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

25. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

26. За змістом статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.


................
Перейти до повного тексту