ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 806/2053/16
адміністративне провадження № К/9901/33386/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини ПП В3231 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Військової частини ПП В3231 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року (головуючий суддя - Черноліхов С.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року (головуючий суддя - Кузьменко Л.В., судді - Зарудяна Л.О., Іваненко Т.В.) у справі №806/2053/16, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив витребувати з в/ч ПП В3231 довідку згідно Форми №5 про обставини одержаної травми під час виконання ним бойового завдання та стягнути з в/ч ПП В3231 на його користь 40000 грн на відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позову зазначив, що в серпні 2014 року, будучи ст. солдатом контрактної служби, виконував бойове завдання в зоні проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей. 13 серпня 2014 року особовий склад підрозділу в/ч ПП В3231, де позивач проходив службу, перебуваючи в районі Савур-Могили Донецької області, попав під мінометний обстріл, під час якого він отримав травму - контузію. Вказав, що командування в/ч ПП В3231 не визнає факт одержаної травми саме при виконанні бойового завдання в зоні АТО чим створює перешкоди у одержанні ним одноразової грошової допомоги та подальшій реабілітації згідно з Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Вважає, що командування в/ч ПП В3231 ігнорує факт отримання травми, тому дії відповідача щодо невидачі довідки про обставини травми Форми №5 є протиправними. Крім того зазначив, що внаслідок публічних принижень стосовно умисного ухилення від виконання службових обов`язків з боку відповідача отримав моральну травму, гіпертонічний криз та безліч психічних зривів, на підставі чого просив стягнути 40000 грн на відшкодування моральної шкоди..
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Військової частини ПП В3231 щодо ненадання довідки про обставини одержаної травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 .
Зобов`язано Військову частину ПП В3231 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 "Про затвердження положення про військово - лікарську експертизу в Збройних силах України".
Стягнуто з Військової частини ПП В3231 на користь ОСОБА_1 5000 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи судові рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3887 від 09.09.2016 року, постанову по причинному зв`язку захворювань за свідоцтвом госпітальної ВЛК хірургічного профілю в/ч А1065 №534 від 06.05.2016 р. відмінено, встановлено що захворювання, Так, пов`язані із захистом Батьківщини. Висновками МСЕК від 15.08.2016 за первинним оглядом позивачу встановлено третю групу інвалідності з 24.06.2016: захворювання, так, пов`язані з захистом Батьківщини. Оскільки ОСОБА_1 у жовтні 2016 року звертався до військового комісара Житомирського обласного військового комісаріату з документами для виплати одноразової грошової допомоги, на що отримав відмову у зв`язку з відсутністю документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), суди дійшли висновку, що неправомірні дії відповідача стосовно не надання довідки про причини та обставини поранення порушують право ОСОБА_2 на отримання гарантованих законом виплат. Враховуючи, що обов`язковою умовою для встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв які ТАК, пов`язані з захистом Батьківщини є наявність довідки про обставини травми встановленого зразка у якій зазначається, що військовослужбовець одержав поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини або Акта про нещасний випадок, суди вирішили, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання дій військової частини ПП В3231 щодо ненадання такої довідки неправомірними та зобов`язання Військової частини ПП В3231 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно з додатком №5 до наказу міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 "Про затвердження положення про військово - лікарську експертизу в Збройних силах України". Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди, суди вказали, що ненадання позивачу відповідної довідки про обставини травми призвели до прикладення останнім багатьох зусиль для відповідних звернень щодо доведення факту отримання ним травми під час бойових дій. Також суди врахували, що матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував у стані гострої реакції на стрес, маючи астено - невротичний інсомнічний синдром.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
15 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Військової частини ПП В3231 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що командування військової частини на момент проведення службового розслідування не змогло встановити факт отримання травми позивачем, оскільки посадові особи військової частини не підтверджують цього факту, а тому вважає, що підстави для видачі довідки встановленої форми №5 відсутні. Крім того зазначає, що Інститут отоларингології ім. професора О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України не є експертною установою та не встановлює причинно-наслідкові зв`язки отримання травми. Вказує, що на даний час відсутні будь-які рішення суду про отримання травми позивачем в зоні проведення АТО. Вказує, що в історії хвороби позивача наявні відмінності в місці отримання ним травми. Також щодо обставин присудження на користь позивача моральної шкоди відповідач вказує, що погіршення стану здоров`я позивача жодним чином не пов`язано з діями військової частини, а є наслідком його нестійкої психіки та участю у бойових діях в зоні проведення АТО.
Позивачем до Суду подано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування яких останній вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 2014 року, відповідно до Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17 березня 2014 року №303/2014 та на підставі розпорядження вищого командування Збройних Сил України, відповідно до наказу командира військової частини ПП В3231 від 27.07.2014 №26 виконував бойове завдання в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей ( а.с.7).
У лютому 2016 року позивач письмово звернувся з рапортом на ім`я командира з вимогою провести службове розслідування по факту одержання ним 13 серпня 2014 року травми - контузії пов`язаної з виконанням бойового завдання.
На підставі наказу командира військової частини ПП В3231 №279 від 15.02.2016 по факту отримання травми військовослужбовцем військової служби за контрактом старшим солдатом ОСОБА_1 було призначено проведення службового розслідування. ( а.с. 56)
За результатами проведення перевірки складено акт проведення службового розслідування від 18.03.2016, відповідно до якого встановлено, що випадок отримання травми ОСОБА_1 не підтверджується поясненнями командирів підрозділу та суперечливими показами свідків, що ставить під сумнів факт отримання травми старшим солдатом (а.с. 49 - 51).
