Постанова
Іменем України
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 185/8414/18
провадження № 51-983 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Матолич М.Р.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Киричка Г.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2019 року.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2006 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати будь-які посади в системі органів МВС України. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 позбавлено спеціального звання "лейтенант міліції".
Засуджений ОСОБА_1 подав до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву, датовану 08 жовтня 2018 року, у якій ставив питання про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2006 року.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2019 року заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку залишено без задоволення.
Вказану ухвалу місцевого суду засуджений ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2019 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що місцевим судом безпідставно не взято до уваги те, що в матеріалах кримінальної справи відсутня історія хвороби та медична картка стаціонарного хворого хірургічного відділення лікарні № 4 м. Павлограда Дніпропетровської області ОСОБА_2 за № 1745, відсутні будь-які підтвердження про її отримання або долучення до матеріалів справи, при цьому у вироку суду відсутні посилання на таку картку як на доказ. Таким чином, вважає, що медичні документи, на підставі яких ґрунтуються висновки судово-медичної експертизи, отримано у непроцесуальний спосіб, а за їх відсутності неможливо було постановити законне та обґрунтоване рішення. Вказані обставини позбавили його можливості реалізувати право на ознайомлення із зазначеною медичною документацією під час судового розгляду та, відповідно, заявити клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, що, на його переконання, є нововиявленою обставиною. У свою чергу апеляційний суд зазначених порушень не усунув, вичерпних відповідей на доводи його апеляційної скарги не надав, чим порушив положення ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Киричок Г.О. підтримали касаційну скаргу, прокурор Матолич М.Р. заперечувала щодо задоволення такої скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2019 року, ставить питання про її скасування.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентовано главою 34 КПК України, у якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до положень ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.