1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 420/1500/20

адміністративне провадження № К/9901/25248/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г.,    Стеценка С.Г.,




розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/1500/20

за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про приведення у первинний стан, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 7    травня 2020 року (головуючий суддя Потоцька Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді: Танасогло Т.М., суддів: Димерлій О.О., Єщенко О.В.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (наділі також - позивач, ДАБІ) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому позивач просив: зобов`язати привести реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 до первісного стану відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №3-751 від 15.04.2002 та технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду №143доп-8-5657 від 30.01.2003 за власний рахунок.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 7 травня 2020 року закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 7 травня 2020 року залишена без змін.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вказаний спір має вирішуватись за правилами ЦПК, оскільки стосується приватно-правових відносин, через те, що предметом спірних правовідносин є майнові права на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м.) 56,1, житлова площа (кв.м.) 33,4;адреса: АДРЕСА_1, складові частині об`єкта нерухомого майна: житловий будинок (Б), гараж (Д), навіс (Ж), літня кухня (Е), навіс (Є), огорожа (№1-4), піч (№5), вимощення (1), і ОСОБА_1 зареєстроване право власності на це нерухоме майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 7    травня 2020 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає, що ДАБІ звертається до суду як суб`єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій, тому відносини між сторонами є публічно-правовими й зазначений спір має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного суду від 24.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДАБІ.

21.01.2021 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення скарги позивача та просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Зазначає, що предмет даного позову пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права, оскільки за нею зареєстроване право власності на нерухоме майно щодо якого виник спір.

Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач звертаючись до суду з цим позовом, просив зобов`язати відповідача привести реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 до первісного стану відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №3-751 від 15.04.2002 та технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду №143доп-8-5657 від 30.01.2003 за власний рахунок.

Судами встановлено, що ДАБІ проведено позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та складено акт № 000436 від 19.03.2019, припис від    19.03.2019, постанову по справі про адміністративне правопорушення № 263/19 від 02.04.2019, акт № 001946 від 21.11.2019 та постанову по справі про адміністративне правопорушення № 858/19 від 12.12.2019, якими встановлено, що ОСОБА_1 експлуатує самочинно реконструйований житловий будинок та самочинно збудовані будівлі гаражу, літньої кухні та сараю за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, звертаючись до суду з цим позовом, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, посилався на невиконання відповідачем вимог припису щодо усунення встановлених порушень містобудівного законодавства та на положення частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі- Закон 3038-VI).

Суд першої інстанції, дослідивши відзив на позов та додаткові письмові докази, встановив, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 201269820 від 21.02.2020, 20.02.2020 року здійснено державну реєстрацію об`єкту нерухомого майна: власник - ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, розмір частки 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2036776151101, об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м.) 56,1, житлова площа (кв.м.) 33,4; адреса: АДРЕСА_1, складові частині об`єкта нерухомого майна: житловий будинок (Б), гараж (Д), навіс (Ж), літня кухня (Е), навіс (Є), огорожа (№1-4), піч (№5), вимощення (1), дійшов висновку, що відповідачем зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, які позивач просить привести до первісного стану.

За наведених обставин суди дійшли висновку про те, що спір у справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а виник з приводу речового права.


................
Перейти до повного тексту