РІШЕННЯ
Іменем України
23 лютого 2021 року
Київ
справа №9901/994/18
адміністративне провадження №П/9901/994/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
Мартинюк Н.М,
Юрченко В.П.,
секретар - Мовчан А.В.,
за участю
представника позивача - Сташків К.І.,
представника відповідача - Нарольської Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Вищої ради правосуддя
про визнання протиправною та скасування ухвали, зобов`язання повторно розглянути скаргу, -
в с т а н о в и в:
28 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП) про:
- визнання протиправною та скасування ухвали від 16 жовтня 2018 року №3137/0/15-18 про залишення без розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18 липня 2018 року №319дп-18 про закриття дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора України ОСОБА_3 ;
- зобов`язання повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18 липня 2018 року №319дп-18 про закриття дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора України ОСОБА_3 .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.03.2018 адвокатом АО "АВЕР ЛЄКС" ОСОБА_2, що діяв в інтересах ОСОБА_1, подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП) скаргу про вчинення Генеральним прокурором України ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, що полягає в публічному висловлюванні, яке є порушенням презумпції невинуватості. За результатом розгляду вказаної скарги КДКП прийнято рішення про закриття дисциплінарного провадження щодо Генерального прокурора України ОСОБА_3 №319дп-18 від 18.07.2018. Не погоджуючись із вказаним рішенням КДКП адвокат АО "АВЕР ЛЄКС" ОСОБА_2, що діяв в інтересах ОСОБА_1, звернувся до відповідача із скаргою на рішення КДКП №319дп-18 від 18.07.2018, проте ухвалою ВРП від 16.10.2018 №3137/0/15-18 зазначену скаргу залишено без розгляду та повернуто скаржнику з підстав відсутності в матеріалах дисциплінарного провадження окремого доручення здійснювати представництво прав та інтересів ОСОБА_1 у ВРП щодо оскарження рішення КДКП, а також ненадання документів, які підтверджують право на звернення до ВРП.
Позивач вказує, що 19.06.2018 ним під час особистої зустрічі з адвокатом АО "АВЕР ЛЄКС" ОСОБА_5 було погоджено подачу клопотання про надання дозволу на оскарження рішення КДКП та оскарження рішення про закриття дисциплінарного провадження. До скарги на рішення КДКП №319дп-18 від 18 липня 2018 року адвокатом АО "АВЕР ЛЄКС" ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_1, на підтвердження своїх повноважень були додані копії: договору про надання правової допомоги №20 від 21 лютого 2017 року; ордеру на надання правової допомоги; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 ; посвідчення адвоката від 07.04.2005 №2193.
Таким чином, на думку позивача, на підтвердження повноважень адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 до скарги в ВРП були надані всі необхідні та належні документи, які передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та якими підтверджуються повноваження адвоката на здійснення представництва та надання правової допомоги ОСОБА_1 .
Однак, незважаючи на наявність в матеріалах дисциплінарного провадження документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1, ВРП залишила без розгляду та повернула скаргу у зв`язку з тим, що до скарги не додано документів, які підтверджують право на звернення до ВРП зі скаргою в інтересах ОСОБА_1 на рішення КДКП №319дп-18 від 18 липня 2018 року.
Позивач вказує, що доручення від 16.03.2018 щодо оскарження дій Генерального прокурора України ОСОБА_3 до КДКП включало в себе повноваження адвокатів діяти у встановленому законом порядку щодо притягнення Генерального прокурора України до дисциплінарної відповідальності, в тому числі і оскаржувати прийняте КДКП рішення.
Також позивач посилається на те, що законодавством не передбачено можливості прийняти рішення про залишення скарги без розгляду з означених підстав. Вказує, що всі вимоги до скарги на рішення КДКП були дотримані, на стадії прийняття скарги до розгляду доповідачем не виносилась ухвала про залишення скарги без розгляду.
ВРП подала відзив на адміністративний позов, в якому, вказуючи на безпідставність доводів позивача, зазначає, що на засіданні ВРП 16 жовтня 2018 року було з`ясовано, що адвокатами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не надано документів, які підтверджують їхнє право на звернення до ВРП зі скаргою в інтересах ОСОБА_1 на рішення КДКП від 18 липня 2018 року №319дп-18, у зв`язку з чим прийнято оскаржувану у справі ухвалу про залишення скарги без розгляду та повернення скаржнику. Вважає, що ВРП жодним чином не перешкоджала позивачу у реалізації права звернення до ВРП зі скаргою на рішення КДКП, а подальший розгляд уповноваженим органом даної скарги не породжує ніяких прав та обов`язків по відношенню до скаржника. Заявник за скаргою, на думку відповідача, не є суб`єктом дисциплінарного провадження, ВРП не вчиняла жодних дій та не допускала порушень прав позивача, в результаті чого у останнього могло б виникнути право на їх захист шляхом звернення до суду. Отже, відповідач просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Позивачем до Суду надано відповідь на відзив, в якому вказано на безпідставність наведених в ньому доводів. Представник позивача зазначає, що на підтвердження повноважень адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 до скарги в ВРП були надані всі необхідні та належні документи, які передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та якими підтверджуються повноваження адвоката на здійснення представництва та надання правової допомоги ОСОБА_1 . Також представник позивача вважає безпідставним посилання відповідача на положення ст. 53 Закону України "Про вищу раду правосуддя" та таким, що не підтверджує правомірності прийнятого ВРП рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною та скасування ухвали, зобов`язання повторно розглянути скаргу, проте постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року, зокрема, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 січня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Суду від 07 жовтня 2019 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання 07 листопада 2019 року.
У зв`язку з заявленням представником позивача відвіду судді Данилевчи Н.А., ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року вказану справу передано для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для розгляду клопотання про відвід судді Данилевич Н.А.
