1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду




У Х В А Л А

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 711/6373/19

провадження № 14-14зц21

Велика Палата Верховного Суду у складі:


судді-доповідача - Штелик С. П.,

суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В.,                                      Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С.,                                  Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,                 

перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2020 року, постанови Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року та ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду                                              від 11 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1                                                  до Головного управління Національної поліції в Черкаській області,                                      ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення майнової, матеріальної та моральної шкоди, завданої йому органами дізнання, досудового слідства, прокуратури під час незаконних дій, бездіяльності та кримінальних злочинів та просив суд стягнути з відповідачів на його користь майнову шкоду у розмірі 7 352 грн, матеріальну шкоду у розмірі 5 876 грн, моральну шкоду у розмірі 155 600 грн та судові витрати у розмірі 154 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 07 грудня    2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У грудні 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просив суд скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.

У лютому 2021 року засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2020 року, постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року та ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши матеріали заяви, зазначає наступне.

За положеннями частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Вичерпний перелік підстав для передачі цивільної справи, яка розглядається                                        в касаційному порядку, на розгляд Великої Палати Верховного Суду                                  встановлено статтею 403 ЦПК України. Питання про таку передачу згідно зі статтями 403 і 404 цього Кодексу вирішує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду після відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси                                від 14 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.

Велика Палата Верховного Суду як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного ЦПК України не наділена повноваженнями щодо перегляду судових рішень Касаційного цивільного суду, перевірки обґрунтованості та законності постанов (ухвал) суду тієї ж касаційної інстанції, які нею не постановлялися, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом).

Також, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з моменту набрання чинності ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня                                            2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"                                                        цей Кодекс не передбачає інституту перегляду судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку, як це було визначено в розділі V глави 3 попередньої редакції ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод                                                              (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини                                            (далі - ЄСПЛ) як джерело права.


................
Перейти до повного тексту