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що 13 серпня 2014 року в районі Саур - Могили Донецької області, під час виконання позивачем обов`язків військової служби (бойового завдання), під час безпосередньої участі в районі проведення АТО їх підрозділ попав під мінометний обстріл. Він та інші бійці кинулися ховатися до найближчих бліндажів. Позивач скочив в недобудований бліндаж, і оскільки той був заповнений бійцями, тому сів біля входу і прикрився бронежилетом. Одна із мін вибухнула в кількох метрах від бліндажа, де вони розміщувалися, і його накрило ударною хвилею. У ОСОБА_1 пішла з лівого вуха та носа кров. Пізніше постійно нудило, дуже боліла голова, він нічого не чув на ліве вухо. Про дану травму він командира не повідомляв. Оскільки їх постійно обстрілювали, було багато поранених з більш тяжкими травмами. Позивач надіявся, що його травма пройде сама. Крім того він був наймолодший в підрозділі, і думав, що якщо він звернеться до командира щодо отриманої травми, то його будуть вважати боягузом і подумають, що він хоче ухилитися від подальшого проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті проведення службового розслідування по факту отримання ОСОБА_1 травми, описані пояснення свідків з нотаріально - завірених заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно з цими заявами, свідки зазначили, що під час проведення АТО їх підрозділ знаходився у районі Саур-Могили Донецької області, і 13 серпня 2014 року потрапив під обстріл 120 мм міномета з боку ДНР. В один з чергових обстрілів, одна з мін впала в декількох метрах від їх бліндажу, але так як вони не встигли його добудувати (одна стіна була відсутня) їх накрило ударною хвилею. Ближче всіх до виходу сидів старший солдат, ОСОБА_1 який прикривався бронежилетом. Коли він побачив його після закінчення обстрілу, то в нього пішла кров з лівого вуха і з носа, та його постійно рвало, але в тій обстановці ніхто цьому не придав значення, оскільки були бійці з більш тяжкими пораненнями. Медиків поблизу не було і ніхто не міг одержати кваліфіковану медичну допомогу. В районі Саур - Могили Донецької області вони пробули біля 2-х тижнів, і їх постійно обстрілювали з боку ДНР.
Дані обставини підтвердив і командир гармати 4 батареї, крім того зазначив, що за допомогою позивач не звертався і жодних зовнішніх ознак травмування не спостерігалось.
У травні 2015 року позивач звернувся до медичної частини в/ч В3231 за наслідком чого його було направлено до Житомирського військового госпіталю де діагностували травму пов`язану міновибуховим враженням, на підтвердження даного факту було проведено аудіограмму.
Відповідно до виписного епікризу ОСОБА_1 перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні в ЛОР відділенні в/ч А1065 з 15.01.2016 р. по 26.01.2016 р. з діагнозом : наслідки мінно - вибухової акубаротравми (08.2014 року) у вигляді лівобічної сенсоневральної приглуховатості із стійким зниженням слуху при сприйнятті шепітної мови (а.с. 75).
Згідно висновку акту проведення службового розслідування, для встановлення факту отримання травми військовослужбовцем військової служби за контрактом, старшим навідником першого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону старшим солдатом ОСОБА_1, його доцільно направити на повторне проходження військово-лікарської комісії. ( а.с.51)
За результатами повторного проходження військово-лікарської комісії, 06 травня 2016 року госпітальна ВЛК хірургічного профілю військової частини А1065 за розпорядженням командира військової частини ПП В3231 від 20.04.2016 №82 провела огляд ОСОБА_1, де в розділ 12 Свідоцтва про хворобу №534 "діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення контузії, каліцтва" зазначила - наслідки перенесеної мінно - вибухової травми, контузії головного мозку, акубаротравми (13.08.2014 анамнестично) у вигляді посттравматичногго церебрального арахноїдити з вегето - судинною дисфункцією, розсіяною дрібно - вогнищевою симптоматикою, помірним цефалгічним синдромом, двобічної сенсоневральної приглуховатості зі стійким зниженням слуху на обидва вуха при сприйнятті шепітної мови, Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Крім того зазначено, що стан після перенесення гострої реакції на стрес у вигляді астеноневротичного синдрому з виходом в одужання, нейроциркуляторна дистонія за гіпертензивним типом, стійка, помірно виражена, сечосолевий діатез, - Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.
В матеріалах справи міститься витяг з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3887 від 09.09.2016, відповідно до якого постанову по причинному зв`язку захворювань за свідоцтвом госпітальної ВЛК хірургічного профілю в/ч А1065 №534 від 06.05.2016 відмінено, встановлено що захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.
В судовому засідання представник позивача пояснив, що травму ОСОБА_1 отримав 13.08.2014, весь час не придавав значення болю до ускладнень, тому за допомогою звернувся лише в травні 2015 року, службове розслідування по даному факту проводилось тільки в березні 2016 року, акт про нещасний випадок чи довідка про обставини отримання травми не складалася.
Висновками МСЕК від 15.08.2016 за первинним оглядом позивачу встановлено третю групу інвалідності з 24.06.2016: захворювання, так, пов`язані з захистом Батьківщини (а.с.10).
Крім того, суди встановили, що ОСОБА_1 у жовтні 2016 року звертався до військового комісара Житомирського обласного військового комісаріату з документами для виплати одноразової грошової допомоги, на що отримав відмову у зв`язку з відсутністю документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Крім того, суди встановили, що матеріалами справи підтверджено факт перебування позивача у стані гострої реакції на стрес, внаслідок астено-невротичного інсомнічного синдрому.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)