ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/14138/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Міщенко І.С., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,
та представників:
позивача: Васильєва А.О.,
відповідача 1: Будка Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Іноземної юридичної особи "Nibulon S.A."
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 (судді Мальченко А.О., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)
та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 (Шкурдова Л.М.) у справі № 910/14138/18
за позовом Іноземної юридичної особи "Nibulon S.A."
до:
1. Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецагропроект";
3. Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Богдана Вікторовича;
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс";
5. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Роксолани Михайлівни
про визнання недійсним договору, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, запису про право власності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 у даній справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та постановою Верховного Суду від 21.01.2020, відмовлено в задоволенні позову Nibulon S.A. до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецагропроект", Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Богдана Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Роксолани Михайлівни про визнання недійсним договору, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, запису про право власності та зобов`язання вчинити дії.
ТОВ "Спецагропроект" у відзиві на позовну заяву від 26.11.2018 заявив про намір щодо розподілу судових витрат, які він планує понести у зв`язку з розглядом даної справи. На виконання приписів частини 8 статті 129 ГПК України, ТОВ "Спецагропроект" заявою №18/03/19-12 від 18.03.2019 повідомило суд про подання доказів на підтвердження судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі. 03.04.2019 ТОВ "Спецагропроект" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій відповідач-2 просив долучити до матеріалів справи докази понесених ним судових витрат, а саме, належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги №AD-0018 від 05.12.2018, додаткової угоди №1 від 05.12.2018 до вказаного договору, платіжного доручення №157 від 19.03.2019, виписки з рахунку отримувача коштів від 25.03.2019 та акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 29.03.2019, а також просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Nibulon S.A. на користь ТОВ "Спецагропроект" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 271 865,52 грн.
Судом встановлено, що зазначена заява була направлена до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв`язку 01.04.2019, а відтак, враховуючи приписи частини 7 статті 116 ГПК України та ту обставину, що останній день визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України строку припадав на вихідний день, суд дійшов висновку про те, що вказана заява подана з дотриманням встановленого строку на її подання.
Також судом першої інстанції встановлено, що у поданому ТОВ "Спецагропроект" відзиві на позовну заяву від 26.11.2018 не було наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які планує понести відповідач-2 у зв`язку з розглядом даної справи.
Разом з тим, судом враховано правову позицію, викладену Верховним Судом у додатковій постанові від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, згідно з якою приписи статті 124 ГПК України не передбачають прямим процесуальним наслідком, у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відмову у задоволенні такої заяви. Застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи.
Зважаючи на таку позицію, враховуючи подане заявником клопотання №12/12/18-01 від 12.12.2018 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, обґрунтованого необхідністю залучення фахівців в галузі права, що мають достатній рівень фахової підготовки, теоретичні та практичні знання, для здійснення належного захисту прав та інтересів сторони спору, шляхом укладення 05.12.2018 договору про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням "Легаллітіс", суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття поданого заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які він очікував понести в зв`язку із розглядом справи Господарському суду міста Києва із заявою №12/12/18-04 від 12.12.2018, відповідно до якого сума судових витрат, що заявник поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 256 365, 52 грн,
Також судами з`ясовано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 відкладено вирішення питання про прийняття заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/14138/18 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 призначено розгляд заяви ТОВ "Спецагропроект" про розподіл судових витрат на 29.05.2020.
18.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ "Спецагропроект", в якому відповідач-2 просив поновити йому пропущений строк на подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та долучити до матеріалів справи рахунок на оплату №10 від 30.10.2019, платіжне доручення №673 від 31.10.2019 на суму 15 500,00 грн та виписку з банківського рахунку АО "Легаллітіс" за 31.10.2019 та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути Nibulon S.A. на користь ТОВ "Спецагропроект" понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 271 865,52 грн. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач-2 посилався на те, що вказані докази не було подано разом із заявою про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з їх відсутністю на дату подачі такої заяви.
22.06.2020 від ТОВ "Спецагропроект" до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення щодо обґрунтованості понесених ним витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020, у зв`язку з ненаданням доказів направлення копії заяви ТОВ "Спецагропроект" про розподіл судових витрат у справі №910/14138/18 іншим учасникам справи, вказану заяву залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення недоліків, роз`яснено заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Після усунення заявником вказаних недоліків ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 призначено розгляд заяви ТОВ "Спецагропроект" про розподіл судових витрат на 21.07.2020.
20.07.2020 та 21.07.2020 позивач направив електронною поштою до Господарського суду міста Києва клопотання від 20.07.2020, в якому просив продовжити процесуальні строки розгляду заяви про розподіл судових витрат та відкласти розгляд заяви до закінчення карантину у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами заяви та посилаючись на направлення йому відповідачем-2 нечитабельних копій доданих до неї документів, що унеможливлює підготовку пояснень щодо їх змісту.
Разом з тим, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вказаних клопотань позивача з огляду на долучення до заяви відповідача-2 про усунення недоліків опису вкладення у цінний лист про направлення позивачеві копії заяви про розподіл судових витрат з доданими до неї документами. При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що Господарським судом міста Києва тривалий час здійснюється ознайомлення з матеріалами справи, однак позивач з відповідним клопотанням до суду не звертався, а крім того, вказана заява про розподіл судових витрат була подана до впровадження карантинних заходів, що не позбавляло можливості Nibulon S.A. ознайомитися з даною заявою.