Після вирішення вказаної заяви про відвід розгляд справи призначено на 12 грудня 2019 року.
12 грудня 2019 року судове засідання у справі не відбулось через перебування судді-учасника колегії суддів у відпустці. Розгляд справи призначено на 16 січня 2020 року.
16 січня 2020 року у зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача судове засідання у справі відкладено на 18 лютого 2020 року.
18 лютого 2020 року судове засідання відкладено на 17 березня 2020 року.
17 березня 2020 року судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії суддів у відпустці. Розгляд справи призначено на 24 вересня 2020 року.
24 вересня 2020 року судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії суддів у відпустці. Розгляд справи призначено на 25 листопада 2020 року.
Ухвалами Верховного Суду від 25 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача про зупинення провадження у справі та про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду.
Також 25 листопада 2020 року у зв`язку зі зміною складу колегії суддів розгляд справи розпочато спочатку та після надання пояснень учасниками справи оголошено перерву у розгляді справи до 20 січня 2021 року.
20 січня 2021 року після надання пояснень учасниками справи судовий розгляд справи відкладено на 23 лютого 2021 року
В судовому засіданні, призначеному на 23 лютого 2021 року, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
26 березня 2018 року адвокат АО "АВЕР ЛЄКС" Федоренко І. Л., діючи в інтересах ОСОБА_1, звернувся до КДКП із дисциплінарною скаргою про вчинення Генеральним прокурором України ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, що полягає в публічному висловлюванні, яке є порушенням презумпції невинуватості (т. 1 а.с. 11-12).
За результатами розгляду зазначеної скарги, 18 липня 2018 року КДКП прийняла рішення № 319дп-18 про закриття дисциплінарного провадження щодо Генерального прокурора України ОСОБА_3 .
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, адвокат АО "АВЕР ЛЄКС" ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1, 23 серпня 2018 року звернувся до ВРП зі скаргою на рішення КДКП №319дп-18 від 18 липня 2018 року.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 16 жовтня 2018 року №3137/0/15-18 зазначену скаргу було залишено без розгляду та повернуто скаржнику (т. 1 а.с. 18 - 21).
Зазначена ухвала вмотивована тим, що до скарги на рішення КДКП адвокатами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не надано документів, що підтверджують право на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою на рішення Комісії в інтересах ОСОБА_1 .
Ухвалюючи таке рішення, ВРП зазначила, що ордери на надання правової допомоги адвокатам ОСОБА_2 та ОСОБА_4, наявні в матеріалах цієї справи та дисциплінарного провадження, не є письмовим завданням (дорученням, заявкою) ОСОБА_1 у розумінні умов укладеного Договору про надання правової допомоги від 21.02.2017 №20 на оскарження рішення КДКП до ВРП та здійснення представництва його інтересів під час розгляду скарг цим органом.
В оскаржуваній ухвалі ВРП зазначила, що у матеріалах дисциплінарного провадження стосовно генерального прокурора України ОСОБА_3 є Договір про надання правової допомоги від 21.02.2017 №20, укладений між адвокатським об`єднанням "АВЕР ЛЄКС" (Об`єднання) і ОСОБА_1 (Клієнт). Відповідно до п. 2.1 розділу 2 та розділу 4 Договору Об`єднання надає послуги ОСОБА_1 за письмовим завданням (дорученням, заявкою) ОСОБА_1, а пунктом 3.4.1 встановлено обов`язок ОСОБА_1 надати Об`єднанню (його працівникам) належним чином оформлену довіреність. Також відповідачем вказано, що дорученням ОСОБА_1 від 16.03.2018 адвокатів Об`єднання уповноважено здійснювати представництво його прав, інтересів оскаржити до Комісії дії Генерального прокурора України, а відповідного доручення здійснювати представництво прав та інтересів ОСОБА_1 у ВРП щодо оскарження рішення Комісії не надано. Ордери на надання правової допомоги серії КВ № 386142 від 23 березня 2018 року та серії КВ № 386396 від 4 червня 2018 року, видані адвокату ОСОБА_2, копії яких є в матеріалах дисциплінарного провадження стосовно Генерального прокурора України ОСОБА_3, а також ордери від 12 жовтня 2018 року серії КВ №294434 та серії КВ №294435, видані адвокату ОСОБА_4, які надані ним у засідання ВРП, не є письмовим завданням (дорученням, заявкою) ОСОБА_1 відповідно до умов укладеного Договору.
З огляду на зазначене, керуючись статтею 53 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", пунктом 12.6 глави 12, пунктами 14.1-14.15 глави 14 розділу II Регламенту Вищої ради правосуддя, ВРП дійшла висновку, що скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення КДКП від 18 липня 2018 року № 319дп-18 слід залишити без розгляду та повернути скаржнику, про що прийнято оскаржувану Ухвалу від 16 жовтня 2018 року. Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду із позовом про його скасування та зобов`язання ВРП розглянути скаргу.
Надаючи правову оцінку ухвалі ВРП, колегія суддів виходить з такого.
За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 53 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) прокурор, щодо якого прийнято рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, може оскаржити таке рішення до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Відповідно до статті 78 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення КДКП до ВРП за наявності дозволу Комісії на таке оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 35 Закону № 1798-VIII рішення ВРП може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Порядок та підстави оскарження рішення ВРП визначаються законом. Підстави оскарження окремих рішень ВРП визначаються цим Законом.
Процедурні питання здійснення Вищою радою правосуддя повноважень, визначених Конституцією України, законами України "Про Вищу раду правосуддя", "Про судоустрій і статус суддів", іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя, її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Вищої ради правосуддя регулюються Регламентом Вищої ради правосуддя, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-18, зі змінами та доповненнями.