ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 817/1021/16
адміністративне провадження № К/9901/29732/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (головуючий суддя - Шевчук С.М., судді - Бучик А.Ю., Майор Г.І.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області,
третя особа - Державна служба України з надзвичайних ситуацій
про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області (далі - НМЦ ЦЗ БЖД Рівненської області) про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі посвідчення "Ветеран служби цивільного захисту", зобов`язання зарахувати період військової підготовки на військовій кафедрі Українського інституту інженерів водного господарства як строкову військову службу до вислуги років військовослужбовця, що дає право на одержання статусу ветерана служби цивільного захисту, зобов`язання видати посвідчення "Ветеран служби цивільного захисту".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмовляючи у видачі посвідчення "Ветеран служби цивільного захисту" відповідачем звужено права позивача як військовослужбовця. Зазначає, що при обчислені календарної вислуги років служби в ОВС України, МНС України та ДСНС України, НМЦ ЦЗ БЖД Рівненської області не враховано період проходження ним курсу військової підготовки на військовій кафедрі Українського інституту інженерів водного господарства, що призвело до неправильного його обрахунку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області щодо не зарахування до вислуги військової служби і служби в органах і підрозділах цивільного захисту, що дає право на визнання ветераном служби цивільного захисту, часу навчання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, після закінчення якого присвоєно офіцерське звання, в межах до п`яти років із розрахунку один рік за шість місяців.
Зобов`язано Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області зарахувати до вислуги військової служби і служби в органах і підрозділах цивільного захисту, що дає право на визнання ветераном служби цивільного захисту, часу навчання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, після закінчення якого присвоєно офіцерське звання, в межах до п`яти років із розрахунку один рік за шість місяців.
В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд зазначив що оскільки відповідно до довідки Національного університету водного господарства та природокористування від 04.07.2016 №55 (а.с.19), у період з 20.09.1990 по 10.09.1992 ОСОБА_1 пройшов повний курс військової підготовки на кафедрі військової підготовки Українського інституту інженерів водного господарства (Національний університет водного господарства та природокористування), та 30.08.1992 склав військову присягу, 02.09.1992 - випускні іспити, а наказом Міністра оборони України від 31.05.1993 №213 йому присвоєно військове звання - лейтенант запасу, період проходження ОСОБА_1 курсу військової підготовки на кафедрі військової підготовки повинен враховуватись при обчислені календарної вислуги років служби в ОВС України, МНС України та ДСНС України, з розрахунком два місяці навчання - за один місяць строкової військової служби. Задля повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, врахувавши положення ч.2 ст.11 КАС України, суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії НМЦ ЦЗ БЖД Рівненської області щодо не зарахування до вислуги військової служби позивача часу навчання його у вищому навчальному закладі, а також зобов`язав відповідача врахувати такий час при обчислені вислуги військової служби і служби в органах і підрозділах цивільного захисту. Щодо решти позовних вимог суд зазначив, що вчинення дій щодо надання посвідчення "Ветеран служби цивільного захисту" є діями, що пов`язані причинно наслідковим зв`язком з вимогами про зарахування до вислуги військової служби і служби в органах і підрозділах цивільного захисту, що дає право на визнання ветераном служби цивільного захисту, часу навчання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі. Такі дії, на думку суду, відповідач може вчинити лише за наслідками розгляду пакету документів щодо присвоєння статусу "Ветеран служби цивільного захисту" Державною службою з надзвичайних ситуацій, виготовлення та передачею останньою бланку посвідчення за місцем проходження позивачем служби, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 №542 "Про посвідчення і нагрудний знак "Ветеран служби цивільного захисту", а тому, такі вимоги задоволенню не підлягають як передчасні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року апеляційну скаргу Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області задоволено, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що на дату звільнення позивача зі служби ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" була викладена в редакції Закону України від 06.10.2015 р. №716-VIII), відповідно до якої навчання курсантів у вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі кафедри військової підготовки, є військовою службою. Однак, як слідує з листа Національного університету водного господарства та природокористування №102 від 28.03.2017 підготовка студентів на військовій кафедрі за програмою "офіцери запасу" здійснюється без укладення контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України в якості курсантів вищого навчального закладу. Студенти вказаної кафедри є цивільними особами і не набувають статусу "Курсантів -військовослужбовців". З огляду на обумовлені обставини справи та положення законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що період проходження ОСОБА_1 курсу військової підготовки на кафедрі військової підготовки в якості студента Національного університету водного господарства та природокористування та без укладення контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України в якості курсантів вищого навчального закладу не враховується до вислуги військової служби з метою зарахування для надання статусу ветеранів військової служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
27 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, в якій позивач просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин застосовано Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції від 06.10.2015, тоді як спірні правовідносини виникли не в момент звернення щодо зарахування періоду військової підготовки на військовій кафедрі як строкової військової служби, а в момент виникнення права на зарахування цього періоду. У зв`язку з цим позивач вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати цей Закон у редакції станом на 11.09.1992. Зазначає, що Рівненським військовим комісаріатом у 1993 році цей період навчання на військовій кафедрі було зараховано йому як строкову військову службу, інакше, як вказує позивач, його було б призвано на строкову військову службу. Вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції повно проаналізовано вимоги законодавства та прийнято обґрунтоване рішення, спрямоване на повний захист його порушених прав.
