ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 813/5838/15
адміністративне провадження № К/9901/31707/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼБейкер-Українаʼʼ до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області (правонаступник Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 (суддя Сидор Н.Т.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (головуючий суддя Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я., Святецький В.В.),
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ʼʼБейкер-Українаʼʼ (далі - ТОВ ʼʼБейкер-Українаʼʼ, Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.10.2015:
№0000872201 - в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 145ʼ 243,50 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 29ʼ 048,50 грн;
№0000882201 - про зменшення в податковому обліку Товариства від`ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) за листопад 2014 року на 5151,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами позивача, що висновки контролюючого органу про неправомірне збільшення Товариством в податковому обліку з податку на прибуток за 2013 та 2014 роки витрат на загальну суму 639ʼ 455,00грн та в податковому обліку з ПДВ податкового кредиту за листопад 2014 року на 5151,00 грн, викладені в акті перевірки від 14.09.2015 №217/22-01/32296918, є безпідставними, оскільки господарські операції з ТОВ ʼʼРайдугаʼʼ (з придбання товарів (мигдаль, арахіс)), а також з фірмами ʼʼSC RubinKing Carei SRLʼʼ (Румунія), ʼʼAlupol Packaging Kety Sp. z o.o.ʼʼ (Польща), ʼʼHuhtamaki Flexible Packaging Germani GmbH&Co. Kʼʼ (ФРН) (з придбання послуг (адаптація дизайну упаковок)) мали реальний характер, були використані в межах господарської діяльності, спрямовані на досягнення господарського результату та підтверджуються належними первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку. Незначні недоліки в деяких з документів не є беззаперечним доказом, що постачання товарів та послуг Товариству зазначеними постачальниками не було.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 16.12.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення від 01.10.2015 №0000882201 повністю, податкове повідомлення-рішення від 01.10.2015 №0000872201 - в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем ʼʼподаток на прибутокʼʼ на 145ʼ 243,50 грн.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем у судовому процесі первинні документи, які також надавались під час перевірки, у сукупності підтверджують придбання позивачем у ТОВ ʼʼРайдугаʼʼ за договором від 14.10.2014 №1410/14 товару (арахіс смажений лущений, арахіс не лущений, мигдаль), та послуг з розробки дизайну і створення нової персоналізованої моделі печива для морозива у фірми ʼʼS.C. RubinKing Carei SRLʼʼ за договором від 18.06.2013 №18.06.2013, послуг з адаптації дизайну упаковки для морозива на фользі алюмінієвій у фірми ʼʼAlupol Packaging Kety Sp. z o.oʼʼ за договором від 23.01.2014 №23/01/2014 та послуг з адаптації дизайну упаковки для морозива у фірми ʼʼHuhtamaki Flexible Packaging Germani GmbH&Co. KGʼʼ за договором від 05.04.2013 №05/04/2013. Суди зазначили, що зміст первинних документів, які складені за операціями з постачання Товариству зазначених товарів та послуг, свідчить, що операції здійснені Товариством у межах господарської діяльності за наявності розумних економічних та організаційно-адміністративних підстав для укладання відповідних правочинів. Натомість, висновки контролюючого органу про неправомірне формування позивачем даних податкового обліку за наслідками таких операцій ґрунтуються на припущеннях та спростовуються доказами у справі.
Надаючи оцінку доводам ОДПІ про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ ʼʼРайдугаʼʼ, фірмами ʼʼS.C. RubinKing Carei SRLʼʼ, ʼʼAlupol Packaging Kety Sp. z o.o.ʼʼ та ʼʼHuhtamaki Flexible Packaging Germani GmbH&Co. KGʼʼ, обґрунтовані посиланням на такі обставини, як-то: відсутність товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) та сертифікатів якості на товар; у видаткових накладних не зазначено відомостей про осіб, що отримували товари, та виписаних на них довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ); відсутність кошторисів виконаних контрагентами робіт (послуг), проектної документації та звіту про надані роботи, - суди зазначили, що ТТН не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару, та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу ТМЦ; відсутність певних первинних документів або їх дефектність не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій, оскільки обставини щодо отримання позивачем цих товарів/послуг підтверджується іншими доказами у сукупності.
ОДПІ подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, у якій заявляє вимоги про скасування вказаних судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач наводить довід про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (підпунктів 14.1.11, 14.1. 27, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.3 статті 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпунктів 138.10.2, 138.10.4 пункту 138.10, підпункту 138.12.2 пункту 138.12 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК) та про порушення норм процесуального права (статей 2, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час розгляду справи; далі - КАС).
