ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 916/17/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Синиця І.В. (самопредставництво),
відповідача - Лєбєдєв О.В. (адвокат),
третьої особи на стороні позивача - не з`явився,
третьої особи на стороні відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 (судді: Таран С.В. (головуючий), Будішевська Л.О., Поліщук Л.В.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2020 (суддя Петров В.С.)
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоєвропа"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Південна" Концерну "Військторгсервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякін Кирило Анатолійович
про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування запису про державну реєстрацію права власності,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Міністерство оборони України (далі - Міністерство, Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоєвропа" (далі - ТОВ "Автоєвропа", Відповідач) про:
- витребування з незаконного володіння Відповідача у власність держави (в особі Позивача) об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1885759351101 (адміністративний будинок комбінату загальною площею 1717 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 (на даний час згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: м. Одеса, вул. Ковальська, 57) та
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за Відповідачем права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна вчиненого 26.07.2019 державним реєстратором Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіним Кирилом Анатолійовичем за індексним номером 32657451.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправним заволодінням Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоєвропа" майном належним державі (в особі Позивача) на праві власності, а саме: адміністративною будівлею загальною площею 1717 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45, а також незаконністю проведення за Відповідачем державної реєстрації права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.07.2020 у справі №916/17/20 відмовлено у задоволені позову.
2.2. Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про витребування спірного майна, оскільки право власності на останнє виникло у Відповідача на підставі договору про спільну діяльність №3/СД від 19.12.2002, недійсність та нікчемність якого судом не встановлена.
Додатково, суд послався на недоведеність Міністерством того, що спірна нежитлова будівля загальною площею 1717 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Кузнечна, буд. 57, є однією і тією ж будівлею площею 1717 кв.м, яка входить до комплексу належних державі в особі Позивача нежилих приміщень загальною площею 3344,5 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.
Щодо позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію права власності суд виходив з того, що остання є похідною від вимоги про витребування майна, а відтак не підлягає задоволенню.
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №916/17/20 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції встановив, що спірна нежитлова будівля загальною площею 1717 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 57, право власності на яку зареєстроване за Відповідачем, є однією і тією ж будівлею "Будинку військового одягу" площею 1717 кв.м, яка входить до комплексу належних державі будівель та споруд загальною площею 3344,5 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.
Поряд з цим, суд вказав на те, що важливою умовою для звернення з віндикаційним позовом є відсутність між сторонами зобов`язально-правових відносин.
Також суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про витребування майна не є належним способом захисту у спірних правовідносинах, оскільки задоволення однієї цієї вимоги без скасування державної реєстрації права власності Відповідача на нежитлову будівлю не призведе до реального поновлення порушеного права Позивача.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням і постановою господарських судів попередніх інстанцій, Міністерство подало касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків у подібних правовідносинах щодо застосування положень статей 387 та 388 Цивільного кодексу України в контексті належного способу захисту прав власника, викладених у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц та від 15.10.2020 у справі №523/1993/18.
3.3. Також скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 387, 388, 391 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) в контексті обрання належного способу захисту прав Позивача; норм статті 32 ЦК УРСР та статті 7 Закону України "Про власність" в контексті наявності між сторонами зобов`язально-правових відносин.
3.4. Крім того, скаржник наголошує, що суди не надали оцінки договору про спільну діяльність №3/СД від 19.12.2002 на підставі якого Відповідач зареєстрував право власності на нерухоме майно та який містить посилання на положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003, що не був діючим на момент укладення цього договору.
3.5. Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Південна" Концерну "Військторгсервіс" у відзиві на касаційну скаргу підтримав її вимоги акцентуючи на необґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
3.6. Відповідач у письмових поясненнях заперечує проти задоволення касаційної скарги та зауважує, що скаржником наведена нерелевантна практика Верховного Суду.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 17.12.2002 державі в особі Міністерства оборони України видано свідоцтво №023181 про право власності на нежитлові будівлі та споруди Державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Південного оперативного командування", що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 та в цілому складаються з адміністративної будівлі літ. "А", будинку військового одягу літ. "В", будівлі колишньої котельні літ. "Г", майстерні прирізці скла літ. "Д", цеху безалкогольних напоїв літ. "Е" та взуттєвої майстерні літ. "Ж" загальною площею 3344,5 кв.м, які відображені у технічному паспорті від 27.11.2002.
Зазначене свідоцтво видано на підставі рішення звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих №27 від 29.05.1951 та наказу начальника Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України №33 від 18.07.2002.
4.2. 01.06.2007 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Управління торгівлі Південного оперативного командування" (Сторона-1), правонаступником якого відповідно до наказу Міністра оборони України №125 від 05.04.2007 є Концерн "Військторгсервіс" та Приватним підприємством "Берег" (Сторона-2) укладений договір про спільну діяльність (простого товариства) №3/СД, умовами якого обумовлено проведення капітального ремонту об`єкта будівлі "Будинок військового одягу" загальною площею 1717 кв.м, розташованої у м. Одесі по вул. Преображенській, 45.
4.3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі №916/540/17, зобов`язано Приватне підприємство "Берег" повернути Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" за актом приймання-передачі розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 двоповерхову будівлю "Будинок військового одягу" загальною площею 1717 кв.м, яка складається з підвальних приміщень площею 503,9 кв.м, приміщення першого поверху площею 644,6 кв.м та приміщення другого поверху площею 568,5 кв.м.
4.4. На виконання вказаного рішення 09.07.2018 місцевим господарським судом були видані відповідні накази, які виконані у примусовому порядку, що підтверджується актом старшого державного виконавця від 24.01.2019.
4.5. Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.07.2019 державним реєстратором Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіним Кирилом Анатолійовичем проведено державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "Автоєвропа" на нежитлову будівлю загальною площею 1717 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Кузнечна (вулиця Ковальська; вулиця Кузнечна (назва нечинна); вулиця Челюскінців), буд. 57 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1885759351101).
Підставами виникнення права власності зазначено: акт прийому-передачі б/н від 15.09.2003; додаткова угода б/н від 23.12.2002; договір про спільну діяльність №3/СД від 19.12.2002 та технічний паспорт №57/01/18 від 09.01.2018, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "РЄЦ".
4.6. Зі змісту реєстраційної справи №1885759351101 об`єкта нерухомого майна, розташованого у м. Одесі по вул. Кузнечній, 57, вбачається, що 19.12.2002 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Управління торгівлі Південного оперативного командування" (Сторона-1) та ТОВ "Автоєвропа" (Сторона-2) укладений договір про спільну діяльність (простого товариства) №3/СД.
Відповідно до пункту 1.1 договору сторони з метою проведення капітального ремонту об`єкта будівлі "Будинок військового одягу", розташованої у м. Одесі по вул. Ковальській, 57, що належить Стороні-1, збереження її як пам`ятника архітектури згідно з технічним висновком, виданим Одеською державною академією будівництва та архітектури, і організації на її площах швейного виробництва та офісних приміщень як джерела отримання додаткового доходу (після завершення капітальних робіт) зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах, у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі, спільно діяти (без створення юридичної особи) для досягнення загальної господарської мети здійснення капітального ремонту об`єкта, який становить собою 2-поверхову будівлю загальною площею 1717 кв.м, в тому числі 503,9 кв.м підвального приміщення, в 2 етапи: 1 етап капітальний ремонт (укріплення) несучих стін і фасаду, строки ремонту узгоджуються сторонами після вступу в силу даного договору; 2 етап ремонт всіх приміщень будівлі, включаючи підвальні приміщення.
З метою реалізації завдань спільної діяльності, сторони здійснюють внески в спільну діяльність у вигляді грошових коштів, майна, професійних знань, навичок та умінь, а також ділової репутації та ділових зав`язків, інженерно-технічних можливостей сторін (пункт 2.1 договору).
Згідно з підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 договору вкладом Сторони-1 у спільну діяльність є право володіння об`єктом згідно зі свідоцтвом про право власності №023181 від 17.12.2002, що є підставою для проведення ремонту та реконструкції об`єкта.
Внеском Сторони-2 у спільну діяльність є грошові внески в розмірі 100% грошових коштів, необхідних для досягнення мети спільної діяльності відповідно до пункту 1.1 даного договору (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 договору №3/СД від 19.12.2002).
Підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 договору №3/СД від 19.12.2002 визначено, що Сторона-1 зобов`язується після реєстрації цього договору в органі податкової служби і вступу його в законну силу передати Стороні-2 об`єкт під капітальний ремонт і реконструкцію за актом приймання передачі.
Відповідно до пунктів 10.2. та 10.6 договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 30.04.2027 з можливим продовженням його дії на новий строк. Договір припиняє свою дію за згодою обох сторін. Договір не є безстроковим. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін та скріплені печатками сторін.
4.7. 23.12.2002 між сторонами укладена додаткова угода до договору №3/СД від 19.12.2002, згідно з пунктом 1 якої після завершення капітального ремонту, реконструкції та введення в експлуатацію нежитлового приміщення, що є предметом договору №3/СД від 19.12.2002, керуючись пунктом 3.2 цього договору, сторони дійшли згоди про те, що Сторона-1 передає Стороні-2 нежитлову будівлю загальною площею 1717 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 57.
За умовами пунктів 2, 3 додаткової угоди Сторона-2 передає ТОВ "Автоєвропа" у власність нежитлову будівлю загальною площею 1717 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 57.
4.8. 15.09.2003 на виконання умов договору Державне підприємство Міністерства оборони України "Управління торгівлі Південного оперативного командування" передало, а ТОВ "Автоєвропа" прийняло новостворене майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 1717 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 57, у зв`язку з чим останніми було підписано відповідний акт приймання-передачі майна б/н.
4.9. 23.10.2019 комісією у складі посадових осіб Позивача та Третьої особи було проведено обстеження об`єкта будівлі "Будинок військового одягу" загальною площею 1717 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.
Відповідно до складеного акта обстеження вказана будівля перебуває в аварійному стані, в частині приміщень відсутні міжповерхові перекриття, частково відсутній дах, пошкоджені та частково зруйновані стіни, аварійний стан об`єкта є наслідком діяльності Приватного підприємства "Берег", яке отримало будівлю в тимчасове користування для проведення робіт з капітального ремонту за договором №3/СД від 01.06.2007, при цьому директор вказаного підприємства чинить перешкоди у користуванні будівлею шляхом встановлення своїх замків та передачі окремих приміщень у користування третім особам.
У даному акті також зазначено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на будь-які будівлі загальною площею 1717 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Преображенській, 45, не зареєстровано. При цьому, 26.07.2019 за ТОВ "Автоєвропа" проведено державну реєстрацію права власності на будівлю вищезазначеної площі за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 57.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
5.3. Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.4. Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
5.5. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
5.6. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
5.7. Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
5.8. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19.
5.9. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).
5.10. За змістом частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
5.11. Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
5.12. Як вбачається з позовної заяви Міністерство звернулося з позовом про витребування з незаконного володіння Відповідача об`єкту нерухомого майна, зазначивши в якості позовних вимог норми статей 387, 388 Цивільного кодексу України.