Встановивши, що 19.03.2019 та 31.10.2019 ТОВ "Спецагропроект" платіжними дорученнями №157 та № 673 перерахувало на банківський рахунок Адвокатського об`єднання "Легаллітіс" 256 365,52 грн та 15 500,00 грн, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника щодо покладення вказаної суми понесених ним витрат на позивача, тому додатковим рішенням від 21.07.2020 задовольнив заяву ТОВ "Спецагропроект" про розподіл судових витрат, стягнув з Nibulon S.A. на користь ТОВ "Спецагропроект" 271 865,52 грн витрат на послуги адвоката.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 додаткове рішення місцевого суду скасовано частково, заяву ТОВ "Спецагропроект" задоволено частково, стягнуто з позивача 113 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката; в іншій частині заяву залишено без задоволення.
За висновком апеляційного суду матеріалами справи не підтверджується обґрунтованість розміру заявленого до стягнення "гонорару успіху", а також спростовується наявність підстав для стягнення вартості послуг за написання відзиву, складеного поза межами дії договору з адвокатським об`єднанням.
Не погоджуючись з обома судовими рішеннями, прийнятими за наслідком розгляду заяви про розподіл судових витрат, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій згідно з подальшим уточненням, посилається на порушення та неправильне застосування судами норм процесуального права, помилкову оцінку наявних у справі доказів, неврахування висновків Верховного Суду, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 9 статті 80 ГПК України до спірних правовідносин, у зв`язку з чим просить рішення скасувати, в задоволенні заяви ТОВ "Спецагропроект" відмовити.
За доводами скаржника, вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суди попередніх інстанцій порушили таку засаду (принцип) господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом і змагальність сторін (пункти 1, 3 частини 2 статті 129 Конституції України, пункти 2, 4 частини 3 статті 2, статті 7, частин 1 - 3 статті 13 ГПК України), а також право позивача на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, передбачене частиною 5 статті 126 ГПК України. Зокрема, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, знехтував тим, що до заяви про розподіл судових витрат ТОВ "Спецагропроект" не додало доказів надсилання копії заяви позивачеві і не застосував до неї наслідки, передбачені статті 174 ГПК України. Як наслідок, позивач не отримав копію заяви ТОВ "Спецагропроект" і доданих до неї документів, що унеможливило реалізацію позивачем права на захист від необґрунтованого покладання на нього витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в надмірному (завищеному) розмірі. Суди попередніх інстанцій проігнорували заперечення позивача про те, що копії, які позивач отримав від ТОВ "Спецагропроект" поштовим відправленням з оголошеною цінністю, є нечитабельними, та безпідставно переклали тягар отримання копії заяви ТОВ "Спецагропроект" і доданих до неї документів на позивача.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 вказану касаційну передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Міщенко І.С., Случ О.В.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Спецагропроект" заперечує проти її задоволення, оскільки вважає доводи скаржника безпідставними, а висновки апеляційного суду - правильними та обґрунтованими.
Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права у встановлених статтею 300 ГПК України межах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Згідно з приписами пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Як свідчать наявні матеріали справи та встановлені судами обставини, доводи скаржника про порушення його права на ознайомлення з матеріалами справи, зокрема, з матеріалами поданої відповідачем-2 заяви про розподіл судових витрат, не відповідають дійсності.
Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що: позивач не був позбавлений можливості ознайомитися з вказаною заявою про розподіл судових витрат ще до впровадження карантинних заходів, оскільки така заява була подана до Господарського суду міста Києва 03.04.2019; розгляд вказаної заяви неодноразово відкладався, в тому числі, у зв`язку із задоволенням клопотання позивача про надання йому можливості ознайомитися з матеріалами даної заяви, проте останній таким правом не скористався; розгляд заяви ТОВ "Спецагропроект" про розподіл судових витрат вперше було призначено на 29.05.2020, а в подальшому на 23.06.2020 та 21.07.2020, тобто після того, як було відновлено регулярне транспортне сполучення транспортом між Києвом та іншими обласними центрами у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"; доводи скаржника про те, що під час карантину Господарський суд міста Києва упродовж тривалого часу не здійснював ознайомлення представників учасників справи з матеріалами справ з посиланням на оголошення від 29.04.2020 та від 08.07.2020, розміщені в мережі Internet на офіційній веб-сторінці Господарського суду міста Києва на офіційному веб-порталі "Судова влада України", колегія суддів відхиляє, оскільки зі змісту вказаних оголошень жодним чином не вбачається обмеження у праві на ознайомлення з матеріалами справи учасників справ. Так, судами зазначено, що у вказаних оголошеннях, з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зазначено, що у Господарському суді міста Києва запроваджено особливий режим роботи, зокрема, представникам учасників судового процесу рекомендовано утримуватись від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової їх присутності, подавати до суду заяви про розгляд справ за наявними у них матеріалами та за відсутності учасників судового процесу; рекомендовано також утримуватись від відвідування суду для отримання копій судових рішень, подавати до суду клопотання про отримання процесуальних документів в електронному вигляді. При цьому, вказано, що судом запроваджено обов`язковий температурний скринінг усіх працівників та відвідувачів суду, а до будівель суду не допускаються особи без засобів індивідуального захисту (захисних масок), а також особи з ознаками респіраторних захворювань.