Постанова
Іменем України
16 лютого 2021року
м. Київ
справа № 441/1380/16-к
провадження № 51-1271 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Лисіюк А.Л.,
захисника Піки М.Є.,
захисника Вольського А.Б. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника Піки М.Є. в інтересах засудженого ОСОБА_1, та захисника Вольського А.Б. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12 листопада 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121 КК;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше судимого - вироком Городоцького районного суду Львівської області від 13 березня 2018 року за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 186 КК на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 121 КК - 7 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Цим же вироком, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 186 КК на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 121 КК - 7 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Городоцького районного суду Львівської області від 13 березня 2018 року більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 11 412 грн та моральної шкоди - 100 000 грн.
Згідно з вироком, 07 липня 2016 року приблизно о 22.00 год, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину "Зорепад" на площі І. Франка, 10 в м. Комарно Городоцького району Львівської області, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, застосувавши фізичне насильство до потерпілого ОСОБА_4, що виразилось в утриманні його за руки і тулуб, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, відкрито викрали в нього з кишені грошові кошти в сумі 460 грн та упаковку макаронів "Віліс" вартістю 55 грн, чим завдали потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 515 грн.
Крім того, 08 липня 2016 року приблизно о 00.30 год., ОСОБА_1, діючи групою осіб разом із ОСОБА_2 та невстановленими особами, перебуваючи на території міського парку "Памʼятник садово-парковою мистецтва м. Комарно", що розташований між вул. Самбірська та вул. Юрія Дрогобича в м. Комарно Городоцького району Львівської області, маючи умисел на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, завдали потерпілому ОСОБА_4 численні удари ногами у взутті та руками по тулубу, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності в момент заподіяння, та які спричинили смерть потерпілого.
Ухвалою від 17 грудня 2019 року Львівський апеляційний суд вирок суду першої інстанції залишив без змін. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_5 зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення період з 20 лютого 2018 року по день набрання вироком законної сили, тобто по 17 грудня 2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі з доповненням захисник Піка М.Є. просить скасувати вищевказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Свої вимоги мотивує тим, що докази покладені в основу обвинувального вироку є недопустимими, оскільки досудове розслідування здійснювалося неуповноваженим слідчим, за місцем проживання ОСОБА_1 замість огляду місця події фактично проводився обшук без санкціонованого слідчим суддею дозволу, під час слідчого експерименту фактично проводився допит засуджених, а освідування ОСОБА_5 здійснювалося без постанови прокурора. Також, захисник вказує на безпідставну відмову в задоволенні клопотання про відкриття стороні захисту медичних документів щодо ОСОБА_4, які в порядку ст. 290 КПК не відкривалися. Стверджує, що у порушення ст. 91 КПК, не встановлені у формулюванні обвинувачення мотив та мета вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, а у діях кваліфікованих за ч. 2 ст. 186 КК наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зазначає, що в матеріалах провадження відсутні документи на підтвердження повноважень судді на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх, а також вважає, що судами при призначенні покарання безпідставно не враховано умови життя ОСОБА_1, досудову доповідь органу з питань пробації та обставини, що пом`якшують покарання. Вказує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, оскільки не містить відповідей на доводи апеляційних скарг сторони захисту та підстав, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими.
У касаційній скарзі захисник Вольський А.Б. просить скасувати вищевказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Свої вимоги аргументує тим, що винуватість ОСОБА_2 не доведена належними та допустимими доказами, зокрема указує на протокол огляду місяця події за місцем проживання ОСОБА_1 та відеозапис з камер спостереження з місяця події злочину. Вважає, що інкримінована засудженим за ч. 2 ст. 186 КК сума завданої шкоди нічим не підтверджена і відсутні документи на підтвердження ідентичності викраденого майна в потерпілого ОСОБА_4 . Зазначає, що в матеріалах провадження відсутня постанова прокурора для освідування ОСОБА_5 . Стверджує про безпідставну відмову судом апеляційної інстанції в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів і вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, оскільки не містить відповідей на доводи апеляційних скарг сторони захисту та підстав, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими.