Постанова
Іменем України
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 207/3876/19
провадження № 51-3965 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Кишакевича Л.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Круценко Т.В.,
засудженої ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції),
захисника Серебрякова Е.С. ( в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2020 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040780001426, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, жительки АДРЕСА_1, раніше судимої: вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 листопада 2015 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільненої від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, 15 травня 2017 року знята з обліку, в зв`язку з новою судимістю; 31 березня 2017 року вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст.185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці, 10 серпня 2018 року звільнена по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на неї обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено цивільний позов, а також питання про процесуальні витрати у провадженні.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2020 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано. Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона, 30 жовтня 2019 року приблизно о 10:00 год., після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2, знаходячись біля будинку 72 А по вул. Колеусівській в м. Кам`янське, попросила у нього мобільний телефон, для здійснення дзвінка. ОСОБА_2 передав їй мобільний телефон, який знаходився у чохлі. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, тому вона витягнула з чохла мобільний телефон, поклала його собі в кишеню пальто, а чохол поклала у внутрішню кишеню куртки ОСОБА_2, сподіваючись, що останній, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, не помітить відсутності телефону. Однак, ОСОБА_2, виявив відсутність мобільного телефону та просив ОСОБА_1 повернути його. ОСОБА_1, усвідомлюючи, що її дії почали нести відкритий характер, реалізуючи свій умисел на заволодіння майном, відштовхнула ОСОБА_2, утримуючи мобільний телефон Xiaomi Note 5, 4GB/64GB, вартістю 3366,67 грн. та зникла з місця вчинення злочину, розпорядилась викраденим на власний розсуд.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку апеляційного суду та просить звільнити її від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що призначене апеляційним судом покарання є явно несправедливим через суворість, оскільки не враховано те, що вона вину визнала, щиро розкаялась, а також дані досудової доповіді.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджена та захисник у суді касаційної інстанції підтримали скаргу в повному обсязі та просили задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів, викладених у скарзі, просив залишити її без задоволення.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація її дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Єдиним доводом касаційної скарги є те, що покарання, призначене ОСОБА_1, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого нею злочину та даним про її особу внаслідок суворості, через не застосування ст.75 КК України. Цей довід не заслуговує на увагу з огляду на наступне.