Постанова
Іменем України
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 638/10816/16-к
провадження № 51-4139 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Короля В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Матолич М.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Карпіч Н.Б. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 травня 2020 року у кримінальному провадженні № 12016220480002760 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням положень ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до засудженого ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 5000 грн та на користь потерпілого ОСОБА_3 5500 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 травня 2016 року, перебуваючи у велопрокаті "ІНФОРМАЦІЯ_2" на АДРЕСА_3, керуючись корисливим мотивом, під приводом прокату велосипеда "Fort agent", який належить ФОП ОСОБА_2, заволодів вищевказаним майном та, не збираючись виконувати взяті на себе зобов`язання щодо його повернення, розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на суму 4695 грн.
Також 25 червня 2016 року приблизно о 18:00, перебуваючи у велопрокаті на АДРЕСА_2, за аналогічних обставин повторно, керуючись корисливим мотивом, під приводом прокату велосипеда "Fort falcon", який належить ФОП ОСОБА_3, заволодів вищевказаним майном та, не збираючись виконувати взяті на себе зобов`язання щодо його повернення, розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на суму 5056 грн 20 коп.
Крім того, 18 жовтня 2016 року приблизно о 03:40 ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, керуючись корисливим мотивом, повторно таємно викрав мобільний телефон марки "Lenovo S850", який належить потерпілій ОСОБА_4, чим заподіяв останній майнової шкоди на суму 889 грн 85 коп.
Також 29 жовтня 2016 року приблизно о 10:00 ОСОБА_1, перебуваючи на АДРЕСА_4, маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, керуючись корисливим мотивом, умисно, діючи під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка, отримав від ОСОБА_5 мобільний телефон марки "Xaomi Redmi IS", який обіцяв повернути, однак, не маючи наміру виконувати свою обіцянку, зазначений телефон останньому не повернув, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому майнової шкоди на суму 1500 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 травня 2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість. При цьому посилається на ту обставину, що апеляційний суд повною мірою не врахував характеру та ступеня суспільної небезпеки вчинених засудженим злочинів. Крім того, на думку прокурора, суд належним чином не мотивував рішення в частині звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. У результаті цього таке звільнення негативно вплине на кінцеву мету покарання, визначену ст. 65 КК України, та не сприятиме виправленню ОСОБА_1, враховуючи, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та після відбуття реального виду покарання належних висновків для себе не зробив. У свою чергу апеляційний суд допущених порушень не усунув, не дав вичерпної відповіді на всі доводи апеляційної скарги прокурора, належним чином не мотивував свого рішення і, як наслідок, безпідставно залишив без зміни вирок місцевого суду. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор Матолич М.Р. підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.