Відповідачем до суду надано заперечення на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Відповідач вважає, що проходження позивачем курсу військової підготовки на відповідній кафедрі не є підставою для зарахування цього періоду до стажу строкової військової служби. Вказує, що навчання на військовій кафедрі передбачає підготовку один раз на тиждень. Зазначає, що позивачу відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до строкової військової служби було додатково зараховано половину терміну навчання у ВНЗ, що дало йому право на звільнення зі служби. Також відповідач зазначає, що вислуга років позивача є недостатньою для встановлення статусу ветерана служби цивільного захисту. Також зазначає, що позивач не був курсантом військового підрозділу навчального закладу. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, 1971р.н., у період з 06.05.1995 по 30.04.2015 проходив службу у органах та підрозділах Державної пожежної охорони МВС України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, ДСНС України на різних посадах.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 05.06.2015 АВ№0406093 (а.с.15), ОСОБА_1 з 28.05.2015, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби, встановлено ІІ групу інвалідності.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.05.2016 АВ№0695346 (а.с.84), ОСОБА_1 з 24.05.2016, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби по онко, встановлено ІІ групу інвалідності.
25.04.2016 позивач звернувся до начальника НМЦ ЦЗ БЖД Рівненської області Вовчука С.Г. із зверненням щодо видачі посвідчення "Ветеран служби цивільного захисту" на підставі п.3 ст.5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 №203/98-ВР (далі - Закон №203/98-ВР) (а.с.9).
Листом НМЦ ЦЗ БЖД Рівненської області від 23.05.2016 №341/02-04 (а.с.10), позивача повідомлено, що його вислуга (служба в ОВС України, МНС України, ДСНС України) станом на день звільнення (30.04.2015) становить 19 років 11 місяців 24 дні.
Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, 25.05.2016 ОСОБА_1 оскаржив її в адміністративному порядку до Голови ДСНС України Чечоткіну М.О. (а.а.с.11-12), проте, листом від 10.06.2016 №02-8214/284 скарга позивача залишена без задоволення, оскільки зазначена вислуга дає право для визначення пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.071992 №393, але відповідно до Закону №203/98-ВР навчання у ВНЗ не відноситься до служби та не враховується для надання статусу "Ветеран служби цивільного захисту" (а.с.13-14).
Відповідно до довідки Національного університету водного господарства та природокористування від 04.07.2016 №55 (а.с.19), у період з 20.09.1990 по 10.09.1992 ОСОБА_1 пройшов повний курс військової підготовки на кафедрі військової підготовки Українського інституту інженерів водного господарства (Національний університет водного господарства та природокористування), та 30.08.1992 склав військову присягу, а 02.09.1992 випускні іспити. У зв`язку з чим, наказом Міністра оборони України від 31.05.1993 №213 йому присвоєно військове звання - лейтенант запасу. Даний факт підтверджується і військовим квитком НОМЕР_1 (а.с.18).
Також суд апеляційної інстанції встановив, що станом на дату звільнення позивача зі служби (наказ НМЦ ЦЗ БЖД Рівненської області №49 від 30.04.2015року) загальна календарна вислуга позивача на службі становить 22 роки 04 місяці 20 днів.
До вказаної календарної вислуги років ввійшла:
- вислуга років на службі становить - 19 років 11 місяців 24 дні (з них: в ОВС України -07 років 09 місяців 09 днів; в МНС України - 10 років 05 місяців 00 днів; в ДСНС України - 1 рік 09 місяців 15 днів).
- половина терміну навчання у ВНЗ - 2роки 04 місяці 26днів.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.124 Кодексу цивільного захисту України, статус ветерана служби цивільного захисту та члена сім`ї ветерана служби цивільного захисту встановлюється законом.
Статус ветеранів військової служби, ветеранів служби цивільного захисту, основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах і підрозділах цивільного захисту, та членів їх сімей, гарантії, які забезпечують їм гідне життя, визначає Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24 березня 1998 року №203/98-ВР (далі - Закон №203/98-ВР).
Пунктом 3 статті 5 Закону №203/98-ВР встановлено, що ветеранами служби цивільного захисту визнаються громадяни України, зокрема, інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, і які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 20 років і більше.