ОДПІ зазначає, що суди попередніх інстанцій дали неправильну оцінку зафіксованій в акті перевірки інформації щодо безтоварного характеру операцій позивача з ТОВ ʼʼРайдугаʼʼ, фірмами ʼʼS.C. RubinKing Carei SRLʼʼ, ʼʼAlupol Packaging Kety Sp. z o.o.ʼʼ та ʼʼHuhtamaki Flexible Packaging Germani GmbH&Co. KGʼʼ, внаслідок чого неправильно встановили обставини у справі та безпідставно задовольнили позов Товариства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.02.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) в редакції Закону України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шипуліної Т.М., суддів Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. прийняв до провадження матеріали касаційної скарги ОДПІ на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 у цій справі.
На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.11.2020 №2228/0/78-20 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №813/5838/15 між суддями, про що складено протокол від 25.11.2020.
Для розгляду справи №813/5838/15 визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Усенко Є.А., судді Гімон М.М., Гусак М.Б.
Позивач не реалізував право надати заперечення (відзив) на касаційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС суд допустив процесуальну заміну відповідача у справі - Городоцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області згідно з постановою Кабінету Міністрів України ʼʼПро реформування територіальних органів ДФС11 від 28.03.2018 №296 та постановою ʼʼПро утворення територіальних органів ДПСʼʼ від 19.06.2019 №537.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ʼʼБейкер-Українаʼʼ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт від 14.09.2015 №217/22-01/32296918 (далі - акт перевірки).
У ході перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 14.1.11, 14.1.27, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.3 статті 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпунктів 138.10.2, 138.10.4 пункту 138.10, підпункту 138.12.2 пункту 138.12 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2013-2014 роки на 119ʼ 362,00 грн; підпунктів 14.1.181, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 187.8 статті 187 ПК, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за листопад 2014 року на 37ʼ 843,00 грн.
На підставі акта перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення, з приводу проворності яких виник спір.
Підставою для збільшення Товариству суми грошових зобов`язань з податку на прибуток (145ʼ 243,50 грн) та зменшення від`ємного значення суми ПДВ на 5151,00 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 01.10.2015 №0000872201, №0000882201 слугували висновки контролюючого органу про:
- неправомірне збільшення Товариством податкового кредиту за листопад 2014 року на 5151,00 грн за податковими накладними, виписаними ТОВ ʼʼРайдугаʼʼ, та витрат за IV квартал 2014 року на 25ʼ757,00грн, що відповідає витратам з придбання товарів (арахіс смажений лущений, арахіс не лущений, мигдаль) у зазначеного постачальника за договором від 14.10.2014 №1410/14;
- неправомірне збільшення Товариством витрат за 2013-2014 роки на загальну суму 613ʼ698,00 грн (рядок 06.4 декларації ʼʼІнші витрати звичайної діяльності та інші операційні витратиʼʼ) за наслідками операцій з придбання послуг у фірми ʼʼS.C. RubinKing Carei SRL.ʼʼ (послуг з розробки дизайну і створення нової персоналізованої моделі печива для морозива-сендвіч ((114,5мм x 54,5мм) - ʼʼРудьʼʼ) вартістю 4390,00 євро; (договір від 18.06.2013 №18.06.2013)); у фірми ʼʼAlupol Packaging Kety Sp. z o.o.ʼʼ (послуг з адаптації дизайну упаковки для морозива на фользі алюмінієвій вартістю 33ʼ 460,00 євро (договір від 23.01.2014 №23/01/2014)) та у фірми ʼʼHuhtamaki Flexible Packaging Germani GmbH&Co. KGʼʼ (послуг з адаптації дизайну упаковки для морозива ʼʼДует-полуницяʼʼ, ʼʼДует-шоколадʼʼ вартістю 6000,00 євро (договір від 05.04.2013 №05/04/2013).
Висновки, що позивач не має права на формування показників податкового обліку за наслідками господарських операцій із зазначеними контрагентами, контролюючий орган обґрунтовував тим, що операції не відбулися (є безтоварними). На підтвердження цього висновку відповідач посилався на те, що під час перевірки ТОВ ʼʼБейкер-Українаʼʼ не надано ТТН на перевезення товарів за операціями з ТОВ ʼʼРайдугаʼʼ, письмових заявок на постачання товару (сировини), сертифікатів якості придбаної сировини, а надані до перевірки видаткові накладні містять недоліки (в них не вказано осіб, які отримували товар у постачальника, номер та дати довіреностей на отримання товару, наказів на відрядження зазначених осіб).
Що ж до операцій з придбання послуг у фірм ʼʼS.C. RubinKing Carei SRL.ʼʼ, ʼʼAlupol Packaging Kety Sp. z o.o.ʼʼ та ʼʼHuhtamaki Flexible Packaging Germani GmbH&Co. KGʼʼ, то контролюючий орган зробив висновок, що позивач не підтвердив факт придбання послуг та їх використання у власній господарській діяльності через відсутність у Товариства звітів про надані послуги (виконані роботи), кошторисів, проектної документації, а в актах виконаних робіт - інформації, яка б давала можливість встановити, які саме роботи (послуги) були виконані (надані), їх зміст та обсяг.
Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само).
Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
За змістом цієї норми обов`язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.
У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.