ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2021 року
Київ
справа №480/283/19
адміністративне провадження №К/9901/22820/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 480/283/19
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сумський обласний військовий комісаріат, про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2019, ухвалене судом у складі судді Шаповала М.М.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Калиновського В.А., суддів: Сіренко О.І., Калитки О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 28.01.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII);
- зобов`язати відповідача виплатити йому ОГД як військовослужбовцю, якому після звільнення з військової служби встановлена інвалідність, отримана під час виконання обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС).
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на протиправність відмови відповідача у призначенні та виплаті йому ОГД зважаючи на те, що на нього як на військовослужбовця, який отримав інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби поширюються соціальні гарантії, передбачені статтею 16 Закону № 2011-XII.
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019, задоволено адміністративний позов частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 18 протоколу від 19.05.2017 № 50 Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України.
Зобов`язано відповідача повторно вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу ОГД у порядку статті 16 Закону № 2011-XII з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
4. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач 08.08.2019 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5. Протоколом розподілу справи від 12.08.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
6. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 23.10.1984 по 19.12.1986 проходив строкову військову службу, а у період з 23.08.1987 по 30.09.1987 будучи призваним на спеціальні збори приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
04.02.2013 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, 35 % втрати працездатності, за наявності захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
14.08.2015 за результати повторного огляду медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) позивачу встановлена ІІ група інвалідності, 55 % втрати працездатності, безтерміново у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
26.11.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату йому ОГД як особі з інвалідністю II групи, захворювання якого пов`язано з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (далі - Порядок № 499) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).
Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 22.01.2016 № 248/3/6/220 повідомив Сумський обласний військовий комісаріат про відсутність підстав для подання пропозиції Міністерству оборони України щодо призначення позивачу ОГД.
Сумський обласний військовий комісаріат листом від 22.02.2016 № 334 повідомив позивача про те, що за результатами розгляду його заяви йому відмовлено у виплаті ОГД, оскільки з 01.01.2007 Законом від 03.11.2006 № 328 -V внесено зміни до статті 16 Закону № 2011-XII, яка передбачала виплату ОГД замість страхової суми з державного обов`язкового особистого страхування військовослужбовців, у зв`язку з чим виплата ОГД стосується лише тих військовослужбовців, які були звільненні після 01.01.2007. Зважаючи на те, що позивача було звільнено з військової служби до 01.01.2007, відповідач дійшов висновку, що позивач не має права на виплату ОГД, а отже на нього не розповсюджується дія Порядку № 499. Крім того, дія статті 16 Закону № 2011-XII у редакції Закону від 04.07.2012 № 5010-VI та Порядку № 975, який прийнято на виконання статті 16 Закону № 2011-XII та який набрав чинності 01.01.2014 поширюється лише на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 01.01.2014, а тому, зважаючи, що позивач отримав інвалідність у 2013 році, на нього не поширюється дія Порядку № 975.
14.03.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату йому ОГД як особі з інвалідністю II групи, захворювання якого пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з копією витягу із протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 19.05.2017 № 50, позивачу відмовлено у призначенні ОГД, оскільки інвалідність йому встановлена після спливу трьох місяців після закінчення зборів.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні ОГД у зв`язку з встановленням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та вважаючи порушеним право на отримання соціальної виплати, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування пункту 18 протоколу від 19.05.2017 № 50 виходив з того, що військовослужбовці строкової служби, які отримали інвалідність спричинену отриманим під час проходження служби пораненням, мають право на ОГД, яке не пов`язується з тримісячним строком від події звільнення таких з військової служби, а виникає з дати встановлення інвалідності згідно з довідкою МСЕК. Однак, відповідач не забезпечив дотримання положень статті 8 Конституції України в частині юридичної визначеності як невід`ємного складового елемента принципу верховенства права та частини другої статті 2 КАС України в частині обґрунтованості, адже допустив одночасне застосування і положень постанови № 499, і положень постанови № 975. Оскільки відповідач самостійно не визначився остаточно з якою датою пов`язано виникнення у заявника права на одержання спірної виплати, то суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасувати оскаржуваного рішення у формі протоколу з одночасним обтяженням відповідача обов`язком повторно вирішити по суті порушене позивачем питання.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга мотивована, зокрема, посиланням відповідача на те, що законодавство відрізняє умови виплати допомоги військовослужбовцям та військовозобов`язаним, які призвані на спеціальні збори. Військовослужбовцям така допомога виплачується за умови отримання інвалідності, яка настала у період проходження служби, в тому числі зі сплином трьох місяців після звільнення зі служби. В той же час, військовозобов`язаному, якого призвано на спеціальні збори допомога виплачується за умови настання інвалідності при виконанні обов`язків військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після закінчення спеціальних зборів. В разі сплину цього строку військовозобов`язаний не набуває права на отримання допомоги, оскільки це не передбачено Законом № 2011-XII. Оскільки позивачу інвалідність встановлена понад тримісячний строк після закінчення зборів, він не має права на отримання ОГД.
10. Сумський обласний військовий комісаріат надіслав на адресу суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому погоджуючись з позицією відповідача, просив її задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позовних вимог повністю.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
12. Аналіз установлених у цій справі обставин у зіставленні з обґрунтуванням позовних вимог дають підстави для висновку про те, що предметом спору у цій справі є призначення та виплата ОГД військовозобов`язаному, який призваний на спеціальні збори, у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від закінчення зборів.
13. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
14. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
15. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції на час звернення позивача за отриманням ОГД) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
16. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-XII (в редакції на час звернення позивача за отриманням ОГД) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
17. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
18. При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком № 975, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: