ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 360/3166/20
адміністративне провадження № К/9901/33839/20
Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу № 360/3166/20
за позовом адвоката Пушкарьова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Біловодського районного військового комісаріату, Луганського обласного військового комісаріату про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Пушкарьова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року (суддя: Чернявська Т.І.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді: Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.) УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Адвокат Пушкарьов Ігор Олегович звернувся до Луганського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Біловодського районного військового комісаріату, Луганського обласного військового комісаріату, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив суд: ʼ
- стягнути з Казенного підприємства Луганський обласний військовий комісаріат на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по час фактичного остаточного розрахунку, що складає 126 601,38 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року позовну заяву - залишено без руху. Запропоновано адвокату Пушкарьову Ігорю Олеговичу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160,161 КАС України, її копії для вручення відповідачу (відповідачам), та оригіналу документу про сплату судового збору в загальному розмірі 1266,01 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позовну заяву - повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що зазначені в ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року про залишення позовної заяви без руху, недоліки позовної заяви заявник не усунув.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу адвоката Пушкарьова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року без змін.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що він звернувся до суду з позовом, в якому просив - визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненарахування йому грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій, за період з 2018 року по 2019 рік під час звільнення з військової служби та стягнути з відповідача середній заробіток за період з 13.12.2019 року по 11.08.2020 року затримки розрахунку при звільнені по час фактичної виплати заборгованості, а отже, як зазначає позивач, відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору.
Скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема пункт 4 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-УІ.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Пушкарьова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020.
05 січня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою від 22 лютого 2021 зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 23 лютого 2021 року.
Нормативне регулювання
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
За статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VІ) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За статтями 1,2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачені пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У силу пункту 4 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Позиція Верховного Суду.
Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що "гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту Є).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Як убачається з матеріалів справи, представником позивача до Луганського окружного адміністративного суду разом з позовом подана заява про звільнення від сплати судового збору обґрунтована наявністю підстав, передбачених пунктами 4,12,13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не віднесений до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору на підставі пунктів 4,12,13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", та запропонував адвокату Пушкарьову І.О. усунути недоліки поданої заяви шляхом, зокрема, надання суду оригіналу документа про сплату судового збору.